Вирок № 43371386, 30.03.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1кп/235/140/15

Єдиний унікальний номер 235/1107/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Воробйова С.О.

при секретарі Подлєсній О.А.

за участю прокурора Туренко Д.О.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 народження, уродженця с.Сергіївка Красноармійського району Донецької області, українця, громадянина України, з базовою загальною освітою, розлученого, має чотирьох неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9 народження, не судимого в порядку ст.89 КК України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 який отримав обвинувальний акт та позовну заяву 26.02.2015 року

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 26.12.2014 року, близько 17.30год. обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 на грунті ревнощів та зради з боку цивільної дружини ОСОБА_1 вчинив сварку з останньою в приміщенні будинку, а саме на кухні, де під час з'ясування стосунків з потерпілою ОСОБА_1 обвинувачений ОСОБА_2, не маючи наміру на противоправне заподіяння смерті ОСОБА_1 з метою спричинення тілесних ушкоджень невстановленого ступеню тяжкості, підійшов до останньої та наніс один удар правою долонею руки по обличчю, після чого схопивши у праву руку поруч стоячу біля вугільної печі металеву лопатку та за допомогою якої наніс один удар в область лівої ноги та один удар в область лівого стегна, а кулаком лівої руки наніс один удар в область правового плеча та один удар ногою в область правового боку, в результаті чого потерпіла ОСОБА_1 від отриманих ударів почала кричати, після чого обвинувачений ОСОБА_2 припинив наносити їй тілесні ушкодження, залишивши металеву лопатку в приміщенні будинку, а сам вийшов на вулицю.

Приблизно через 15хв., тобто 26.12.2014 року, близько 17.45год., обвинувачений ОСОБА_2 повернувся до приміщення будинку та знову почав пред'являти потерпілій ОСОБА_1 претензії з приводу зради, в результаті чого між ними знову виникла сварка під час якої потерпіла ОСОБА_1 привстала з крісла, в якому сиділа, при цьому знявши дерев'яний поручень з зазначеного крісла та намагалась нанести удари обвинуваченому ОСОБА_2, однак останній вихопив вищезазначений дерев'яний поручень з рук потерпілої ОСОБА_1 та наніс останній не менш двох ударів в область лівої руки та по ногам.

Від нанесених вказаних тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_1 не втрималась на ногах та впала на підлогу, в свою чергу обвинувачений ОСОБА_2 скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_1 не може чинити опору, наніс ще два удари в область правового боку, грудної клітини та тулубу, в результаті чого спричинив рану передньої поверхні правої гомілки в середині третині, забої та гематоми обличчя, тулуба, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також закритий перелом 11 ребра справа по задньо-паховій лінії, який ускладнився підшкірною емфіземою, правобічним гемопневмотораксом, який призвів до повністю колабірованному (спавшегося) правому легкому, який вимагав проведення оперативного втручання (дренування плевральної порожнини), які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 не оспорював вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що йому інкриміновано за ст.121 ч.1 КК України визнав повністю та вказав, що дійсно 26.12.2014 року, близько 17.30год, він, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 на грунті ревнощів та зради з боку своєї цивільної дружини ОСОБА_1 наніс останній один удар правою долонею руки в обличчя, потім за допомогою металевої лопатки наніс один удар в область лівої ноги та один удар в область лівого стегна, а кулаком лівої руки один удар в область правового плеча та один удар ногою в область правого боку і коли ОСОБА_1 від нанесених ударів почала кричати, то він припинив наносити удари і вийшов з будинку.

Приблизно через 15хв., повернувшись в приміщення будинку, він знову почав сваритися з ОСОБА_1, яка зняла дерев'яний поручень з крісла та намагалась нанести йому удари, однак він вихопив у ОСОБА_1 вказаний дерев'яний поручень, яким наніс не менше двох ударів в область лівої руки та по ногам, а коли та впала на підлогу, то ще наніс два удари дерев'яним поручнем в область правового боку, грудній клітини та тулубу, причинивши потерпілій тілесні ушкодження.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, також суд переконався, що немає сумнівів у добровільності їх позицій та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 його винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтвердила покази обвинуваченого ОСОБА_2 відносно часу, місця та обставин спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_2 26.12.2014року, приблизно о 17.30-17.45год. та просила суд пом'якшити міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Крім показів обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-протоколом огляду місця події від 29.12.2014 року (а.с.9-14 крим.провадження №12014050410003088), відповідно до якого місце скоєння злочину знаходиться в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1, де на підлозі в кухні виявлені речовини бурого кольору, металева лопатка, а в спальній кімнаті було виявлено дерев'яний поручень від крісла довжиною 50см;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 03.02.2015 року (а.с.75-82 крим.провадження №12014050410003088), відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_2 добровільно в присутності понятих та судово-медичного експерта показав на статисті механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 26.12.2014 року в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1;

-висновком судово-медичної експертизи №17 від 28.01.2015року (а.с.38-40 крим.провадження №12014050410003088), відповідно до якого 26.12.2014року потерпіла ОСОБА_1 в результаті нанесення їй ударів обвинуваченим ОСОБА_2 руками та за допомогою металевої лопатки і дерев'яного поручня одержала рану передньої поверхні правої гомілки в середині третині, забої та гематоми обличчя, тулуба, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також закритий перелом 11 ребра справа по задньо-паховій лінії, який ускладнився підшкірною емфіземою, правобічним гемопневмотораксом, який призвів до повністю колабірованному (спавшегося) правому легкому, який вимагав проведення оперативного втручання (дренування плевральної порожнини), які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння;

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи та в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

Оцінюючі зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що досудовим слідством вірно кваліфіковані дії ОСОБА_2 за ст.121 ч.1 КК України, і суд кваліфікує його дії як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачені ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачені ст.67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступень небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів; дані про особу обвинуваченого, який не судимий в порядку ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, має четверо неповнолітніх дітей.

З урахуванням обставин справи, ступеню тяжкості скоєного злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, позиції потерпілої ОСОБА_1, яка не наполягала на суворій мірі покарання та просила обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_2 покарання необхідного і достатнього для виправлення і попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.75 КК України, тобто звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

В судовому засіданні прокурором, в інтересах держави, в особі Красноармійської ЦРЛ заявлений цивільний позов (а.с.9-11) про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1, яка відповідно до довідки Красноармійської центральної районної лікарні (а.с.12) перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділені з 28.12.2014року по 09.01.2015 року, у зв'язку з спричиненням їй тяжких тілесних пошкоджень обвинуваченим ОСОБА_2 і на її лікування закладом охорони здоров'я витрачені кошти у сумі 4031,66грн., які прокурор просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_2 позов прокурора визнав повністю.

Суд вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, так як спричинення шкоди медичній установі призводить до порушення інтересів держави, оскільки охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням та кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину, могли бути витрачені на інші цілі, спрямовані на охорону здоров'я громадян.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з моменту проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у виді домашнього арешту.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Управління державної комунальної служби України м.Красноармійська Донецької області на р/р31415544700060, УДКСУ м.Красноармійська в Донецькій області, код платежу 24060300, МФО 834016, ОКПО 37803022 міський бюджет міськфінуправління 4031,66грн., витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_1

Речові докази по справі:

-дерев'яна палиця, металева лопатка, фрагмент шпалер з накладенням речовини бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в Красноармійському МВ ГУМВС України в Донецькій області, після набрання вироком законної сили, - знищити;

-светр чорного кольору та джинсові брюки чорного кольору, належні ОСОБА_2, які знаходяться на зберіганні в Красноармійському МВ ГУМВС України в Донецькій області, після набрання вироком законної сили, - повернути ОСОБА_2 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вирок вважається таким, що не набрав законної сили.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому ОСОБА_2 та прокурору.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: