Ухвала суду № 43362875, 01.04.2015, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/446/15-ц

Провадження №2/525/123/2015

У Х В А Л А

01.04.2015 року сел. ОСОБА_1

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Сидоренко О.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Полтавській області про визнання переважного права на поновлення (укладення) договору оренди земельної ділянки та продовження строку дії реалізації переважного права, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 01.04.2015 року відкрито цивільне провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Полтавській області про визнання переважного права на поновлення (укладення) договору оренди земельної ділянки та продовження строку дії реалізації переважного права і попереднє судове засідання у справі призначене на 14.04.2015 року.

В позовній заяві (у п.2 прохальної частини позовної заяви) до суду представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 прохає суд вжити заходи забезпечення позову в порядку ст.ст.151-153 ЦПК України та накласти арешт на земельну ділянку площею 13,0 га шляхом заборони відповідачу ОСОБА_4 управлінню Держземагенства у Полтавській області укладати будь-які цивільно-правові правочини щодо даної земельної ділянки протягом вирішення питання про поновлення (укладання) договору оренди землі від 30.12.2003 року позивачем.

Позивач у справі ОСОБА_2 є інвалідом другої групи і не сплачував судовий збір як за подання позовної заяви, так і за вирішення питання про забезпечення позову, що узгоджується з положеннями ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Суд, вивчивши зміст позовної заяви ОСОБА_2, що подана його представником за довіреністю ОСОБА_3, в якій міститься прохання про вжиття заходів забезпечення позову приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

При вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову суд враховує юридичну природу такого інституту цивільного процесуального кодексу як забезпечення позову про те, що заходи забезпечення позову мають застосовуватися відповідально до їх мети, з урахуванням безпосереднього звязку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України).

У відповідності до ч. 3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Стаття 152 ЦПК України визначає види забезпечення позову.

За загальним правилом, одними із видів забезпечення позову, які визначені в пунктах 1 та 2 ч.1 ст.152 ЦПК України є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб та заборона вчиняти певні дії. При цьому, відповідно до ч.2 цієї статті, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, зі змісту обґрунтування позовної заяви ОСОБА_2, що подана його представником за довіреністю ОСОБА_3 вбачається, що 30.12.2003 року на підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації від 26.12.2003 року №617 між Великобагачанською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 13,0 га із земель державної власності на адміністративній території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області терміном на 10 років. Після закінчення строку дії договору оренди ОСОБА_2 продовжив користуватися даною земельною ділянкою та звертався до відповідача про продовження строку дії договору оренди, однак отримав відмову, яку позивач вважає безпідставною. Позивач прохає суд визнати за ним переважне право на поновлення (укладення) договору оренди земельної ділянки та продовжити строк дії реалізації переважного права орендаря шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 13,0 га з уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. В цій же заяві (п.2 прохальної частини позовної заяви) сторона позивача прохає суд накласти арешт на земельну ділянку площею 13,0 га шляхом заборони відповідачу ОСОБА_4 управлінню Держземагенства у Полтавській області укладати будь-які цивільно-правові правочини щодо даної земельної ділянки протягом вирішення питання про поновлення (укладання) договору оренди землі від 30.12.2003 року позивачем.

Тобто, по суті, будь-яких обґрунтувань необхідності підстав забезпечення даного позову, або будь-яких ризиків по суті заходів забезпечення позову, що передбачені ст.151 ЦПК України, позивачем та його представником у заяві не наведено, в основному, посилання позивача в цілому стосуються та зводяться до загальних підстав обґрунтування заявлених позовних вимог до відповідача у справі.

Суд, проаналізувавши предмет спірних правовідносин та заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Полтавській області про визнання переважного права на поновлення (укладення) договору оренди земельної ділянки та продовження строку дії реалізації переважного права, обґрунтування заявленого позову, виходячи зі змісту, суті та положень ст.151 ЦПК України вважає, що в даний час позивачем в заяві не наведені підстави та до неї не надані докази, які обєктивно вказували б на те, що в даний час (з урахуванням часу закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки) існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому, сам факт звернення позивача до суду з відповідним позовом є способом реалізації свого права на судовий захист і не є автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-154,209,210,293 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_2, що подана його представником за довіреністю ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Полтавській області про визнання переважного права на поновлення (укладення) договору оренди земельної ділянки та продовження строку дії реалізації переважного права, про накладення арешту на земельну ділянку площею 13,0 га, що розташована на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області шляхом заборони відповідачу ОСОБА_4 управлінню Держземагенства у Полтавській області укладати будь-які цивільно-правові правочини щодо даної земельної ділянки протягом вирішення питання про поновлення (укладання) договору оренди землі від 30.12.2003 року позивачем (що міститься у п.2 прохальної частини позовної заяви) - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_2 та його представнику за довіреністю ОСОБА_3, для відому.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Великобагачанського

районного суду ОСОБА_5