Вирок № 43367814, 01.04.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/525/15-к

Номер провадження 1-кп/623/74/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 квітня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

при секретарі: Ткаченко Ю.Ю,

за участю: прокурора Красилі І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

кримінальне провадження № 12014220320000520 від 29 квітня 2014 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку, Республіка Азербайджан, українця, громадянина України, з професійною-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, (тримання під вартою в умовах СІЗО № 27 м. Харкова) ідентифікаційний номер відсутній.

судимого:

1) 06.09.1999 року Ленінським судом м. Харків за ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст.. 44 КК України в ред.. 1960 р. до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 10.10.2001 року Ленінським районним судом м. Харків за ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 44 КК України в ред.. 1960 р. до 3 років позбавлення волі;

3) 26.11.2004 року Слов`янським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 357, ст. 304 К України до 4 років позбавлення волі;

4) 22.10.2009 року Жовтневим районим судом м. Харків за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі;

5) 18.05.2011 р. Близнюківським районним судом Харківської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 28.08.2013 р. звільнений постановою Калінінського районного суду м. Горлівка Донецької обл. умовно-достроково з місць позбавлення волі з не відбутим терміном 10 місяців 10 днів;

6) 16.07.2014 року, Зборівським районним судом Тернопільської обл. за ст.ст. 194 ч. 2, 71 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2014 року, близько 23 години ночі, в місті Ізюмі Харківської області, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 через дах дзвінниці проник до приміщення Свято-Христо-Воздвиженського храму, розташований по вул. Соборній, 5, звідки з металевої шафи, шляхом зриву навісного замка, таємно викрав гроші, у сумі 3000 грн., чим Свято-Христо-Воздвиженського храму заподіяв майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1, після того, як скоїв крадіжку грошей у вищезазначеному храмі, маючи умисел на пошкодження чужого майна, здійснив у Свято-Христо-Воздвиженського храмі підпал паперу свічкою, залишивши її горіти на купі паперу, після чого покинув зазначене приміщення через вхідні двері.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав частково і пояснив, що він дійсно у вказаний час здійснив крадіжку грошей з храму, але сума викрадених грошей складала 450 гривень, а не 3000 грн. Крім того вважав, що підпал відбувся з його необережності, так як він залишив горіти свічку на купі паперового мотлоху. У скоєному розкаявся просив не карати його суворо.

Окрім фактично визнанням вини самим обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у скоєнні вказаних злочинів підтверджується зібраними по справі доказами.

Показанням потерпілого ОСОБА_2, який в суді підтвердив, що проникнення до храму було здійснено через дзвінницю, шляхом підпалу було пошкоджено майно церкви, викрадено 3000 грн., які знаходились у металевій шафі з бухгалтерськими документами. При цьому він не враховує ті кошти, що були викрадені зі скриньок для пожертви на ремонт храму. Вказав, що завдана шкода від підпалу дуже велика, оскільки храму більше 200 років, кіптявою пошкоджено старі фрески, ікони. Просив покарати обвинуваченого найбільш суворо.

Протоколом огляду місця події від 29 квітня 2014 року, з якого видно, що в храмі відбулася пожежа, пошкоджено майно, епіцентром пожежі є церковна крамниця. Пошкоджені запори на скриньках, зламано замок на металевій шафі. Проникнення відбулося через дах дзвінниці.

Актом про пожежу, від 29 квітня 2014 року, з якого видно, що причиною пожежі є підпал.

Висновком експерта № 43 від 19 травня 2014 року, з якого видно, що матеріали вилучені на місці пожежі не придатні для ідентифікації в зв'язку з пошкодженням вогнем.

Висновком експерта № 6228 від 21 серпня 2014 року, з якого видно, що на місці пожежі, на предметах вилучених з місця пожежі матеріалів нафтової природи та напівсинтетики не виявлено.

Заявою обвинуваченого від 16 травня 2014 року, в якій ОСОБА_1 повідомив міліцію про крадіжку з храму грошей та підпал цього храму в місті Ізюмі.

Протоколом слідчого експерименту від 13 грудня 2014 року, з якого видно, що обвинувачений ОСОБА_1 на місці розказав і показав, яким чином він викрав гроші з храму та яким чином було здійснено підпал приміщення.

Аналізуючи досліджені в суді докази у їх сукупності, суд такі дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України, як таємне викрадення чужого майна здійснене повторно та з проникненням до сховища; умисне пошкодження майна здійснене шляхом підпалу.

Суд враховує щире каяття ОСОБА_1 , як пом"якшуючі обставини, відповідно до вимог ст. 66 КК України..

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого, обставин, які пом"якшують і обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення із застосуванням вимог ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України, так як обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дані злочини до постановлення попереднього вироку Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2014 року.

Питання про речові докази має бути вирішене згідно ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні слід віднести на рахунок обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 194 КК України і призначити покарання:

- за ст. 185 ч. 3 КК України - 3 роки і 6 місяців позбавлення волі;

- за ст. 194 ч. 2 КК України - 4 роки і 3 місяці позбавлеення волі, за сукупністю злочинів, в силу ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого, призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 4 (чотирьох) років і 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

В сиду ст. 70 ч. 4 КК України, щляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого покарання за вироком Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2014 року, остаточно призначити покарання до відбування ОСОБА_1 у вигляді 4 (чотирьох) років і 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 13 травня 2014 року, згідно ухвали слідчого судді Зборівського районного суду Тернорпільської області від 14 травня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертиз нафтопродуктів та паьно-мастильних матеріалів у розмірі 1180, 80 грн, а також проведення судової трасологічної експертизи у розмірі 196, 56 грн. на користь держави, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази - два металевих гвоздодери, які зберігаютья у камері зберігання речових доказів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області /м. Ізюм, пров. Георгіївський, 2/ - знищити

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко