Постанова № 4337334, 05.08.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14год. 58хв. "05" серпня 2008 р. Справа № 11/357-АП-08

м. Херсон, вул. Горького, буд. 18, зал судових засідань № 319

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_4- уповн. предст., дов. від 17.06.2008р.

від відповідача:ОСОБА_3- стар. держ. подат. інсп., пост. дов. № НОМЕР_1

28.12.2007р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до ОСОБА_2

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних санкцій

Обставини справи: провадження у справі відкрито за позовом про визнання нечинними двох рішень відповідача, якими позивачеві визначено штрафи за порушення законодавства про реєстратори розрахункових операцій та за порушення законодавства, що регулює обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Позивач стверджує, що порушень не скоював. У приміщенні, де проводилась перевірка, підприємницьку діяльність здійснюють два приватні підприємці - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Перед перевіркою податківці придбали горілку та алкоголь у ППОСОБА_1, заплатили великою купюрою, в касі грошових коштів не було і продавець розміняла купюру у касі ПП ОСОБА_4, що знаходилась в цьому ж приміщенні. Після цього продавець мала намір повернути решту з касовим чеком, проте цього зробити їй не вдалося у зв'язку з тим, що податківці об'явили про початок перевірки. При перевірці гроші вилучалися у ПП ОСОБА_4, щодо якої підстав для перевірки не було.

Позивач вказує, що один з перевіряючих зняв з вітрини пакет вина "Портвейн Приморський" 1 л., з якого, завдяки рухам пальців податкового інспектора, відклеїлася акцизна марка та впала на підлогу, цей факт перевіряючими зафіксовано як реалізація і зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору збору.

Позивач також вказує, що відповідачем порушено процедуру проведення планової перевірки, проведено без належним чином оформлених документів.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, які полягають у твердженнях про наявність підстав для перевірки та відповідності застосованих штрафів встановленим за перевіркою обставинам.

В якості свідка у справі допитано податкового ревізора-інспектора ОСОБА_6., який брав участь у перевірці, також пояснення в якості представника сторони в процесі надавав інший учасник перевірки ОСОБА_5. Їх пояснення кореспондувалися з текстом акту перевірки, поряд з чим суд отримав такі пояснення.

ОСОБА_5. вказав, що безпосередньо перед перевіркою було проведено купівлю цигарок та горілки у ППОСОБА_1 на загальну суму 22,55грн. Це вчинено з метою встановлення можливих порушень (можливого незастосування РРО). При перевірці 310грн. - це кошти, які встигли порахувати до моменту, коли з'явилась ОСОБА_4 та заборонила подальший перелік коштів, стверджуючи про їх належність їй, а не Завгородньому, та про їх знаходження на місці проведення розрахунків ПП ОСОБА_4, а не ППОСОБА_1

Свідок ОСОБА_6. вказав, що до ємностей зі спиртним податкові ревізори-інспектори руками не торкалися, з вітрини їх знімала безпосередньо продавець.

С у д в с т а н о в и в:

Рішенням № 0006972305 від 12.09.2007р.ОСОБА_2визначила приватному підприємцю Завгородньому О.В. 1550 грн. штрафу за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Це рішення мотивоване посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 21220515/0235/522 від 05.09.2007р., застосуванням п.1, 13 ст.3, п.1 ст.17, ст.22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон про РРО).

Іншим рішенням цього ж органу від цієї дати № 0006982305 цьому ж суб'єкту господарювання визначено 1700грн. штрафу за реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору . Це рішення органу державної податкової служби мотивоване посиланням на обставини, встановлені за тим же актом перевірки та застосуванням абз. 13 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (Закон № 481).

Встановлені за перевіркою обставини, що стали підставою для притягнення позивача до відповідальності, у акті перевірки викладено таким чином: “Перевіркою встановлено:

- проведення розрахункової операції без застосування РРО на загальну суму 22,55грн,

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів , яка зазначена в денному звіті РРО у сумі 287,45грн.

- на час перевірки відсутні розрахункові квитанції згідно довідки про реєстрацію КОРО, РК реєструвались.

- зберігання за місцем реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразку - складено додаток №4

- готівкові кошти у сумі 310,00грн. знаходились на місці проведення розрахунків, де було проведено розрахунок та отримано акцизний товар (горілка та цигарки)

Опис готівкових коштів не складено у повному обсязі після усної вказівки особи жіночої статі, яка представитися відмовилась, у ході бесіди було встановлено, що її звати Олена Володимирівна".

В додатку № 4 до акта перевірки вказано про виявлення двох ємностей тетрапак з вином, наданих продавцем власноруч з вітрини вже без марок акцизного збору. При цьому зазначено, що при перевірці надано 2 марки акцизного збору, що знаходилися в ящику (відклеїлися, відпали), а саме марки А3: № НОМЕР_2алкогольні напої 07/1 вино з доданням спирту (міцне) 1 літр ВП, НОМЕР_3 алкогольні напої 07/1 вино з доданням спирту 1 літр ВП (міцне).

Суд констатує, що перевірку органом державної податкової служби як для позивача проведено зненацька, без попередження суб'єкта господарювання. На цю перевірку дотримання законодавства про РРО, про обіг алкоголю, тютюнових виробів, патентування деяких видів підприємницької діяльності, обігу готівки разом зі складанням акту перевірки на 4-х сторінках затрачено 53хв. - 05.09.2007р. з 17:07 до 18:00.

