Ухвала суду № 43368937, 31.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження : 22ц/790/1114/15 Головуючий 1-ї інстанції - Яремчук В.І.

Справа № 2-643/8405/14 Доповідач Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Кукліної Н.О., Кокоші В. В.

при секретарі - Лошаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором спадкодавця, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що у травні 2007 року між Товариством та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 4 798,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09 травня 2008 року.

У лютому 2013 року Товариству стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.

Станом на дату смерті позичальника заборгованість за кредитним договором перед Товариством становить 42 033, 20 грн., з яких 4 798,80 грн. - заборгованість за кредитом; 15 382,39 грн. - заборгованість за відсотками; 144 грн. - заборгованість з комісії; 21 708,01 грн. - заборгованість з пені.

Спадкоємцями позичальника ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які постійно проживали разом із спадкодавцем на момент його смерті, які і повинні повністю задовольнити вимоги кредитора.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права та неповне з'ясування обставин справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце слухання справи, не перешкоджає розглядові справи.

З урахуванням вимог процесуального закону щодо дотримання розумних строків розгляду справи судом апеляційної інстанції та належного повідомлення учасників процесу про слухання справи, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідачів.

Заслухавши доповідь судді перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного договору № HAXRRX13850253 від 10.05.2007 року ОСОБА_3 отримав у Банку кредит у розмірі 4798,80 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.05.2008 року (а.с.6-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть (а.с.14).

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 07.06.2013 р. заборгованість за кредитним договором № HAXRRX13850253 від 10.05.2007 року перед банком становить 42033,20 гривень, з яких: 4798, 80 грн. - заборгованість за кредитом; 15382,39 грн. - заборгованість за відсотками; 144,00 - заборгованість з комісії; 21708,01 грн. - заборгованість з пені (а.с.5).

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 цього ж Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу (ч.3 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину, лише за умови прийняття спадщини.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що боржник ОСОБА_3 мав майно на яке б відкрилась спадщина і що відповідачі в установленому порядку прийняли спадщину.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам та вимогам закону, яким регулюються спірні правовідносини.

Представником позивача не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з'ясував обставини справи та дав належну правову оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 317, 324 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо о до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: