Рішення № 43369313, 27.03.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/610/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30 Токова С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В. С.суддівЄльцова В. О. , Нерушак Л. В. при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2015 року у справі за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до міського голови м. Черкаси Одарича Сергія Олеговича про відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2014 року прокурор м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до міського голови м. Черкаси Одарича С.О. про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що розпорядженням Черкаського міського голови Одарича С.О. «Про звільнення ОСОБА_7.» від 1 грудня 2008 року №331-р(к), ОСОБА_7, яка працювала на посаді начальника управління економіки Черкаської міської ради, звільнено з роботи за прогул.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 4 січня 2011 року зазначене розпорядження визнано незаконним та скасовано, зобов'язано Черкаського міського голову видати розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, стягнуто з департаменту економічної політики та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 2.12.2008 року по 4.01.2011 року в сумі 103843 грн. 38 коп., компенсаційні виплати у розмірі 8801 грн. 29 коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року вказану постанову Соснівського районного суду м. Черкаси скасовано та постановлено нову, якою визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаського міського голови Одарича С.О. «Про звільнення ОСОБА_7.» від 1 грудня 2008 року №331-р(к), ОСОБА_7 поновлено на посаді начальника управління економіки виконавчого комітету Черкаської міської ради з 2 грудня 2008 року, стягнуто з виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 101232 грн. 82 коп. та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, всього 102232 грн. 82 коп.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року виконана розпорядженням секретаря міської ради Білоусова В.Ф. від 3 червня 2013 року №242-р(к).

Службовою особою, за незаконним розпорядженням якої звільнено з роботи ОСОБА_7, є міський голова м. Черкаси Одарич С.О., протиправність дій Одарича С.О. по звільненню ОСОБА_7 з роботи встановлена зазначеною постановою Київського апеляційного адміністративного суду.

Прийняття міським головою розпорядження №331-р(к) від 2 грудня 2008 року, призвело до надмірних виплат коштів з бюджету м. Черкаси на загальну суму 121084 грн. 57 коп., з яких на користь ОСОБА_7 сплачено 94369 грн. 56 коп., утримано в рахунок сплати єдиного соціального внеску та сплати податку з доходу фізичних осіб 7386 грн. 30 коп. та 19328 грн. 71 коп. відповідно.

З врахуванням викладеного, посилаючись на ст.ст. 134, 136, 233, 237 КЗпП України, прокурор просив стягнути з міського голови м. Черкаси Одарича С.О. на користь Черкаської міської ради кошти виплачені ОСОБА_7 з бюджету міста за час вимушеного прогулу в сумі 121084 грн. 57 коп. на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2015 року у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, заступник прокурора Черкаської області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позов прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради.

При цьому апелянт посилається на те, що, заявляючи позов про стягнення з відповідача Одарича С.О. коштів, виплачених ОСОБА_7 на відшкодування середнього заробітку за вимушений прогул за період з 2.12.2008 р. по 4.01.2011р. за рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 7.09.2011 року, прокурор фактично мав на увазі стягнення коштів в сумі 121084 грн. 57 коп., виплачених Черкаським міськвиконкомом ОСОБА_7 за її заявою на відшкодування середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення її на роботі за період з 4.01. 2011 р. по 3.06.2013 р.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника Черкаської міської ради, які підтримали апеляційну скаргу, представника Одарича С.О. яка заперечувала проти її задоволення, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про стягнення з відповідача коштів в сумі 103843 грн. 38 коп., виплачених на відшкодування ОСОБА_7 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 2.12.2008 р. по 4.01.2011р. прокурором не заявлялась, а питання про виплату ОСОБА_7 середнього заробітку за затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі в судовому порядку не вирішувалось і ця виплата проведена за рішенням самого органу місцевого самоврядування.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 4 січня 2011 року зобов'язано Черкаського міського голову видати розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України замість звільнення за прогул, стягнуто з департаменту економічної політики та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 2.12.2008 року по 4.01.2011 року в сумі 103843 грн. 38 коп., компенсаційні виплати у розмірі 8801 грн. 29 коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року зазначена постанова Соснівського районного суду м. Черкаси скасована та прийнята нова, якою ОСОБА_7 поновлено на посаді начальника управління економіки виконавчого комітету Черкаської міської ради з 2 грудня 2008 року, стягнуто з виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 101232 грн. 82 коп. та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, всього 102232 грн. 82 коп.

На виконання вказаних судових рішень Черкаським міськвиконкомом в рамках відкритого виконавчого провадження 18.05.2011 року було виплачено 86378 грн. 21 коп. ОСОБА_7 та перераховано 17465 грн. 17 коп. податку з доходів фізичних осіб.

Рішення суду про поновлення ОСОБА_7 на роботі виконано виконкомом Черкаської міської ради тільки 3.06.2013 року, в зв'язку з чим виконком за заявою ОСОБА_7 згідно платіжних доручень від 28.08.2013 року виплатив їй середній заробіток за затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі в сумі 121084 грн. 57 коп.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор просив стягнути з міського голови м. Черкаси Одарича С.О., як службової особи, винної в незаконному звільненні працівника, відшкодування шкоди, пов'язаної з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, зокрема відшкодування виплат середнього заробітку ОСОБА_7, проведених за постановами Соснівського районного суду м. Черкаси від 4 січня 2011року та Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року.

При цьому позивач посилався на незаконність звільнення ОСОБА_7 з роботи та виплату їй за судовими рішеннями в зв'язку з цим середнього заробітку за час вимушеного прогулу і надавав докази в підтвердження саме цих обставин.

Будь-яких вимог про стягнення з відповідача відшкодування шкоди, пов'язаної з оплатою ОСОБА_7 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі прокурор не заявляв.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки протягом розгляду справи судом прокурор позовні вимоги не змінював, суд повинен був розглянути справу в межах лише заявлених вимог і прийняти рішення лише за цими вимогами.

Натомість суд вийшов за межі заявлених прокурором вимог і прийняв рішення також по суті вимог, які не заявлялися, зокрема вимог про стягнення з відповідача відшкодування шкоди, пов'язаної з оплатою ОСОБА_7 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання про задоволення позову колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

Оскільки незаконність дій відповідача Одарича С.О. щодо звільнення з роботи ОСОБА_7 та факт заподіяння Черкаському міськвиконкому шкоди в зв'язку з виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу підтверджені належними і допустимими доказами, наявними у справі, позов є обґрунтованим.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що виплати ОСОБА_7 середнього заробітку за вимушений прогул проведені Черкаським міськвиконкомом 18.05.2011 року, а з позовом про відшкодування цих витрат прокурор звернувся в серпні 2014 року.

Згідно ч.ч.3,4 ст.233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Встановлений строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора.

Зазначений річний строк для звернення до суду прокурором пропущено, будь-яких обставин, підтверджуючих поважність причин пропуску цього строку, прокурором не наведено і прокурор не просив про його поновлення відповідно до ст.234 КЗпП України.

Пропуск визначеного статтею 233 КЗпП строку звернення до суду є підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, в задоволенні позову прокурора необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст.ст. 233, 237 КЗпП України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2015 року у справі за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до міського голови м. Черкаси Одарича Сергія Олеговича про відшкодування матеріальної шкоди скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до міського голови м. Черкаси Одарича Сергія Олеговича про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :