Ухвала суду № 43364239, 24.02.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/688/15-ц

Провадження № 4-с/362/18/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М. ,

при секретарі Даниленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області скаргу ФОП ОСОБА_1 на дії державного виконавця Сперкач Я.О.,

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати, що виконавцем використана та поширена недостовірна та негативна інформація про боржника у здійсненні ним діі у виконавчому провадженні № 36112366 - зверненні до суду з поданням №134/12 від 15.01.2015 про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; визнати діі Державного виконавця Сперкач Я.О. по поширенню недостовірної інформації протизаконними та зобов'язати державного виконавця негайно (по ч. 1 ст. 176 ЦК) спростувати використану ним недостовірну та негативну інформацію про позивача у спосіб, у який така інформація була поширена, а саме надати в законний спосіб інформацію до суду та усіх сторін у справі про спростування наданої ним раніше недостовірної інформації, а саме: що боржник здійснював дії, які свідчили про злісне ухилення боржника від виконання судового рішення; що ОСОБА_1 отримує на підприємстві ТОВ «Автор» заробітну плату у сумі 1 500 грн.; що боржник, всупереч постанові ДВС від 05.03.2014р., не сплачує щомісячно 264,00 грн., які становлять 20 відсотків від заробітної плати директора ТОВ «Автор» ОСОБА_1, що унеможливлює своєчасне та повне виконання судового рішення; що, в порушення вимог ч.6 ст. 12 Закону "Про виконавче провадження", боржник ОСОБА_1 не надав державному виконавцю відомості про те, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2; що ОСОБА_2 має у власності майно, що відповідно до закону є спільною власністю подружжя; що нерухоме майно (домоволодіння), яке знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Липовий Скиток, вул. Зарічна,будинок 22, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2.

23 лютого 2015 року ФОП ОСОБА_1 подав заяву, в якій змінив вимоги скарги та просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними; задовольнити вимоги скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Сперкач Я.О.; зобов'язати державного виконавця спростувати недостовірну та негативну інформацію, зазначену у поданні № 134/12 від 15 січня 2015 року шляхом відкликання подання; повідомити усіх осіб, якім було поширена зазначена недостовірна інформація про ії недостовірність та спростування (т. 3 а.с. 1).

Вказуючи на те, що 28 січня 2015 року йому стало відомо, що державний виконавець державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з поданням про визначення частки майна у майні боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. У своєму поданні державний виконавець використав та поширив недостовірну інформацію.

Використання та поширення державним виконавцем Сперкач Я.О. недостовірної інформації у вище зазначеному поданні вважає дією протизаконною, протиправною та такою, що порушує права боржника у виконавчому провадженні, а тому на підставі ст. ст. 270, 297 ЦК України, Постанови пленуму Верховного Суду України №1 від 29.02.2009р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ч. 1. ст. 1 Закону України «Про інформацію», враховуючи, що виконавець зазначив у своєму поданні до суду інформацію, яка не відповідає дійсності, нібито це нерухоме майно є сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, тобто боржника та його дружини та іншу недостовірну інформацію, нібито це майно було придбано подружжям на підставі свідоцтва про право власності, на основі цієї недостовірної інформації державний виконавець повідомив суд та інших осіб, ніби боржник не надає своєчасно інформацію про своє майно, чім безпідставно звинувачує боржника у невиконанні вимог закону, просив суд скаргу задовольнити.

В судовому засіданні представник ФОП ОСОБА_1- ОСОБА_2 змінені вимоги підтримала просила їх задовольнити.

Держаний виконавець в судовому засіданні скаргу не визнав, просив у задоволенні відмовити, вказуючи на правомірність прийнятих рішень. Крім того зазначила, що рішення по поданому поданню ще не прийнято.

Заінтересована особа, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення представника ФОП ОСОБА_1, державного виокнавця, дослідивши матеріали виконавчого провадження № 36112366, перевіривши матеріали скарги, дійшов до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що 22 січня 2013 року державним виконавцем Ліщенко Н.І. органу державної виконавчої служби на підставі виконавчого листа № 2/844/2012 року, виданого 17 січня 2013 року Васильківським міськрайонним судом Київської області у справі про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 78000 грн. боргу, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику надано строк для добровільного виконання до 29 січня 2013 року (т. 2 а.с.4).

03 червня 2013 року боржник звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду від 26 червня 2012 року, в якій просив стягнути з нього грошових коштів у розмірі 78830 грн. шляхом відрахування 20% заробітку щомісячно (т. 2 а.с. 42).

До заяви була додана довідка, згідно якої ОСОБА_1 є директором ТОВ «Автор» та отримує на вказаному підприємстві заробітну плату у сумі 1 500 грн. (т. 2 а.с. 52).

26 лютого 2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області, розглянувши скаргу боржника щодо бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції, прийняв ухвалу у справі № 362/733/14-ц, якою зобов'язав посадових осіб державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції вчинити дії щодо звернення стягнення на заробітну плату боржника у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», на виконання чого 05 березня 2014р. державною виконавчою службою Васильківського міськрайонного управління юстиції прийнята відповідна постанова про звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника (т. 2 а.с.139-140).

22 січня 2015 року, в звязку не належним виконанням боржником постанови ВДВС Васильківського МРУЮ від 05 березня 2014 року, що порушує право стягувача на своєчасне та повне отримання належної йому до виплати суми у розмірі 78 000.00 грн., враховуючи відсутність іншого майна зареєстрованого за боржником, що унеможливлює виконання судового рішення, державний виконавець Сперкач Я.О. звернулася до Васильківського міськрайонного суду із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, розгляд якого призначено на 09 лютого 2015 року та відкладено з метою надання можливості ознайомитись з матеріалами справи представнику стягувача на 02 березня 2015 року (т. 2 а.с.257, т. 3 а.с.4-5).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно із ч.ч. 1 і 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ Про виконавче провадження зазначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права, відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За вимогами ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

За вимогами ст. 379 ЦПК України, у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому ЦПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або яким-небудь чином впливати на останній.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що державний виконавець під час проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2/844/2012 року, виданого 17 січня 2013 року Васильківським міськрайонним судом Київської області, а саме шляхом направлення подання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог закону.

Вимоги порушені ФОП ОСОБА_4 щодо зобов'язання державного виконавця спростувати недостовірну та негативну інформацію, зазначену у поданні № 134/12 від 15 січня 2015 року шляхом відкликання подання та повідомити усіх осіб, яким було поширена зазначена недостовірна інформація про ії недостовірність та спростування, підлягають розгляду в позовному провадженні "про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 17, 27, 32 Закону України "Про виконавче провадження", ст.52 ЦК України, ст.ст. 10, 14, 60, 208-218, 379, 387 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ФОП ОСОБА_1 на дії державного виконавця Сперкач Я.О. - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко