Ухвала суду № 43378634, 10.03.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/3398/15-ц

УХВАЛА

10 березня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

судді Заворотної О.Л.

при секретарі Дякович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

В лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ІМЕКСБАНК» про стягнення заборгованості по орендній платі. Ухвалою судді від 20 лютого 2015 року відкрито провадження у справі. Заявою від 05 березня 2015 року позивач доповнив позовну заяву наступними позовними вимогами зобовязати ПАТ «ІМЕКСБАНК» негайно звільнити нежитлове приміщення за адресою 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 40 загальною площею 198 кв.м. та передати вказне приміщення орендодавцю по акту прийму-передачі.

05.03.2015р. позивач звернулась із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «ІМЕКСБАНК» доступу в нежитлове приміщення за адресою 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 40 та використання такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання в майбутньому рішення суду.

При цьому суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог, а також обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено позов про стягнення заборгованості по орендній платі та звільнення приміщення у звязку із розірванням договору оренди.

Ухвалою суду від 05.03.2015 року судом вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кореспондентський рахунок відповідача в межах суми боргу. Причини та вид додаткового забезпечення позову представник позивача обґрунтовує тим, що відповідач, чинить перешкоди позивачу у користуванні цим майном, оскільки відмовляється його звільняти.

При цьому, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову здійснюється лише у випадку, коли є належні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, позивач жодним чином не обгрунтував ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відмовляючи у задоволенні даної заяви суд бере до уваги зміст позовних вимог, тобто вид судового захисту, за якими позивач звертається до суду.

Зокрема, позивач у позові просить зобовязати ПАТ «ІМЕКСБАНК» негайно звільнити нежитлове приміщення.

З вищенаведеного встановлено, що дана позовна вимога співпадає із видом забезпечення позову.

В свою чергу, суд звертає увагу, що застосування визначеного позивачем заходу забезпечення позову, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпечуючи позов у такий спосіб суд вийде за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Суд не вправі вживати заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог.

На думку суду, приймаючи рішення про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу доступу до приміщення та його використання, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Оскільки відсутні належні підстави вважати, що невжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також вжиття даних заходів призведе фактично до ухвалення рішення про задоволення вимог позивача щодо негайного звільнення приміщення, без розгляду справи по суті, що є неприпустимим, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153, 293 ч.1 п.2 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задовленні заяви про забезпечення позову від 05.03.2015р. відмовити.

На ухвалу, через суд першої інстанції, який її ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя: