Постанова № 43364532, 04.03.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/882/15-п

(3/199/435/15)

ПОСТАНОВА

іменем України

04.03.2015 року м. Дніпропетровськ

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою:вул. Кузбанська,43 у м.Дніпропетровську, а згідно заяви ОСОБА_1 в органах ДАІ м.Дніпропетровська фактично мешкає по вул.Береговій, 28 у м.Дніпропетровську (Амур-Нижньодніпровський район м. Дніпропетровська), в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п.2 Постанови ПВСУ від 11.06.2004 року за № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП», -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2015 року о 23-10 ОСОБА_1 по вул. Воронежській у м.Дніпропетровську керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп'яніння(розширені зіниці очей, які не реагують на світло), був зупинений інспектором ДПС, для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, на що він відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 до суду не зявився, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходили.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був своєчасно повідомлений про місце і час розгляду справи, тому вважаю за можливе на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглядати справу у його відсутність.

Обставини справи підтверджуються:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 427584 від 27.01.2015 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їх даними при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, про те, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд з метою виявлення стану сп'яніння;

- рапортом працівника ДПС від 27.01.2015 року;

- актом прийому-передачі №447 від 28.01.2015 року;

- письмовими поясненнями правопорушника ОСОБА_1, згідно яких свою провину він фактично визнав.

Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винний в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як управління транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу і швидкість реакції, а також передача управління транспортним засобом особі, яка знаходиться в стані такого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка управляє транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або відносно вживання лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції.

При розгляді адміністративної справи встановлено, що посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії у ОСОБА_1 органи ДАІ не вилучали, а адміністративна справа взагалі не містить відомості про те, що ОСОБА_1 отримала посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, про що органи ДАІ повинні були суду надати відомості, які могли бути підставою для призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а також, враховуючи те, що зазначення такої інформації є обовязком працівників ДАІ, які оформлюють матеріали для спрямування їх до суду.

Тому, суд, з огляду на викладене, призначаючи ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, керується вимогами ч.3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», про те, що «суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала».

Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 згідно своїх письмових пояснень свою провину фактично визнав, відсутні відомості про те, що він у минулому притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, збитки у разі його дій нікому не завдані, негативних або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб не настало.

При цьому суд констатує відсутність обставин, що у відповідності до ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення.

У звязку з викладеним, вважаю можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 3500 (три тисячі пятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (ЄДРПОУ 24244876, одержувачУДКСУ в АНД районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області МФО 805012 р/рахунок 31211206700003 код надходжень КЕКД 22030001 ОКПО 37989300 банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровської області м. Дніпропетровськ) 36 гривень 54 копійок судового збору.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Л.Воробйов