Ухвала суду № 43361351, 01.04.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18823/14-ц

Провадження № 2/161/28/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

01 квітня 2015 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Пахолюка А.М.,

при секретарі Турук І.Р.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі регіонального офісу в місті Луцьку, про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної шкоди, стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

В ході судового розгляду представник відповідача приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 - ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення по даній справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості житлового будинку, який знаходиться в с.Рованці по вул. Нова, 12.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

На думку суду, клопотання представника відповідачів щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, не підлягає до задоволення, оскільки, призначення експертизи згідно вимог ч.2 ст.133 ЦПК України є способом забезпечення доказів, які в силу ч.1 ст.131 ЦПК України подаються сторонами до початку розгляду справи по суті.

В даному випадку зазначене клопотання про призначення судової експертизи заявлене представником відповідача після початку розгляду справи по суті, хоча, представнику відповідача ОСОБА_2, який є адвокатом, до початку розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.01.2015 року судом належним чином роз?яснювалися процесуальні права та обов?язки сторони, однак, будь-яких клопотань щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи ним та його довірителем з вказаного часу і до 01.04.2015 року не заявлялося. Не заявлялися такі клопотання і після неодноразового подання представником позивача в судових засіданнях 26.02.2015 року та 23.03.2015 року звітів про оцінку майна в ході розгляду справи по суті.

Належних обґрунтувань щодо поважності неподання вказаного клопотання про призначення експертизи до початку розгляду справи по суті та в ході розгляду справи по суті після ознайомлення із звітами про оцінку майна, представником відповідача ОСОБА_2 суду не надано.

Суд також враховує ту обставину, що в судовому засіданні 26.03.2015 року представником відповідача ОСОБА_2 на стадії судових дебатів заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості добровільного врегулювання спору між сторонами, яке судом було задоволено. При цьому жодним чином не повідомлялося суд про намір сторони відповідача заявляти будь-які клопотання з приводу призначення судової експертизи у справі, у разі недосягнення згоди між сторонами щодо добровільного врегулювання спору.

Тому суд вважає, що представник відповідача ОСОБА_2 в даному випадку не в повній мірі добросовісно користується своїми процесуальними правами сторони, що призводить до затягування розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду з 19.11.2014 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 143, 144, 147, 210 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 ОСОБА_2 про призначення і проведення будівельно-технічної експертизи в даній справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк