Ухвала суду № 43373012, 27.03.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1

Справа № 335/14606/14-ц

2-п/335/35/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

при секретарі Гончаренко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 05 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи заборгованість за кредитним договором № 0704/0608/46-020 від 20.06.2008 року в розмірі 2471 568 грн. 55 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 1 384 739,09 грн., за відсотками - 673 663,88 грн., пеня за останній рік - 413 165,58 грн., також стягнути судовий збір у розмірі 3 654 грн., а всього стягнута сума у розмірі 2475 222 грн. 55 коп.

02 березня 2015 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій вказала, що судом не в повному обсязі встановлені обставини справи, доводи не підтверджені достатніми доказами, також те, що вона не отримувала судові повістки про виклик її у судові засідання.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог позивача, відповідач зазначає, що при зверненні до суду з позовом позивач не ставить суд до відома про те, що предмет іпотеки за кредитним договором № 0704/0608/46-020 був реалізований, а грошові кошти за його придбання не зараховані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0704/0608/46-020, що має істотне значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні по розгляду заяви відповідач підтримала заяву про скасування заочного рішення у справі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог заяви.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання, у тому числі і в судове засідання 05 лютого 2015 року о 11-00, відповідач не зявлявся, причини неявки суду не повідомляв, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток про виклик відповідача у судове засідання за місцем реєстрації відповідача, про що у матеріалах справи є докази (а.с. 61, 63,70).

За змістом ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони зобовязані повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця знаходження. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою.

Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення відповідачем зазначена адреса її проживання, за явою судом здійснювалися судові виклики.

Таким чином, судом вжиті всі заходи, щодо своєчасного вручення судових повісток відповідачу, проте останній до суду не зявився, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому на підставі ст. 77 ЦПК України судова повістка вважається доставленою.

Таким чином, законодавцем встановлено, що при повторній неявці відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Твердження відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, щодо не відображення позивачем в розрахунку заборгованості коштів внесених ФОП ОСОБА_2 за придбання предмета іпотеки не відповідає дійсності та спростовується дослідженими матеріалами справи.

Судом встановлено, що покупцем ФОП ОСОБА_2 кошти за придбання предмета іпотеки були спрямовані на рахунок Комунарського ВДВС ЗМУЮ, після чого за вирахуванням сум, обов'язкових для оплати за проведення виконавчих дій, 17.10.2014 року кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки у розмірі 23940 грн. 33 коп., були спрямовані на погашення простроченої заборгованості відповідача ОСОБА_1, що відображено в розрахунку заборгованості ТОВ «Кредитні ініціативи» від 03.11.2014 року, який наявний в матеріалах справи (а.с. 19).

Відповідно до Постанова № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.

Також ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ звертає увагу судів, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК.

Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України підставою для скасування заочного рішення є встановлення наявності одночасно двох обставин, зокреманеявкав судове засідання та не повідомленняпро причини неявки з поважних причин і наявність доказів, що маютьістотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для скасування заочного рішення.

Відтак, суд вважає відсутніми правові підстави згідно ст. 232 ЦПК України для скасування заочного рішення суду у даній справі від 05 лютого 2015 року, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 228, 231 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 05 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 231 ЦПК у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Суддя Ю.В.Геєць