Ухвала суду № 43372674, 27.03.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.03.2015

Справа № 334/5351/13-ц

Провадження № 4-с/334/35/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Нестеренко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Правобережного районного відділення електричних мереж на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, -

установив:

ВАТ Запоріжжяобленерго в особі Правобережного районного відділення електричних мереж звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця, у якій вказує, що заявником до Ленінського ВДВС направлено заяви про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами №334/5351/13-ц, виданого 23.08.2013 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Запоріжжяобленерго в особі Правобережного районного відділення електричних мереж заборгованості за необліковану електроенергію у розмірі 2500,48 грн. та понесені судові витрати у сумі 229,40 грн.

22.10.2014 року державний виконавець Кравченко І.С. постановами ВП №45147639 та ВП №45147507 відмовив у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що виконавчі документи не відповідають вимогам ст. 18, п.6 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження, а саме - відсутні дані, що ідентифікують особу боржника.

Заявник вважає, що дії державного виконавця не відповідають Закону України Про виконавче провадження та постанови державного виконавця від 22.10.2014 року є незаконними та підлягають скасуванню.

Так, у виконавчих листах, виданих 23.08.2013 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя у справі № 334/5351/13-ц про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Запоріжжяобленерго в особі Правобережного районного відділення електричних мереж заборгованості за необліковану електроенергію у розмірі 2500,48 грн. та понесені судові витрати у сумі 229,40 грн. не було зазначено номер ідентифікаційного коду боржника. Разом з тим, звертаючись до Ленінського ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач вказав номер ідентифікаційного коду, що не суперечить приписам ст. 19 Закону України Про виконавче провадження і що не позбавляє державного виконавця можливості використати ці дані та відкрити виконавче провадження.

Заявник просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Ленінського ВДВС ОСОБА_2, визнати незаконними та скасувати постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №45147639 та ВП №45147507 винесені 22.10.2014 року, зобовязати Ленінський ВДВС вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.

У судове засідання сторони не зявились, звернулись до суду с заявами про розгляд скарги за їх відсутності.

Дослідивши докази та матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2013 року у справі за позовом ВАТ Запоріжжяобленерго в особі Правобережного районного відділення електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію у сумі 2500,78 грн. та понесені судові витрати у сумі 229,40 грн., 17.07.2014 року видано виконавчі листи, які 21.08.2014 року разом з заявами про примусове виконання рішення суду направлено до Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ.

22.10.2014 року державний виконавець Ленінського ВДВС ОСОБА_2 винесла постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, виконавчі документи повернуто стягувачу з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України Про виконавче провадження, а саме, відсутній ідентифікаційний номер боржника.

Відповідно п.3 ч.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

В даному випадку суду при розгляді справи і при видачі виконавчого документу не був відомий номер ідентифікаційного коду боржника, і тому ці дані не були зазначені у виконавчому листі.

Водночас, п.3 ч.3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, зокрема, й конфіденційну.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення.

З копії заяви стягувача про примусове виконання рішення суду, наданої до матеріалів справи, вбачається, що заявником зазначено ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_1, що не позбавляло держаного виконавця використати ці дані та відкрити виконавче провадження.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, у звязку з чим скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 383-385 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 ВП №45147639 від 22.10.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за необліковану електроенергію у розмірі 2500,48 грн., та постанову ВП №45147507 від 22.10.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у сумі 229,40 грн. на підставі виконавчих листів №334/5351-13-ц, виданих Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

Зобовязати державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 вирішити питання про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих листів №334/5351-13-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за необліковану електроенергію у розмірі 2500,48 грн. та про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у сумі 229,40 грн.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Турбіна Т. Ф.