Постанова № 43364417, 27.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року м. Полтава Справа № 816/658/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Кондратюк Т.П.,

представника відповідача - Сучкової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2015 року управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 6946,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати УПФУ в Новосанжарському районі Полтавської області витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, працівникам товариства згідно з підпунктами "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідач має заборгованість за січень 2015 року в сумі 6946,05 грн. Вказана заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат, направленими товариству. Оскільки товариством заборгованість у встановлені законодавством строки не погашена, управління просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, обґрунтовуючи свою позицію тим, що з внесенням змін до Податкового кодексу України на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014, кількість податків і зборів була зменшена, в тому числі шляхом трансформування та об'єднання. Таке відображення мало місце у змінах, внесених, зокрема, до статті 291 Податкового кодексу України, якою внесено зміни до визначення груп платників єдиного податку шляхом включення четвертої групи платників, яка стосується виключно сільськогосподарських товаровиробників та відповідно має ідентичне визначення платника податку даної категорії визначенню платників фіксованого сільськогосподарського податку. Таким чином, оскільки законодавець не виключив окремого визначення такої категорії як "сільськогосподарський товаровиробник", а лише трансформував його з окремого виду податку шляхом об'єднання з іншим - єдиним податком, продовжує існувати звільнення сільськогосподарських товаровиробників від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Отже, враховуючи невідповідність єдиного документу, який регулює порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України нормам діючого законодавства та будь- яких офіційних роз'яснень Пенсійного фонду України з даного питання, відповідач вважає передчасним надсилання йому розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до внесення відповідних змін до Інструкції.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктами "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Тобто, платники, які раніше перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств.

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктами 6.4, 6.7 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать наявні у матеріалах справи довідки Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21.02.2014 №246/10/16-21-15-33 та від 23.02.2015 №226/10/16-21-15-33, ТОВ "Сокіл" в 2014 являлось платником фіксованого сільськогосподарського податку, а на даний час (в 2015 році) є платником єдиного податку четвертої групи (а.с. 52-53).

Суд зазначає, що чинним законодавством України жодних виключень для платників єдиного податку четвертої групи щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не передбачено.

Відповідно, з 01.01.2015 у підприємств - платників єдиного податку четвертої групи виникає обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам цих підприємств.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що глава 2 Податкового кодексу України "Фіксований сільськогосподарський податок" виключена згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на відсутність у ТОВ "Сокіл" обов'язку відшкодовувати позивачу спірні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

З огляду на те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 перед виходом на пенсію працювали у відповідача, а також те, що довідки на пільгову пенсію надані вказаним особам відповідачем як особам, які мають право на отримання пенсії відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсії має здійснюватись відповідачем.

Отже, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати УПФУ в Новосанжарському районі Полтавської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Судовим розглядом встановлено, що у відповідача за січень 2015 року рахується заборгованість перед УПФУ в Новосанжарському районі Полтавської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам на пільгових умовах на суму 6946,05 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, які направлялися на адресу ТОВ "Сокіл" та були отримані уповноваженою особою останнього 23.01.20125 та 06.02.2015, а також витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Таким чином, беручи до уваги те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень 2015 року на загальну суму 6946,05 грн відповідачем у встановлені законом строки не сплачена, суд доходить висновку, що позовні вимоги УПФУ в Новосанжарському районі Полтавської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (ідентифікаційний код 31040860) на користь управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області (р/р 25604301292 в ОПРЕВ Полтавського Облуправління ВАТ "Державний Ощадбанк України", МФО 331467, ідентифікаційний код 22532536) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 6946 (шість тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 05 (п'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава