Постанова № 43360305, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4737/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Мономах" до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Приватного акціонерного товариства "Мономах" звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Київської митниці Міндоходів , в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Митного органу про коригування митної вартості №1255110000/2014/010019/2 від 03.04.2014 та №1255110000/2014/010022/2 від 09.04.2014;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови Митного органу №125110000/2014/00031 від 03.04.2014 та №125110000/2014/00035 від 09.04.2014;

- зобов'язати Митний орган провести митне оформлення товару відповідно до митних декларацій №125110000/2014/006766 від 01.01.2014 та №125110000/2014/007233 від 08.04.2014 за митною вартістю, визначеною за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту);

- стягнути з Державного бюджету України через орган Держказначейства надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 79141,47 грн. та мита у розмірі 805,43 грн., а усього на суму 79946,90 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості №1255110000/2014/010019/2 від 03 березня 2014 року та №1255110000/2014/010022/2 від 09 квітня 2014 року.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110000/2014/00031 від 03 березня 2014 року та №125110000/2014/00035 від 09 квітня 2014 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Мономах» (далі - ПрАТ «Мономах»), код за ЄДРПОУ 19421419, зареєстроване як юридична особа 17.11.2000, запис до ЄДР №13321200000000049 від 23.09.2004.

Позивачем з Республіки Польща імпортовано сушені рослини, шкірки цитрусових сушені, плоди сушені, листя мате та інше.

Так, 28.06.2010 між ПрАТ «Мономах» (імпортер) та фірмою «Natur-Vit» MarelPlachta, Польща (експортер) укладено торговий договір №06/2806/10 UA, відповідно до умов якого експортер зобов'язується продати товари імпортеру, а імпортер зобов'язується купити товари і своєчасно здійснити оплату на умовах договору. Предметом договору є придбання імпортером рослинної сушеної сировини та вироблених експортером з нього продуктів. Ціна і асортимент товарів визначені у Додатку на кожну партію товару, яке є невід'ємною частиною договору. Правочини за договором здійснюються на умовах FCA - Польща (Інкотермс 2010), окрім правочинів, щодо яких сторони узгодять інші умови, що будуть визначені у Додатку. Оплата за товар здійснюється в доларах США (USD). Загальна вартість договору складає 500000 USD. Ціна на товар вказується у Додатку та визначена в USD. В ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування та завантаження товару.

27.03.2014 між сторонами торгового договору №06/2806/10 UA від 28.06.2010 укладено Додаток №24 до договору, згідно з яким обумовлено ціни на товар партії поставки на загальну суму 41617,50 USD (номенклатура листя м'яти різане, квіти нагітки, шкіра апельсину різана та інше). Умови поставки - FCA Kopernia; термін поставки партії товару - 17.03.2014-14.04.2014; строк платежу - 90 днів.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_3 про транспортні витрати від 31.03.2014 загальна сума транспортно-експедиційних витрат (перевезення з Польщі до України) за договором №1 від 20.03.2014 складає 8000,00 грн. Страхування вантажу не здійснювалось.

Також позивачем з В'єтнаму імпортовано чай різних видів.

Так, 06.01.2014 між ПрАТ «Мономах» (покупець) та фірмою SwissVietnamInternational CO LTD, В'єтнам (продавець) укладено контракт №SVI-1, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив товар, назва, ціна та умови постачання якого будуть вказані в Додатках, які є невід'ємною частиною даного контракту. Платіжні умови визначаються у додатках до контракту.

17.01.2014 сторонами контракту №SVI-1 від 06.01.2014 укладено Додаток №1 до нього, згідно з яким обумовлено ціни на товар партії поставки на загальну суму 36287,25 USD (номенклатура чай зелений в'єтнамський стд. А130 фаннінгз нефасований, чай зелений в'єтнамський стд. А222 GP Broken нефасований та інше). Згідно з даним Додатком термін відвантаження - лютий 2014 року, термін сплати - через 60 днів з дати коносаменту.

Згідно з довідкою ТОВ «Голден Груп ЛТД» про транспортні витрати вартість доставки вантажу для Товариства морським транспортом (В'єтнам-Україна) складає 35351,46 грн.

