Ухвала суду № 43366524, 24.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №197/16/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/479/К/15 суддя Ліснецький І.В.

Категорія - 27 (IV) Суддя-доповідач - Чорнобук В.І.

УХВАЛА

Іменем України

24 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чорнобук В.І.

суддів - Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.

при секретарі - Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

відповідач ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.12.2007 року відповідно до укладеного договору № б/н відповідач отримала кредит у розмірі 7 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитом. Станом на 30.11.2013 року відповідач має заборгованість в сумі 26 942,60 грн., яка складається з: 6 568,59 грн. - заборгованість за кредитом; 14 088,31грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 526,53 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1 259,17 грн. - штраф (процентна складова). Зазначену заборгованість представник позивача ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" просив стягнути з відповідача ОСОБА_2, а також стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2015 року, у задоволенні позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи розмірі 2 361 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зокрема, суд першої інстанції не взяв до уваги, що у висновку експерта зазначено, що підпис виконано не відповідачем, а іншою особою з наслідуванням підпису, тому такий висновок не є однозначним. При ознайомленні з матеріалами експертизи виявлені порушення науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Указом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року №53/5. Висновок експерта №3960-14 від 10.12.2014 року є недопустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку встановленого законом, а тому не може бути взятий судом до уваги в якості доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, яка заперечувала проти апеляційної скарги і просила її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування свої вимог посилався на те, що 10 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7 000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за ставкою 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. (а.с.8)

Проте в порушення умов вказаного договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 30.11.2013 року в загальному розмірі складає 26 942,60 грн., з яких: 6 568,59 грн. - заборгованість за кредитом; 14 088,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 526,53 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1 259,17 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості наданим ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". (а.с.4-7)

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог в частині отримання банківської картки та користування кредитними коштами саме ОСОБА_2, на підставі висновку судово-почеркознавчої експертизи, яким встановлено, що кредитний договір вона не підписувала, тому відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України, правочин між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу ( правочини, які повністю виконуються у момент їх вчинення), належить вчиняти письмово.

При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій, якщо він підписаний сторонами (ч.2 ст.207 ЦК України).

На підтвердження факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем грошових коштів, позивач надав заяву позичальника №б/н від 10.12.2007р., що була підписана ОСОБА_2 (а.с. 8)

Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач проти позову заперечувала та надавала пояснення про те, що вона кредит не брала і не підписувала кредитний договір.

Для підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_2 просила суд призначити по справі судову почеркознавчу експертизу.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особами, які беруть участь у справі, в реалізації їх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України). Судом першої інстанції зазначені вимоги закону було додержано.

19 березня 2014 року ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області було задоволено клопотання ОСОБА_2 про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої у тому числі було поставлені питання : Чи належить підпис від імені Позичальника ОСОБА_2 в заяві позичальника №б/н від 10 грудня 2007 року та на ксерокопії паспорта ОСОБА_2 одній і тій же особі, та чи належить він ОСОБА_2? Чи зроблений підпис від імені Позичальника ОСОБА_2 в заяві позичальника №б/н від 10 грудня 2007 року та на ксерокопії паспорта ОСОБА_2, ОСОБА_2 чи іншою особою? (а.с.59-60)

Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до п.4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (Наказ Міністерства юстиції України віл 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), а також для зручності дослідження, зазначені питання були об'єднані та вирішувались у такій редакції: Чи виконані підписи від ОСОБА_2 в графах "Клиент… Подпись" та "Подпись клиента" заяви позичальника №б/н від 10.12.2007 самою ОСОБА_2 чи іншою особою? (а.с.104)

Відповідно до висновку №3960-14 судової комісійної почеркознавчої експертизи від 10.12.2014р. (а.с.103-113), підписи від імені ОСОБА_2 в графах "Клиент…Подпись" та "Подпись клиента" заяви позичальника №б/н від 10.12.2007 виконані не ОСОБА_2, а іншою особою, з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_2

Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не надав належних та допустимих доказів для спростування висновку експертів та не заявив клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, у разі незгоди з висновками проведеної експертизи.

Крім того, як вбачається з витягу з кримінального провадження №12014040610000069 (а.с.45), 11.02.2014 року відповідач ОСОБА_2 звернулась Широківського РВ з письмовою заявою про вчинення щодо неї злочину за ч.1 ст.190 КК України, в якій просила притягнути до відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зловживаючи її довірою, шляхом обману, отримав від неї копії її паспорту та ідентифікаційного коду, за допомогою чого взяв на її ім'я кредит у банку "ПРИВАТБАНК", чим спричинив останній матеріальні збитки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач підписувала кредитний договір, фактично отримувала кредитну картку та користувалася грошовими коштами позивача, у зв'язку із чим погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що у висновку експерта зазначено, що підпис виконано не відповідачем, а іншою особою з наслідуванням підпису, тому такий висновок не є однозначним, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки у висновку експертизи було надано чітку відповідь на питання чи підписувала ОСОБА_2 заяву позичальника і це дозволяє суду зробити висновок щодо факту укладання відповідачем кредитного договору.

Посилання у апеляційній скарзі про те, що судом порушено порядок призначення та відібрання порівняльного матеріалу, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, для проведення судової почеркознавчої експертизи, експертній установі було надано: матеріали цивільної справи; оригінал заяви позичальника №б/н від 10.12.2007р.; вільні зразки почерку і підпису ОСОБА_2, які містяться в оригіналах документів: в графі "Підпис батьків" табеля навчальних досягнень ОСОБА_4 за 2010/2011 рік, 2 клас; в графі "Підпис батьків" табеля навчальних досягнень ОСОБА_5 за 2010/2011 рік, 3 клас; в графі "Підпис батьків" табеля навчальних досягнень ОСОБА_4 за 2011/2012 рік, 3 клас; в графі "Підпис батьків" табеля навчальних досягнень ОСОБА_5 за 2011/2012 рік, 4 клас; в графі "Абонент" акту "снятия БГС на поверку" від 10.02.2009; в графах "Підпис платника" розрахункової книжки по оплаті за природний газ (особистий рахунок НОМЕР_1) квитанцій за березень, червень, листопад 2007 року, квитанції від 18.10.2007, квитанцій за січень, липень, серпень, листопад 2008 року (8 підписів), в графах "підпис Споживача" та "Споживач…Підпис" договору 60690 про надання послуг з газопостачання від 14.06.2006, в графах "підпис" та "ознайомився" заяви про призначення соціальної допомоги від 15.09.2007; експериментальні зразки почерку та підписів ОСОБА_2 на 10-ти арк., які приєднані до матеріалів справи.

Експерта попереджено про кримінальну відповідальність відповідно до ст. ст..384,385 КК України.

Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 року №53/5 передбачено, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене і оцінивши висновок №3960-14 судової комісійної почеркознавчої експертизи від 10.12.2014р., колегія суддів вважає, що даний висновок відповідає встановленим вимогам чинного законодавства, є чітким та обґрунтованим, тому його він є належним та допустимим доказом по даній справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок експертів є недопустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку встановленого законом, а тому не може бути взятий судом до уваги в якості доказу, не приймаються колегією суддів до уваги, так як вони є безпідставними та спростовуються висновками суду. Крім того, посилаючись на порушення, які виникли під час призначення та проведення експертизи представник позивача не заявив клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи та жодного доказу, який би спростовував висновок експертів не надав.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" відхилити.

Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: