Ухвала суду № 43371664, 31.03.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/9647/13-ц

6/243/88/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Словянський міськрайоний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Рудь Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду з території України ОСОБА_1 до виконання зобовязання, встановленого виконавчим документом, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № 45192935 з примусового виконання виконавчих документів: 1) виконавчого листа № 243/9647/13-ц від 18.11.2013 року, виданого Словянським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 240000 грн., 3 % річних у розмірі 3000 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 254,71 грн., а усього 245544,71 грн.; 2) виконавчого листа № 243/2460 від 21.08.2014 року, виданого Словянським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 243,60 грн.; 3) постанови № 246 від 31.07.2012 року, виданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області про стягнення на користь держави адміністративного штрафу у розмірі 850,00 грн. 20.11.2013 року, керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону було відкрито виконавче провадження ЄДРВП № 40797995 з примусового виконання виконавчого листа № 2/243/3555/2013, виданого Слов'янським міськрайонним судом 18.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 240 000,00 грн., 3 % річних у розмірі 3 000,00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 544,71 грн., а усього - 245 544,71 грн. Копії відповідної постанови направлені сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. Згідно повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції копію відповідної постанови боржниці було вручено 05 грудня 2013 року. Одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, керуючись ч. 3, ст. 19 Закону, на все майно боржника було накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження, про що видана відповідна постанова. 14.03.2014 було відкрито виконавче провадження ЄДРВП № 42486056 з виконання постанови № 246 від 31.07.2012, виданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області (далі - управління ПФУ) про стягнення адміністративного штрафу у розмірі 850, 00 грн. 08.09.2014 було відкрито виконавче провадження ЄДРВП № 446036033 примусового виконання виконавчого листа № 243/2460 від 21.08.2014, виданого Слов'янським міськрайонним судом про стягнення судового збору у розмірі 243, 60 грн. Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Відповідно ст. 33 Закону у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони, об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. Так, 21.03.2014 державним виконавцем винесено постанову про об'єднання зазначених виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 40797995. 22.10.2014 до зведеного виконавчого провадження було приєднано виконавче провадження №44603603. Згідно до ч. 5, ст. 12 Закону сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником. Такі повідомлення та жодні документальні підтвердження виконання рішення на адресу державного виконавця не надходили. Так, відповідно до ст. 27 Закону було розпочато примусове виконання рішення. Під час виконання рішення суду було зроблено запити до реєструючих установ для виявлення майна боржника з метою забезпечення фактичного виконання рішення суду. Так, на запит до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб та про номери рахунків, відкритих в установах банків, надано відповідь, згідно якої така інформація відносно ОСОБА_1 відсутня. Від центра наданням послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування міст ОСОБА_3, Слов'янськ та Слов'янського району надано відповідь про відсутність зареєстрованого за ОСОБА_1 автотранспорту. Згідно повідомлення міського центра зайнятості ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна. Згідно інформації з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта за фізичною особою ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Гудованцева, 27, частка власності становить - 9/25. 11.12.2013 боржник з'явилась на прийом до державного виконавця, у ході якого від ОСОБА_1 були відібрані письмові пояснення, згідно яких про рішення суду про стягнення з неї боргу у розмірі 245 544,71 грн. на користь ОСОБА_2 їй відомо, виконувати рішення суду вона не відмовляється та буде погашати борг частково, у строки, передбачені виконавчим провадженням. Під час прийому, боржникові були надані усні роз'яснення приводу порядку виконання рішення суду та можливість застосування заходів примусового виконання рішення. Боржника також було попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду, передбачену ст. 382 КК України. 18.02.2014 було описано майно боржника - 9/25 часток домобудівні по вулиці Гудованцева 27 у м. Слов'янську, що розташований на земельній ділянці аг. Площею 0,972 га. Акт опису складався без присутності боржника за технічною документацією. Акт опису було відправлено боржникові рекомендованим листом 18.02.2014 за вих. № 18-723/5892. Боржникові було повідомлено про можливість оскарження акту опису та арешту у 10-денний строк в порядку, установленому Законом. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення акт опису та арешту було отримано особисто ОСОБА_1 05.03.2014. Протягом 10 днів акт опису оскаржений не був. На теперішній час на території Донецької, Луганської областей реалізація майна боржника не проводиться. Звернути стягнення на майно боржника виявляється неможливим. 21.10.2014 та повторно 13.02.2015 до Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) була, направлена постанова про привід боржника. 03.03.2015 на адресу відділу надійшов лист Слов'янського МВ ГУМВС про неможливість здійснити привід боржника та рапорт із відповідними поясненнями. Згідно письмових пояснень, боржник ОСОБА_1 тривалий час за даною адресою не проживає - в 2014 році виїхала до м. Одеси. Адреса її проживання не відома. На теперішній час рішення суду боржником не виконані. Згідно положень судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного Суду України від 01.02.2013 ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Так, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків," передбачених ч. 6 ст. 12 Закону. Так, відповідно до положень вищезазначеної статті, боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтись за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцеві про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Вважає, що той факт, що боржниця переїхала до іншого міста, не повідомивши державного виконавця адресу її місця перебування є порушенням ч. 6 ст. 12 Закону та відповідно, - діями, що ускладнюють виконання рішення. Окрім того, відповідно до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні" - громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Тому просить суд, тимчасово обмежити право ОСОБА_1 на виїзд з території України до виконання зобовязань, встановленого вищезазначеними виконавчими листами, оскільки боржник свідомо ухиляється від виконання зобовязань, встановленого вищезазначеними виконавчими листами.

Представник ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але надав до суду заяву з проханням справу розглядати без його участі, просив подання задовольнити у повному обсязі.

Суд, дослідивши подання та надані до нього документи, вважає що дане подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на примусовому виконанні у ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів: 1) виконавчого листа № 243/9647/13-ц від 18.11.2013 року, виданого Словянським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 240000 грн., 3 % річних у розмірі 3000 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 254,71 грн., а усього 245544,71 грн.; 2) виконавчого листа № 243/2460 від 21.08.2014 року, виданого Словянським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 243,60 грн.; 3) постанови № 246 від 31.07.2012 року, виданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області про стягнення на користь держави адміністративного штрафу у розмірі 850,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця 20.11.2013 року було відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/243/3555/2013, виданого Слов'янським міськрайонним судом 18.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 240 000,00 грн., 3 % річних у розмірі 3 000,00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 544,71 грн., а усього - 245 544,71 грн.

Згідно повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції копію відповідної постанови боржниці було вручено 05 грудня 2013 року.

Постановою державного виконавця від 20.11.2013 року, на все майно боржника було накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження.

14.03.2014 року було відкрито виконавче провадження ЄДРВП № 42486056 з виконання постанови № 246 від 31.07.2012 року, виданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області про стягнення адміністративного штрафу у розмірі 850, 00 грн.

08.09.2014 року було відкрито виконавче провадження ЄДРВП № 446036033 примусового виконання виконавчого листа № 243/2460 від 21.08.2014 року, виданого Слов'янським міськрайонним судом про стягнення судового збору у розмірі 243, 60 грн.

21.03.2014 року та 22.10.2014 року державним виконавцем винесені постанови про об'єднання зазначених виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 451922935.

Згідно відповіді Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих в установах банків, надано відповідь, згідно якої така інформація відносно ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до відповіді Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, надано відповідь, згідно якої ОСОБА_1 має дохід, ознака доходу 101.

Згідно компютерного обліку ВРЕР м. Словянськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, станом на 04.12.2013 року за боржником автотранспортні засоби не зареєстровані.

Від центра наданням послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування міст ОСОБА_3, Слов'янськ та Слов'янського району від 10.12.2013 року надано відповідь про відсутність зареєстрованого за ОСОБА_1 автотранспорту.

Згідно повідомлення міського центра зайнятості від 02.12.2013 року, ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна з 27.05.2013 року.

Згідно інформації з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта за фізичною особою ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Гудованцева, 27, частка власності становить - 9/25.

11.12.2013 року боржник з'явилась на прийом до державного виконавця, у ході якого від ОСОБА_1 були відібрані письмові пояснення, згідно яких про рішення суду про стягнення з неї боргу у розмірі 245 544,71 грн. на користь ОСОБА_2 їй відомо, виконувати рішення суду вона не відмовляється та буде погашати борг частково, у строки, передбачені виконавчим провадженням. Боржника також було попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

18.02.2014 року було описано майно боржника - 9/25 часток домобудівні по вулиці Гудованцева 27 у м. Слов'янську, що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,972 га. Акт опису складався без присутності боржника за технічною документацією. Акт опису було відправлено боржникові рекомендованим листом 18.02.2014 року за вих. № 18-723/5892. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення акт опису та арешту було отримано особисто ОСОБА_1 05.03.2014 року.

13.02.2015 до Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) була, направлена постанова про привід боржника. 23.02.2015 на адресу відділу надійшов лист Слов'янського МВ ГУМВС про неможливість здійснити привід боржника та рапорт із відповідними поясненнями. Згідно письмових пояснень, боржник ОСОБА_1 тривалий час за даною адресою не проживає - в 2014 році виїхала до м. Одеси. Адреса її проживання не відома.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», на який посилається субєкт звернення, підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобовязань.

А згідно до ст. 11 ч. 3 п. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням.

Порядок примусового виконання судових рішень врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи з наведеного, слід дійти до висновку, що законом передбачено юридичні санкції у виді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, яке є свідомим, і на момент звернення виконавця до суду повинен вже відбутись і бути об'єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження. Само по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Cуду не представлені докази того, що у боржника була реальна можливість сплатити заборгованість (наявність майна, грошових коштів тощо), однак боржник свідомо не виконує покладені на нього зобов'язання. Суду не представлено доказів того, що боржник не надав у строк, встановлений державним виконавцем відомості про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, не з'являвся без поважних причини за викликом державного виконавця тощо.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що обов'язок доказування в даній категорії справ лежить на державному виконавцеві, із матеріалів, представлених державним виконавцем суду не вбачається, що боржник свідомо вчинив дії, спрямовані на невиконання обов'язку сплатити заборгованість, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості.

Крім того, державний виконавець, вимагаючи тимчасово обмежити право боржника на виїзд за межі України, також не надав доказів на підтвердження наміру боржника виїхати за межі України з метою невиконання рішення суду.

Слід також зауважити, що обмеження громадянина у праві вільно пересуватись є одним з виняткових заходів, що може застосовуватись до боржників у порядку виконання судових рішень, й повинне відповідати розміру заборгованості.

Беручи до уваги наведене та ту обставину, що державним виконавцем не надані будь які об'єктивні, беззаперечні докази на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом, що матеріали подання не містять достатньо даних про ухилення боржника від сплати заборгованості, в тому числі шляхом виїзду за кордон, державним виконавцем у процесі здійснення виконавчого провадження не виконані всі інші заходи примусового виконання рішення, що передбачені чинним законодавством, не наведено жодного доказу, що застосовувати до боржника в ході примусового виконання рішення всіх інших заходів примусового виконання вбачається неможливими, суд вважає, що викладені в поданні доводи ґрунтуються на припущенні, а тому подання слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_4