Цю перевірку у направленнях № 570/235 від 04.09.2007р. головному державному податковому ревізору-інспектору ОСОБА_2 ОСОБА_7. та № 569/235 від 04.09.2007р. старшому державному податковому ревізору - інспектору ОСОБА_2 ОСОБА_6. № 566/235 від 04.09.2007р. ОСОБА_8., № 567/235 від 04.09.2007р. ОСОБА_5. на проведення перевірки ППОСОБА_1 названо плановою.

Між тим, з набранням чинності Законом України № 2505 від 25.03.2005р., за текстом ст.11 п.11 Закону України " Про державну податкову службу в Україні" в редакції цього Закону № 2505 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законодавством про застосування РРО, про обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів стали вважатися позаплановими (набули статусу позапланових). Такі перевірки мають юридичний статус позапланових, не дивлячись на певний елемент їх фактичного планування.

В редакції того ж Закону № 2505 для такої перевірки підставою є рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідач підставою перевірки вказує в сукупності наказ ОСОБА_2 № 192 від 03.10. 2005р. "Щодо створення мобільної робочої групи та затвердження графіку перевірок" в редакції зі змінами, наказом ДПА №209 від 09.10.2006р. та графік перевірок суб'єктів підприємницької діяльності відділом оперативного контролю управління аудиту юридичних осіб з 01.09.2007р. по 30.09.2007р. У цьому графіку - переліку є ПП ОСОБА_1, графік складено начальником управління аудиту юридичних осіб ОСОБА_9. На цьому документі у правому верхньому куті вказано про його затвердження наказом ОСОБА_2 № 192 від 03.10.2005р. Цим наказом саме цей графік хронологічно не могло бути затвердженим і не було затверджено. Станом на час видання наказу 03.10.2005р. графіку перевірок на вересень 2007р. ще не існувало, цей графік є поточним, складеним у 2007р., а не у 2005р. на виконання повноважень, наданих керівником ОСОБА_2 відділу оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи за п.2 згаданого наказу ОСОБА_2 № 192 від 03.10.2005р.

Цей пункт наказу викладено наступним чином: "2. Відділу оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи:

- щомісячно складати графік проведення позапланових перевірок щодо здійснення контролю за додержанням СГД порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому Законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію СГД, торгових патентів, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи;

- перевірки здійснювати згідно з затвердженим графіком перевірок відділу оперативного контролю та графіків перевірок підпорядкованих ДПІ, МДПІ та ОДПІ".

Наявність за текстом цього пункту наказу у відділу оперативного контролю повноважень визначати за щомісячним графіком перевірок суб'єкта (суб'єктів) для перевірок станом після набрання чинності Законом № 2005 суперечить змісту цього Закону щодо визначення серед підстав для певної перевірки відносно певного суб'єкта рішення саме керівника податкового органу, оформленого наказом. Іншими словами, з набранням чинності Законом № 2505 керівник податкового органу не вправі делегувати іншим посадовим особам свої повноваження на наказ та відповідне рішення в ньому щодо визначення суб'єкта та об'єкта певної перевірки

Фактично підставою для перевірки було зазначення ППОСОБА_1 у графіку перевірок на вересень 2007р., який підписаний начальником управління аудиту юридичних осіб ОСОБА_2, а не рішення керівника податкового органу, оформлене наказом, щодо проведення перевірки дотримання певного законодавства ПП ОСОБА_1. Відповідно, за ознакою безпідставності перевірки, акт перевірки є письмовим доказом, добутим з порушенням закону, такий акт не є достатньою підставою для притягнення суб'єкта господарської діяльності до відповідальності, не може бути використаним судом у спорі на користь ОСОБА_2на підставі ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд констатує, що ПП ОСОБА_1 мав законні підстави для недопуску для перевірки податкових інспекторів за відсутності вказаного належного наказу, ці підстави передбачені ст.11 п.2 "Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок", Закону України "Про Державну податкову службу в Україні", яка законодавцем у застосованій судом частині викладена таким чином: "Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ним та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків".

Задовольняючи позов, суд відносить судовий збір у справі на Державний бюджет України, витрати зі сплати судового збору, вчинені позивачем при заявленні позову, підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України.

Визнаючи недійсним рішення суб'єкта владних повноважень з врахуванням встановленого суд не вважає, що це рішення приймалося:

а) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (з метою об'єктивного контролю дотримання певних норм);

б) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення) дії;

в) неупереджено;

г) добросовісно;

ґ) розсудливо;

д) пропорційно, з дотриманням балансу між несприятливими наслідками для прав особи та досягненням цілей поповнення бюджету.

Ці чинники оцінюються судом при виконанні завдань адміністративного судочинства за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Задовольняючи позов, суд враховує певний елемент провокаційності дій податкових інспекторів щодо купівлі сигарет і горілки з врахуванням пояснень про вчинення купівлі саме з метою перевірки можливого порушення при купівлі. Ця мета є нікчемною щодо угод купівлі-продажу.

Керуючись ст.157, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Позовні вимоги задовольнити .

2.Визнати нечинними рішенняОСОБА_2№0006972305 та №0006982305 від 12.09.2007р.

3.Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 24104230) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (код ІНФОРМАЦІЯ_1) 6грн.80коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати за заявою позивача після набрання постановою законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чернявський

Повний текст постанови

складено 08.08.2008р.