Ухвала суду № 43360495, 02.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 березня 2015 року Справа № 911/1934/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМачульського Г.М.,суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Грека Б.М.,перевіривши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "АМО-К"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 18.11.2014у справі№ 911/1934/14за позовомМіжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "АМО-К"провідшкодування 657292 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі № 911/1934/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014, позов задоволено повністю, з відповідача на розподільчий рахунок ГУ ДКУ у Київській області за кодом 24062100 стягнуто 657292 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води з підземних джерел, які розташовані в Рокитнянському районі Київської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у даній справі рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО-К" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у справі № 911/1934/14, в якій просить зазначену постанову, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 та рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.05.2011 у справі № 12/2265, від 25.10.2011 у справі № 5002-33/1777-2011, від 06.12.2011 у справі № 12/2021, від 18.04.2011 у справі № 12/1861, від 09.10.2013 у справі № 926/507/13 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "АМО-К" заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у справі № 911/1934/14.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 11117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Постанова Вищого господарського суду України, про перегляд якої подано заяву та з дня прийняття якої відраховується строк для подання даної заяви відповідно до приписів статті 11117 ГПК України, прийнята 18.11.2014, отже, строк подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови у справі № 911/1934/14 закінчився 19.02.2015, тоді як відповідну заяву було направлено до суду касаційної інстанції лише 23.02.2015, про що свідчить відмітка поштового штемпелю на конверті.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів, встановлений частиною першою статті 11117 ГПК України, є процесуальним і може бути поновлений з причин, визнаних судом поважними, за клопотанням особи, яка подала відповідну заяву (частина третя статті 11117 ГПК України).

Дотримання заявником вимог норм процесуального права при зверненні із заявою є обов'язком для всіх учасників процесу. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи з поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО-К" клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2014 обґрунтовує тим, що повний текст оскаржуваної постанови було направлено на його адресу 21.11.2014 та отримано 25.11.2014, у зв'язку з чим вважає поважною причину пропуску строку на подання даної заяви.

Відповідно до положень статті 11111 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції надсилається сторонам у справі у триденний строк з дня її прийняття (ч.4).

Як вбачається з викладеного, постанову судом касаційної інстанції прийнято 18.11.2014 та 21.11.2014, тобто з дотриманням строків, встановлених вказаною статтею, направлено на адресу заявника.

При цьому, судом касаційної інстанції враховується, що процесуальне законодавство не містить приписів, які б давали підстави вважати, що строк на подання відповідної заяви може обраховуватись із дня отримання копії оскарженого процесуального акта, а визначає, що заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів.

Таким чином, наведені заявником причини пропуску строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у справі № 911/1934/14 не є поважними, оскільки можливість вчасного подання заяви залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто, мала суб'єктивний характер через недотримання заявником норм процесуального права.

Крім того, навіть зважаючи на те, що оскаржувана постанова отримана товариством 25.11.2014, останнім не доведено неможливості вчасного подання заяви (до 19.02.2015), тобто протягом двох місяців та двадцяти чотирьох днів, а відтак відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Частиною третьою статті 11117 ГПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку щодо необхідності відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АМО-К" у поновленні строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у справі № 911/1934/14, та про залишення без розгляду вказаної заяви.

Керуючись статтями 86, 11117 ГПК України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АМО-К" у поновленні строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у справі № 911/1934/14.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО-К" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у справі № 911/1934/14 залишити без розгляду.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АМО-К" із спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 6 572 (шість тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 92 коп., сплачений платіжним дорученням від 20.02.2015 № 3589.

Головуючий суддя Г. Мачульський Судді С. Бакуліна Н. Волковицька К. Грейц Б. Грек