Ухвала суду № 43362300, 25.03.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №605/687/2012 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. К.

Категорія 27 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

при секретарі Ковальській Я.В.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4

на рішення Брусилівського районного суду від 18 березня 2013 року

у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Брусилівського МВ УМВС в Житомирській області, орган опіки та піклування Брусилівської райдержадміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

встановив:

У липні 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив. Просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZRCWGKА00004262 від 27 лютого 2008 року в розмірі 141351 доларів США 02 центи, що за курсом 7,99 грн. складає 1129394,65 гривень, звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 87,10 кв. м. та земельну ділянку, що розташовані по АДРЕСА_1 в с.Нові Озеряни Брусилівського району, визнати незаконною реєстрацію ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вказаному будинку та виселити відповідачів з житлового будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку у секторі у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Брусилівського РВ УМВС України в Житомирській області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником за всіма правами та обов'язками Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». 27 лютого 2008 року відповідно до укладеного договору №ZRCWGKА00004262 від 27 лютого 2008 року відповідач тримав кредит в розмірі 99500,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 12,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 26 лютого 2008 року. З метою забезпечення своєчасного погашення кредитних коштів, а також відсотків за користування ними був укладений договір іпотеки.За умовами цього договору відповідач ОСОБА_5 надав в заставу будинок АДРЕСА_1 в с.Нові Озерни Брусилівського району та земельну ділянку біля будинку. Оскільки умови зобов"язання відповідач порушив, то просив задоволити позов.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2013 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZRСWGA00004262 від 27 лютого 2008 року в розмірі 141351,02 (доларів США) звернуто стягнення на будинок, загальною площею 87, 10 кв.м., який розташований за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с.Нові Озеряни, АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДПОУ 14360570, з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять зазначене рішення скасувати та закрити провадження у справі. Вважають, що договір іпотеки є незаконним та судом не дотримано встановлену законом процедуру виселення.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №ZRCWGKА00004262, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 99,500доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 26 лютого 2028 року (а.с.8-10).

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між Банком та позичальником був укладений договір іпотеки, згідно з яким відповідач передав в іпотеку належний йому на праві власності будинок по АДРЕСА_1 в с.Нові Озерни Брусилівського району та неприватизовану земельну ділянку біля будинку (а.с.11-13).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник зобов"язання за кредитним договором не виконував більше 2 років, його заборгованість перед Банком складає:

- за кредитом - 78091,12 доларів США.

- заборгованість по процентах за користування кредитом - 32798,87 доларів США.

- заборгованість по комісії за користуванням кредитом 914, 22 доларів США.

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 22786, 01 доларів США, а також штрафи відповідно до Договору , 31,29 доларів США (фіксована частина)та 6729,51 доларів США (процентна складова).

Вказаних обставин відповідачі не заперечують.

Відповідно до ст.ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За таких обставин, та враховуючи, що договір іпотеки є чинним та при розгляді цієї справи відповідачами не оскаржувався, суд першої інстанції обгрунтовано задоволив позов в частині звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

В разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону (ст. 39 Закону України «Про іпотеку», надалі -Закону ).

Відповідно до процедури продажу, визначеної ст.38 Закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Вказані положення закону судом при постановленні рішення дотримані.

Крім того, погодженим сторонами договором іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено в порядку Закону України «Про іпотеку».

Доводи апеляційної скарги щодо недотримання процедури виселення не заслуговують на увагу, оскільки в цій частині вимог в позові відмовлено.

Із врахуванням наведеного апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Брусилівського районного суду від 18 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: