Рішення № 43375686, 18.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1796/15

Головуючий у першій інстанції: Івченко В. Б.

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,

суддів: Комлевої О.С., Журавльова О.Г.,

при секретарі: Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс", ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом АБ "Порто-Франко" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

18.09.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь заборгованість за кредитним договором №1897/1-08 від 13 листопада 2008 року в розмірі 409 930,83 гривень, та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 654,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням справу розглядати у їх відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, належним чином про дату та місце судового засідання повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили.

Рішенням суду позов було задоволено.

На дане рішення ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс",ОСОБА_2 принесли апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3. та їх представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи в апеляційному порядку повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с.235).

За змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг та скасування рішення з ухваленням нового з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до вимог ч.3,4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, постановляючи рішення, суд першої інстанції цих вимог закону не врахував.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Банк "Порто Франко" є належним позивачем.

Судом в судовому засіданні встановлено, що 13 листопада 2008 року між АБ "ПОРТО-ФРАНКО" та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №1897/1-08, відповідно до якого Банк прийняв на себе зобов'язання по видачі кредиту в розмірі 12200 доларів США 00 центів на строк з 13.11.2008 року по 12.11.2009 року зі сплатою 15% (п'ятнадцять) річних, а Позичальник прийняв на себе зобов'язання належним чином використовувати та повернути Банку кредит, виплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов Договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Договором.

З метою забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №13-11-08/4 від 13.11.2008 року, згідно якого остання прийняла на себе зобов'язання відповідати в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання зобов'язань позичальника по Кредитному договору № 1897/1-08 від 13.11.2008 року.

Однак, 22.08.2014 року на підставі ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" було укладено Договір факторингу № 2, згідно якого Клієнт (Банк "Порто-Франко") передав у власність Фактору (ТОВ "ФК "Топ Фінанс") за відповідну плату ПРАВА ВИМОГИ за кредитними договорами, укладеними між Банком " Порто-франко" та Зайомниками. Перелік Зайомників за укладеними кредитними договорами зазначений у Додатку № 1 до Договору факторингу, серед яких є й Кредитний договір № 1897/1-08 від 13.11.2008 р. (графа за № 9), відповідно до якого сума заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" за вищезазначеним кредитним договором складає 9191,77 дол. США.

Отже, одночасно з відступленням права вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" перейшли усі права вимоги ПАТ АБ "Порто-Франко" за усіма кредитними договорами, у зв'язку з чим ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" набула статусу нового кредитора у зобов'язаннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Таким чином, заміна кредитора ПАТ АБ "Порто-франко" на ТОВ "Фінансова

компанія "Топ Фінанс" здійснена в силу закону, що не потребує згоди боржника (позичальника) щодо укладення договору факторингу.

Апелянт звертався до суду першої інстанції з клопотанням про залучення до участі у справі ТОВ "ФК "Топ Фінанс" з наданням копій підтверджуючих документів щодо заміни кредитора у зобов'язаннях за кредитними договорами. У задоволенні клопотання було відмовлено, про що зазначено в журналі судового засідання (арк. справи 138-139).

Таким чином, суду на час прийняття оскаржуваного рішення було відомо про наявність договору факторингу № 2 від 22.08.2014 p., укладеного між Позивачем та ТОВ "ФК "Топ Фінанс", який на теперішній час не скасовано, не визнано недійсним, тому безпідставно відмовив у заміні сторони.

Зважаючи на вищезазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з колом осіб, які підлягали участі у справі у якості належного позивача, тому рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Справа колегією суддів розглянута відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена колегією суддів та їм надана оцінка в рішенні суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, п. 2, ч.1,307, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційні скарги ТОВ "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС", ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову АБ "Порто-Франко" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В.Ісаєва

Судді : О.Г. Журавльов

О.С. Комлева