Ухвала суду № 43376511, 31.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/6704/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 11-кп/778/479/15 Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №320/6704/13-к Калугіна І.О.

Категорія ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311 КК Доповідач Бараненко Л.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Бараненко Л.Я.,

суддів Шпоньки В.П.,

Яцуна С.Б.,

при секретарі Бойко О.О.,

за участі прокурора Мотренко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080140005207 від 05.11.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Мелітополь Запорізької області, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судисого:

17.04.1989 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.3 ст.141, ч.2 ст. 140, ст.144, ст.208, ст.42 КК України, призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 30.04.1992 року по відбуттю строку покарання;

10.02.1994 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.ч.1, 2 ст.229-6, ст.42 КК України, призначено покарання 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 22.01.1996 року по відбуттю строку покарання; 19.08.1996 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.2 ст.229-6 КК України, призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 06.11.1999 року по відбуттю строку покарання; 27.10.2000 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.2 ст.196-1 КК України, призначено покарання 1 рік позбавлення волі. Звільнився 06.01.2001 року по відбуттю строку покарання; 10.04.2002 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.2 ст.309 КК України, призначено покарання 2 роки позбавлення волі. Звільнився 08.05.2003 року по відбуттю строку покарання; 15.09.2004 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.2 ст.309 КК України, призначено покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі; 19.06.2006 Вільнянським районним судом за ст.391, ст.71 КК України, призначено покарання 1 рік 3 місяці 9 днів позбавлення волі. Звільнився 08.09.2006 року по відбуттю строку покарання; 06.08.2009 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.2 ст.309 КК України, призначено покарання 2 роки; 17.11.2010 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.2 ст.309 КК України, призначено покарання 2 роки позбавлення волі. Звільнився 17.08.2012 року по відбуттю строку покарання,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311 КК України

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній сказі, обвинувачений ОСОБА_3 в загальних рисах не погоджуючись з вироком суду, просить його скасувати. Апелянт наголошує, що інкриміновані йому правопорушення він не вчиняв. Крім того вказує, що було порушено його право на захист, що виразилося у відмові в призначенні йому іншого захисника, оскільки як він вважає захисник що був йому призначений - адвокат Ненашева Я.В., не здійснювала його захист. Крім того ОСОБА_3 на адресу суду подані скарги на предмет того що він був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження по звукозаписами судових засідань.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 липня 2014 року ОСОБА_3 засуджено:

- за ч.2 ст. 307 КК України до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст. 309 КК України до трьох років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 311 КК України до двох років обмеження волі;

На підставі ч. 1 ст. 70, п.п. б) п. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді восьми років двох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередню - у вигляді тримання під вартою.

Зараховано в строк покарання термін перебування ОСОБА_3 під вартою.

Термін відбуття покарання ОСОБА_3 ухвалено обчислювати з 18 травня 2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст.100 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_3визнано винним і засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, судимість за які не зняті та не погашенні у встановленому законом порядку, знову вчинив ряд умисних злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, при наступних обставинах:

14 травня 2013 року, у період часу з 15 години до 16 години, знаходячись за місцем свого проживання, у приміщенні будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи повторно, з корисливих мотивів, за допомогою спеціально прилаштованих побутових предметів та відповідних інгредієнтів, шляхом проведення ряду хімічних та фізичних реакцій, незаконно з метою збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину складає - 0,037 грам, який незаконно зберігаючи при собі, з метою збуту, переніс на подвір'я будинку АДРЕСА_1, де приблизно о 16 годині 40 хвилин, того ж дня, незаконно, шляхом продажу за 100 гривень збув його ОСОБА_6

Крім того, 18 травня 2013 року, у період часу з 16 години до 17 години, знаходячись за місцем свого проживання, у приміщенні будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи повторно, з корисливих мотивів, за допомогою спеціально прилаштованих побутових предметів та відповідних інгредієнтів, шляхом проведення ряду хімічних та фізичних реакцій, незаконно з метою збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину складає - 0,1301 грам, який незаконно зберігав при собі з метою збуту, до 17 годині 20 хвилин, того ж дня, коли знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_1, незаконно, шляхом продажу за 330 гривень збув його ОСОБА_6

Крім того, при невстановлених під час судового розгляду обставинах, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, шляхом присвоєння знайденого, незаконно з метою використання для виготовлення наркотичних засобів, для особистого вживання, придбав прекурсор - оцтовий ангідрид, який незаконно зберігаючи при собі, з метою його використання для виготовлення наркотичних засобів, переніс за місцем свого проживання, у будинок АДРЕСА_1, де продовжував незаконно зберігати, з метою його подальшого використання для виготовлення наркотичних засобів, без мети збуту, за вищевказаною адресою, до 18 години 55 хвилин 18 травня 2013 року, коли працівниками міліції, при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, був виявлений та вилучений вищевказаний прекурсор - оцтовий ангідрид, маса якого склала - 5,951 грам.

Крім того, 18 травня 2013 року, у період часу з 16 години до 17 години, знаходячись за місцем свого проживання, у приміщенні будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.. 307 КК України, маючи умисел на незаконне виготовлення, зберігання без мети збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи повторно, для особистого вживання, за допомогою спеціально прилаштованих побутових предметів та відповідних інгредієнтів, шляхом проведення ряду хімічних та фізичних реакцій, незаконно без мети збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину складає -0,1275 грам, який незаконно без мети збуту зберігав за вищевказаною адресою, до 18 години 55 хвилин, того ж дня, коли працівниками міліції, при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, у будинку АДРЕСА_1, був виявлений та вилучений вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого і захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, висновок прокурора, на переконання якого вирок суду є законним та обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Так доводи апелянта про те, що він не скоював інкримінованих злочинів спростовуються доказами зібраними в рамках кримінального провадження, а саме показаннями допитаних в ході судового слідства свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13; документальними доказами: актом видачі коштів для проведення оперативної закупівлі від 14.05.2013 року, протоколом огляду від 14.05.2013 року, висновком експертизи від 15.05.2013 року №39, актом видачі коштів для проведення оперативної закупівлі від 18 травня 2013 року, протоколом огляду від 18 травня 2013 року, висновком експерта №41 від 18 травня 2013 року, протоколами обшуку від 18 травня 2013 року із відеозаписами проведення цих слідчих дій, висновком експерта №42 від 20 травня 2013 року, відеозаписами відеоконтролю за ОСОБА_3 від 27 травня 2013 року та 11 червня 2013 року; речовими доказами: грошима і шприцом що містить рідину коричневого кольору.

Перелічені докази були оцінені і досліджені судом в сукупності, тому колегія суддів вважає що висновки суду про те що вина обвинуваченого у скоєних злочинах була повністю встановлена є обґрунтованими.

Доводи апелянта про порушення його права на захист колегія вважає надуманими, адже ОСОБА_3 захисник призначався. Пізніше він сам відмовився від захисника, якого йому було призначено. Відмова обвинуваченого від захисника не є підставою для залучення судом іншого, якщо участь захисника не є обов'язковою.

Разом з тим відповідно до ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_3 суд в достатній мірі не врахував ряд обставини щодо особи обвинуваченого, які можуть бути враховані як обставини що пом'якшують покарання, а саме те, що він має ряд важких хронічних захворювань (СНІД та туберкульоз). Крім того підчас апеляційного розгляду провадження ОСОБА_3 погоджувався, що він пригостив наркотичним засобом ОСОБА_6, але робив він це безоплатно. ОСОБА_3 погодився, що вказані дії є протиправними і шкодує про скоєне.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

За перелічених вище обставин колегія суддів вважає, що існують об'єктивні підстави для зміни покарання ОСОБА_3 за скоєння ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України та принципу остаточного призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, тому ОСОБА_3 за кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.307 КК України доречно призначити покарання у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна, і на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Виклад фактичних обставин, кваліфікацію, оцінку доказів доречно залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 липня 2014 року стосовно ОСОБА_3, змінити в частинах призначеного покарання за ч.2 ст.307 КК України і остаточного покарання.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.307 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна

В решті вирок місцевого суду залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий Судді