Ухвала суду № 43376079, 18.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2618/15 Головуючий 1 інст. - Прошутя І.Д.

Справа № 646/12091/13-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.,

за участю секретаря - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 30 грудня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей колект» про визнання договору банківського рахунку недійсним , -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа - ТОВ «Кей колект» про визнання договору банківського рахунку недійсним.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що 10 грудня 2007 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір про надання споживчого кредиту №11265931000, за яким вона отримала кредит в іноземній валюті в сумі 58 000 доларів США. За умовами вказаного кредитного договору в її обов'язки входило відкриття поточного рахунку. У 2012 році вона ознайомилась з копією банківського рахунку НОМЕР_1 від 09 грудня 2007 року про відкриття нею у ПАТ «УкрСиббанк» поточного рахунку з додатком до договору №1 та додатковими угодами №1 від 27 грудня 2007 року та №1 від 11 березня 2009 року, а також з заявою від неї про відкриття поточного рахунку від 09 грудня 2007 року. Вважає вищевказані договори недійсними, оскільки вона їх не підписувала.

Тому, ОСОБА_1 просила суд визнати договір банківського рахунку №812/1579756 від 09 грудня 2007 року з додатком до договору №1 та додатковими угодами №1 від 27 грудня 2007 року та №1 від 11 березня 2009 року, укладені між нею та ПАТ «УкрСиббанк», недійсними; судовий збір стягнути з відповідача на її користь.

Повторним заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 30 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано недійсними договір банківського рахунку №812/1579756 від 09 грудня 2007 року з додатком до договору №1 та додатковими угодами №1 від 27 грудня 2007 року та №1 від 11 березня 2009 року, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк». Стягнуто з ПАТ «УкрСиббанк» на користь позивачки понесені судові витрати в розмірі 5 520 грн., сплачених за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зазначає, що спірна угода була укладена між сторонами для отримання позивачкою кредиту в іноземній валюті; впродовж існування кредитних правовідносин сторони неодноразово використовували відкритий за спірним договором поточний рахунок, що підтверджує волевиявлення позивачки на укладення оспорюваного договору. Крім того, представник відповідача вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, ПАТ «УкрСиббанк» належним чином не був повідомлений про розгляд справи, що позбавило його можливості заявити клопотання про застосування строків позовної давності.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності недійсності договору банківського рахунку від 09 грудня 2007 року, оскільки висновком судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що ОСОБА_1 не підписувала оскаржуваного договору.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 10 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір про надання споживчого кредиту № 11265931000, відповідно до якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті однією сумою в розмірі 58 000 доларів США, а ОСОБА_1 зобов'язувалася прийняти його належним чином та використовувати і повернути Банку, сплативши проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку та на умовах визначених кредитним договором.

Згідно з пунктом 1.5 Договору про надання споживчого кредиту в обов'язки відповідача входило надати кредит позивачу відповідно до умов договору, шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок НОМЕР_2 в банку для подальшого використання за цільовим призначенням. Пунктом 6.2 договору в обов'язки позивача входило відкриття поточного рахунку за вищевказаним номером.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1ст. 1067 ЦК України).

Відповідно до договору банківського рахунку № 812 / 1579756 від 09.12.2007 року сторонами договору є ОСОБА_1, з одного боку як Клієнт, та Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» з другого боку (а.с.6 т.1). Крім того, матеріали справи містять і додатки до договору №1 та додаткові угоди №1 від 27 грудня 2007 року та №1 від 11 березня 2009 року.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору банківського рахунку банк відкриває позивачу поточний рахунок у національній валюті та/або іноземній валюті та здійснює його (їх) обслуговування згідно умов цього Договору, вимог Банку та чинного законодавства. Відкриття рахунку здійснюється на підставі поданої позивачем заяви встановленої форми про відкриття рахунку та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства України, при відкриття рахунку позивач у заяві про відкриття рахунку визначає вид та валюту рахунку.

Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах, зокрема, фізичними особами регулює Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492.

Матеріали справи містять копію заяви про відкриття поточного рахунку № 812/1579756 від 9 грудня 2007 року, з якої вбачається що заява складена на ім'я позивачки 9 грудня 2007 року, поточний рахунок відкрито в гривні, однак на заяві підпису ОСОБА_1 немає. (а.с.11)

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Відповідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №600 від 10 квітня 2014 року підписи від імені ОСОБА_1 в оскаржуваних договорах виконані однією особою, проте не ОСОБА_1 (а.с.6-11 т.2).

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 30 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: