Постанова № 4337229, 13.07.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-А-517/2009р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2009 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої суми соціальної допомоги, суд -  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді Дніпропетровської області, в якому просила суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити їй надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, вона є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 вказаного Закону с 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і повному об'ємі фінансування і виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, котрі відповідно до законодавства здійснюють за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії повинна здійснюватися відповідачем. Розмір допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України складає 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає: з 01 січня 2007 року - 380 грн., з 01 квітня 2007 року - 406 грн., з 01 жовтня 2007 року - 411 грн.

Позивач вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», порушують її конституційні права на гарантовані державою матеріальну підтримку дітям війни.

Відповідач керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року № 6-рп/2007 року, невірно нарахував та встановив їй розмір сум, гарантованих державою. Своїми діями відповідач грубо порушив її права.

Представник відповідача надала суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого вона просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни належать особи, які є громадянами України і яким на час закінчення Другої Світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Згідно ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 № 3235-ІV було встановлено, що дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна була запровадитися у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, але протягом 2006 року вищевказаних змін до законодавства не було. Згідно ст. 71 п. 12 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489 -V зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Отже, немає законних підстав для призначення та виплати підвищення як дитині війни до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року. Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуватиметься підвищення незалежно від встановлення інвалідності та у розмірі, встановленому для учасників війни (10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Розмір підвищення дітям війни з 01.01.2008 року становить 47,00 грн., з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121,2001 та здійснює згідно п. 15 Положення свої повноваження безпосередньо через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до п. 3 Положення основним із завдань ПФУ є ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, вказаним Положенням визначається вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, при цьому згідно п. 10 Положення, кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. На даний час пенсію позивачу нараховано правильно, оскільки в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». Також представник відповідача зазначила, що позивач пропустила строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог та заперечення на позов, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, в тому числі пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_1 , довідку про виплати пенсії, які відбувались з боку відповідача на користь позивача (від 26 травня 2009 року № НОМЕР_1 ), встановив наступне: ОСОБА_1  народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни».

Згідно статті 6 Закону № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01 січня 2006 року.

Щодо вимог позивача по виплатам за 2007 рік, суд виходить з наступного.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195-IV. Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 09 липня 2007 року - були відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003, № 1058- IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться у ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489- V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн.

Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489- V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:

•  за липень: [(406 грн. + 1%) * 30%] / 31 * 23 дня = 123,02 / 31 * 23 = 91,27 грн.;

•  за серпень - вересень: [(406 грн. +1%) * 30%] * 2 міс. = (410,06 * 30%) * 2 = 123,02 * 2 = 246,04 грн.;

•  за жовтень - грудень: [(411 грн. +1%) * 30%] * 3 = 415,11 грн. * 30% * 3 = 124,53 * 3 = 373,59 грн.

Всього за 2007 рік необхідно виплатити позивачу 710,90 грн.

Підстави для перерахунку за період з січня по липень 2007 року були відсутні, оскільки позивач не надав доказів, що він є інвалідом і йому повинні підвищити пенсію відповідно до ст. 6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Доводи представника відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян - є хибним та спростовані вищенаведеними висновками.

Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судомне приймаються до уваги. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду, щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.

Твердження представника відповідача про те, що позивач пропустив строк для звернення до суду з даним позовом, суд не приймає до уваги. так як відповідно до ч. 2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» № 1931-ХХІ від 6 грудня 1991 року (з наступними змінами) сума пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, доводи представника відповідача про пропуск строку звернення позивача до суду з його вимогами про перерахунок та виплату недоотриманої пенсії не ґрунтується на законі, тому є безпідставними.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.

Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. відповідно до Закону у країни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення, щодо призначення, нарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.  

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 8. 22, 55, 95 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої суми соціальної допомоги - задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді Дніпропетровської області ( АДРЕСА_1 ), щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді Дніпропетровської області ( АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1  ( АДРЕСА_2 ) підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 (сімсот десять) грн. 90 коп. з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.

У задоволенні позовних вимог, щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - відмовити.

Стягнути з бюджету міста Павлограда Дніпропетровської області (р/р 31412537700032, банк: ГУДКУ у Дніпропетровській обл., м. Дніпропетровськ, МФО: 805012, код: 24237540, місцбюджет м. Павлограда 22090100) на користь ОСОБА_1  судові витрати по справі в розмірі - 7 (сім) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В.М. Бондаренко