01.04.2014 на підставі договору №06/2806/10 UA від 28.06.2010 та відповідно до інвойсу FA/1/03/2014/E від 27.03.2014 позивачем імпортовано товар (сушені рослини, шкірки цитрусових сушені, плоди сушені, листя мате та інше) на загальну суму 41617,50 USD (далі - Поставка 1).

З метою митного оформлення імпортованого за Поставкою 1 товару позивачем до Митного органу подано митну декларацію №125110000/2014/006766 від 01.04.2014, якою визначено митну (фактурну) вартість товару за основним методом (за ціною договору) в розмірі 41617,50 USD, у том числі шкірки товар «цитрусові сушені/Skorkapomeranczykrojona/шкірка апельсину сушена, різана» 100 кг нетто на суму 315,00 USD (3,15 USD/кг) (далі - Товар 1).

08.04.2014 на підставі контракту №SVI-1 від 06.01.2014 та відповідно до інвойсу SVICL/13-93 від 18.02.2014 позивачем імпортовано товар (чай в'єтнамський нефасований зелений та чорний) на загальну суму 36287,25 USD (далі - Поставка 2).

З метою митного оформлення імпортованого за Поставкою 2 товару позивачем до Митного органу подано митну декларацію №125110000/2014/007233 від 08.04.2014, якою визначено митну (фактурну) вартість товару за основним методом (за ціною договору) в розмірі 36287,25 USD, у тому числі: позиція 1 графи 32 - чай зелений std. 130 fanning, std. 222 GP broken, 5925 кг нетто ціною 7985,75 USD (далі - Товар 2); позиція 2 графи 32 - чай чорний std. A111 pekoe, std. A513(A) fanning, 16450 кг нетто ціною 28303,50 USD (далі - Товар 3).

03.04.2014 Митним органом щодо Поставки 1 сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125110000/2014/00031 та прийнято рішення про коригування митної вартості №1255110000/2014/010019/2, яким для Товару 1 визначено митну вартість за резервним методом, а саме 671,00 USD (6,71 USD/кг).

09.04.2014 Митним органом щодо Поставки 2 сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125110000/2014/00035 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №1255110000/2014/010022/2, яким визначено митну вартість Товару 2 на рівні 3,5 USD/кг, а Товару 3 на рівні 3,14 USD/кг. Метод визначення митної вартості - другорядний 2а (митна вартість раніше імпортованих ідентичних товарів, випущених у вільний обіг).

Відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №1255110000/2014/010019/2 від 03.04.2014 підставою для коригування митної вартості визначено наступне: декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості; методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з невиконанням вимог ст.ст. 59-60 Митного кодексу України; методи згідно з ст.ст. 62-63 Митного кодексу України не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами; резервний метод був використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі (МД від 25.10.2012 №125110000/2012/344198; РМВ від 25.10.2012 №124110000/2012/010825/2). Проведено консультацію між Митним органом та декларантом відповідно до вимог ст. 57 Митного кодексу України. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: виписка з бухгалтерської документації; виконання вимог пп.5.4 контракту; надання договору на перевезення товару.

Відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №1255110000/2014/010022/2 від 09.04.2014 підставою для коригування митної вартості визначено наступне: метод 1 не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності та відсутність у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару; декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості; метод 2а-митна вартість раніше імпортованих ідентичних товарів, випущених у вільний обіг: 500060001/2014/303526 від 29.01.2014, 100270002/2014/297983 від 05.03.2014; проведено консультацію між Митним органом та декларантом відповідно до вимог ст. 57 Митного кодексу України шляхом обміну електронними повідомленнями. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: виписка з бухгалтерської документації; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

28.05.2014 листами №28/05 та №29/05 позивач надав Митному органу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів відповідно до митних декларацій №125110000/2014/006766 від 03.04.2014 та № 125110000/2014/007233 від 08.04.2014 відповідно, а саме: щодо Поставки 1 - договір на транспортне обслуговування, видаткова накладна, платіжне доручення, податкова накладна, калькуляція, фітосанітарний сертифікат, сертифікат якості; щодо Поставки 2 - видаткова накладна, калькуляція, податкова накладна, біржові аукціони.

03.06.2014 Митний орган листами за №06.-1-47/2/15-4156 та №06.-1-47/2/15-4155 відмовив у підтвердженні заявленої позивачем митної вартості товарів відповідно до митних декларацій №125110000/2014/006766 від 03.04.2014 та № 125110000/2014/007233 від 08.04.2014 відповідно.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання Товариством подані нові митні декларації, у яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному Митним органом.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Митний орган під час розгляду справи не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в деклараціях митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Крім того, в порушення спірні рішення не містять обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Митний орган не навів жодного обґрунтованого пояснення та не надав жодного доказу, які б свідчили про наявні розбіжності, що не дають можливість підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем не доведено неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи та викладеним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом статті 248 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК України).

Відповідно до частин 5, 6, 11 ст. 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених ст. 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини першої статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється, зокрема, із застосуванням інформаційних технологій, які включають в себе контроль співставлення та контроль із застосуванням системи управління ризиками.

Як установлено в ході розгляду справи, оспорювані рішення про коригування митної вартості відповідачем прийнято, зокрема у зв'язку з тим, що митна вартість товарів, заявлена позивачем за першим методом, значною мірою відрізнялась від середньо контрактної вартості відповідно до даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів.

При цьому митним органом під час здійснення митного контролю встановлено, що подані підприємством документи містили розбіжності, на підставі яких у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару.

Так, у наданому до митного оформлення рахунку фактурі SVICL/13-93 від 18.02.2014 міститься посилання на коносамент № MSCUV9164491, складений 23.02.2014, тобто через 5 днів після виставлення рахунку; для підтвердження транспортних витрат позивачем надано довідку ТОВ «Голден Груп ЛТД» від 07.04.2014 щодо вартості доставки контейнеру MSCU9071634 для АТ «Мономах» на судні GEORGSCHULTE. Проте у коносаменті № MSCUV9164491 міститься назва судна CRUSADERV.

Коносамент - товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Частиною першою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Митний орган належними доказами довів наявність у нього обґрунтованих підстав вважати, що декларантом ПрАТ «Мономах» заявлено неповні чи недостовірні відомості щодо вартості ввезенного ним товару.

Відповідно до частин першої і другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Приписами ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Правовий аналіз приписів ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1,2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України свідчить, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Частина шостастатті 54 МК України встановлює перелік підстав, у разі виникнення хоч однієї з яких, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Так, на підставі п.п. 2 та 3 вказаної правової норми митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що застосувавши передбачені законодавством інформаційні технології та проаналізувавши подані декларантом до митного оформлення документи, митний орган отримав інформацію, яка свідчила про значно вищу загальноринкову вартість аналогічних товарів та наявність розбіжностей у наданих документах, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що у відповідача були наявні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість ввезених товарів і Митний орган обґрунтовано витребував надання додаткових документів.

Отже, оскільки позивачем так і не були подані документи згідно з переліком, який зазначений митним органом, не виконані обов'язки щодо доведення заявленої митної вартості товару, судова колегія дійшла висновку про те, що митний орган позбавлений можливості перевірити відповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у гл. 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьоюстатті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Стаття 57 МК України встановлює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оспорюваних рішень про коригування митної вартості вбачається, що відповідач у кожному з випадків обґрунтував неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Митним органом доведено обґрунтованість і законність прийнятих спірних рішень та карток відмови.

Ураховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої позивачем митної вартості товарів, а тому суб'єкт владних повноважень обґрунтовано витребував додаткові документи. У зв'язку з не виконанням декларантом вимог митного законодавства та неможливістю застосування попередніх методів відповідач правомірно визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом та методом 2а.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є помилковими та спростовуються викладеними нормами права та установленими обставинами цієї справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішень Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості №1255110000/2014/010019/2 від 03.04.2014 та №1255110000/2014/010022/2 від 09.04.2014 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110000/2014/00031 від 03.04.2014 та №125110000/2014/00035 від 09.04.2014.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Мономах" до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст постанови виготовлено - 23.03.15 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.