Ухвала суду № 43378973, 30.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2015 року Справа № 907/875/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Прокопанич К.Г., Шаргала В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015

у справі № 907/875/14 Господарського суду Закарпатської області

за позовом Приватного консалтингового підприємства "Консульт"

до 1) Відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції;

2) Головного управління юстиції у Закарпатській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Управління державної казначейської служби України Іршавському районні Закарпатської області

про стягнення суми 66 511,78 грн витрат за проведені роботи по оцінці майна, в тому числі: 5600,00 грн - основного боргу, 385,71 грн - 3% річних та 667,07 грн - інфляційних втрат.

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 907/875/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору (у встановленому порядку та розмірі).

В порушення вимог вищенаведеної процесуальної норми до касаційної скарги Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції не додано жодних доказів сплати судового збору, натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання скаржник обґрунтовує тим, на момент подання касаційної скарги видатки з рахунку скаржника проводяться лише за захищеними статтями, визначеними Бюджетним кодексом України, тому відсутня можливість забезпечити своєчасну сплату судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником належним чином не підтверджено можливість сплати судового збору в повному обсязі після спливу встановленої законом відстрочки.

За подання касаційної скарги на рішення господарського суду судовий збір сплачується відповідно до положень підпунктів 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" з урахуванням норм статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", якими встановлений мінімальний розмір заробітної плати на 01.01.2015 у розмірі 1218 грн.

Зазначене є підставою для повернення скарги без розгляду відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції зауважує на тому, що при повторному зверненні до касаційної інстанції слід враховувати положення ст.ст. 53, 110 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 907/875/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Прокопанич Г.К. Шаргало В.І.