Ухвала суду № 43360266, 31.03.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"31" березня 2015 р.Справа № 924/183/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проскурів заготзерно", м. Красилів, Хмельницька область

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрселко", м. Тернопіль

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 15 457 659,83 доларів США, що еквівалентно 383 659 116,98 грн., за Договором про відкриття кредитної лінії №74-МВ/14 від 15.05.2014р. та стягнення на предмет застави за Договорами застави рухомого майна №868/14 від 24.12.2014р. та №25/15 від 30.01.2015р.

За участю представників сторін:

від позивача: Григориця В.О. - за довіреністю № 000439/14 від 25.06.2014р.;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: Дацків Ю.О. - за довіреністю №3 від 25.03.2015р.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом (з урахуванням прийнятого ухвалою суду від 16.03.2015р. збільшення позовних вимог) про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 15 457 659,83 доларів США, що еквівалентно383 659 116,98 грн., за Договором про відкриття кредитної лінії №74-МВ/14 від 15.05.2014р. та стягнення на предмет застави за Договорами застави рухомого майна №868/14 від 24.12.2014р. та №25/15 від 30.01.2015р.

В засіданні суду 16.03.2015р. представником 3-ї особи (ТОВ „Укрселко") було надано клопотання за підписом директора ТОВ „Укрселко" Овсяного С.С. про зупинення провадження у справі за вих.№2015/03-16/1 від 16.03.2015р.

Розгляд вказаного клопотання ухвалою від 16.03.2015р. судом було відкладено до наступного судового засідання з метою врахування позиції інших учасників процесу. При цьому судом розгляд справи було відкладено на 31.03.2015р.

В засідання суду 31.03.2015р. прибули представники позивача та третьої особи.

Представник відповідача та директор ТОВ „Проскурів Заготзерно" Мороз О.Ю. в засідання суду 31.03.2015р. не прибули, поважні причини неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду від 11.03.2015р. та 16.03.2015р. не виконали.

Представник позивача в засіданні суду 16.03.2015р. усно проти клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі заперечив. Крім того, в засіданні суду 31.03.2015р. надав суду письмові пояснення стосовно поданого 3-ю особою клопотання про зупинення провадження у справі де зазначив таке.

Згідно із ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Позивач зазначає, що за змістом вказаної статті для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч.1 ст.79 ГПК України.

У п.3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3 і 4 ст.35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до п.4.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014р. у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

З огляду на вище зазначене позивач зазначає, що при розгляді справи про звернення стягнення на майно суд зобов'язаний самостійно встановити розмір заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладене позивач вважає, що господарський суд Хмельницької області зобов'язаний самостійно встановити розмір заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №74-МВ/14 від 15.05.2014 року, а не зупинити провадження до встановлення розміру заборгованості в іншому судовому процесі.

Відтак позивач просить суд відмовити ТОВ „Укрселко" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №921/196/15-г/5.

Також представником позивача в засіданні суду подано заяву від 31.03.2015р. відповідно до якої останній повідомляє, що у пунктах 4 та 5 прохальної частини позовної заяви була допущена технічна помилка в номері договору про відкриття кредитної лінії, а саме помилково зазначено Договір про відкриття кредитної лінії №73-МВ/14 від 15.05.2014 року замість належного №74-МВ/14.

З огляду на викладене позивач просить суд врахувати дану технічну помилку при ухваленні рішення.

Позивачем в порядку ч.3 ст.69 ГПК України надано суду заяву від 31.03.2015р. про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Представник третьої особи в засіданні суду 31.03.2015р. заяву про зупинення провадження у справі підтримав.

Окрім того, надав суду письмові пояснення від 30.03.2015р. відповідно до яких проти позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Третя особа вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб правового захисту своїх прав.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, зокрема, на п.1 ч.1 ст.26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким передбачено право передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання (стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання за позивачем права власності на предмети застави).

Постановою Верховного Суду України від 11.12.2013р. у справі № 6-124цс13, якою зазначено, зокрема, що „виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України „Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється із способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором" (стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права власності на предмети іпотеки).

Третя особа зазначає, що із вищевказаної Постанови вбачається, що ВСУ пов'язує можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки із чітким зазначенням такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотеки.

Так, у вказаній Постанові ВСУ цитує відповідне положення із договорів іпотеки в розглядуваній справі, з якого чітко і неоднозначно випливає, що сторони погодили такий спосіб звернення стягнення: „Пунктами 4.5.3 договорів іпотеки від 15 серпня 2007року № 02-10/2874 та від 20 серпня 2008 року №013/708960-Ю визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перерахованих у цьому пункті способів, у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань у порядку, встановленому статтею 37 Закону України „Про іпотеку".

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України „Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Третя особа вказує, що до схожих висновків ВСУ дійшов і у справі № 3-139гс11, Постанова від 26.12.2011 року, якою зазначається, що у разі встановлення такого способу звернення стягнення як набуття права власності на предмет іпотеки у договорі іпотекодержатель на підставі ч.2 ст.16 ЦК України має право вимагати його судом. Звернення стягнення і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду може застосовуватись, якщо це передбачено договором.

Оскільки такого способу звернення стягнення договорами іпотеки між позивачем та відповідачем не передбачено, позивач не має права вимагати визнання за ним права власності на іпотечне майно через рішення суду про його стягнення.

Третя особа звертає увагу, що аналогічні висновки судової практики і щодо визнання права власності на предмет застави в рахунок виконання забезпечених заставою зобов'язань.

Так, у вищезгаданій Постанові ВСУ у справі № 3-139гс11 від 26.12.2011- року зазначається, зокрема, наступне: „Господарськими судами встановлено, що відповідно до п. 9 договору застави №3-33/3-2006 від ЗО червня 2006 року позасудовий спосіб звернення стягнення на заставлене майно здійснюється заставодержателем шляхом, зокрема, отримання предмету застави у власність. Таким чином, установивши, що за договорами застави позасудовим способом звернення стягнення на заставлене майно Банком, як заставодержателем, обрано передачу майна у його власність, господарські суди, з висновками яких погодився касаційний. суд, обґрунтовано визнали за позивачем право власності на заставлене майно".

Що стосується договорів застави між позивачем та відповідачем, способам стягнення у них присвячено наступних два пункти:

6.2. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України.

6.3. Після отримання Заставодержателем коштів від реалізації предмета застави Заставодержатель на власний розсуд та вибір направляє їх на виконання зобов'язань за будь-яким Основним договором-1, Основним договором-2, забезпеченим цим Договором, відповідно до передбаченої в них черговості.

На думку третьої особи, звідси можна зробити наступний висновок - у вказаних договорах застави не лише не передбачений такий спосіб звернення стягнення як визнання права власності на заставне майно, а виходячи із п.6.3 - відповідач (Обтяжувач) в розумінні ч.1 ст.26 Закону „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на власний розсуд обрав інший позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме - продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження (пп. 2 ч.1 ст.26).

Таким чином, ні договорами іпотеки, ні договорами застави між позивачем та відповідачем не передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як визнання права власності за обтяжувачем, відповідно, позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене третя особа (ТОВ „Укрселко") просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Покласти судові витрати на позивача.

Також представником третьої особи в засіданні суду 31.03.2015р. в порядку ст.ст.22, 27 ГПК України надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрі-Трейд" (вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Густинський район, Тернопільська область, 48257, код ЄДРПОУ 36145734), оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та обов'язки.

Представник позивача усно проти клопотання третьої особи про залучення до участі у справі ТОВ „Агрі-Трейд" у якості третьої особи заперечив, оскільки предмет розгляду у даній справі не стосується прав та обов'язків останнього.

Розглянувши клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі, заслухавши позиції учасників судового процесу щодо вказаного клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що останнє не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України „Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

При цьому, у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі, третя особа зазначає про неможливість розгляду даної справи до вирішення господарським судом Тернопільської області справи №921/196/15-г/5, оскільки, як зазначає третя особа, в процесі розгляду справи №921/196/15-г/5 суд має встановити факт існування або відсутності заборгованості позичальника, в погашення якої позивач ставить вимогу про звернення стягнення на предмети іпотеки та заставлене рухоме майно у справі №924/183/15. І на думку третьої особи, відповідні обставини, необхідні для правильного вирішення спору не можуть паралельно встановлюватись господарським судом Хмельницької області у справі №924/183/15.

Разом із тим, судом приймається до уваги, що відповідно до ухвали господарського суду Тернопільської справи від 23.02.2015р. про порушення провадження у справі №921/196/15-г/5 предметом спору є стягнення із відповідачів 15 064 109,59 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 397 070 345,45 грн.

При цьому, судом звертається увага, що відповідно до абзацу другого п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", встановлено, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що одночасне звернення стягнення на грошові кошти та майно не допускається міститься у постановах Вищого господарського суду України від 30.06.2010р. у справі № 30/157, від 22.06.2010р. у справі № 30/156, від 22.06.2010р. у справі № 30/158.

Судом також, звертається увага на те, що згідно п.2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014р. „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід 5 враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що навіть порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що третьою особою не наведено достатніх правових підстав в обгрунтування поданого клопотання про зупинення провадження у справі. При цьому, господарський суд може самостійно встановити та дослідити ті обставини, які підлягають встановленню в межах розгляду справи №924/183/15, а відтак підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Тернопільської області у справі №921/196/15-г/5, у даному випадку відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у клопотанні третьої особи за вих.№2015/03-16/1 від 16.03.2015р. про зупинення провадження у справі №924/183/15.

Розглянувши заяву позивача від 31.03.2015р. про уточнення номеру договору у пунктах 4,5 прохальної частини позовної заяви, дослідивши матеріали справи, судом до уваги приймається таке.

Відповідно до ч.2 ст.22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Оскільки подана позивачем заява про уточнення номеру договору у пунктах 4,5 прохальної частини позовної заяви нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, тому вона судом приймається. Відтак, у пунктах ,5 прохальної частини позовної заяви слід вважати Договір про відкриття кредитної лінії №74-МВ/14 від 15.05.2014 року замість помилково зазначеного №73-МВ/14.

Розглянувши заяву позивача про продовження строку розгляду спору, судом враховується, що згідно з ч.1 ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Подана позивачем заява щодо продовження строку розгляду спору будь-чиїх прав, свобод та законом охоронюваних інтересів не порушує, відповідає нормам чинного законодавства, а тому судом приймається та підлягає задоволенню.

За таких обставин строк розгляду спору продовжується на 15 днів, до „21" квітня 2015 року (включно).

Розглянувши клопотання третьої особи про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, заслухавши позицію представника позивача та дослідивши матеріали справи судом враховується, що згідно із ч.1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Судом при цьому приймається до уваги, що предметом спору у справі №924/183/15 є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача за Договором про відкриття кредитної лінії №74-МВ/14 від 15.05.2014 року. Вказаний договір був укладений між ПАТ „Альфа-Банк" та ТОВ „Укрселко", а тому у суду відсутні достатні правові підстави вважати, що рішення у даній справі в подальшому може вплинути на права та обов'язки ТОВ „Агрі-Трейд".

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрі-Трейд" у якості третьої особи.

Згідно із п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із нез'явленням в засідання суду представників сторін, інших учасників судового процесу, неподанням витребуваних доказів, а також необхідністю витребування нових доказів.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи необхідність подання додаткових доказів, неявку в засідання суду представників відповідача, неподання витребуваних доказів, суд вважає, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому підлягає відкладенню на іншу дату.

Керуючись ст.ст.22,27,69,77,79,86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання третьої особи за вих.№2015/03-16/1 від 16.03.2015р. про зупинення провадження у справі №924/183/15.

Прийняти заяву позивача про уточнення номеру договору у пунктах 4,5 прохальної частини позовної заяви та вважати вірним Договір про відкриття кредитної лінії №74-МВ/14 від 15.05.2014 року замість помилково зазначеного №73-МВ/14.

Заяву позивача про продовження строку розгляду спору задовольнити.

Строк розгляду спору продовжити на 15 днів - до 21.04.2015 року (включно).

Відмовити у задоволенні клопотання третьої особи від 30.03.2015р. про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрі-Трейд" у якості третьої особи.

Розгляд справи №924/183/15 відкласти на 11:00 "15" квітня 2015 р.

Позивачу надати суду письмову позицію стосовно поданих третьою особою письмових пояснень від 30.03.2015р.

Відповідачу (повторно) подати в судове засідання для огляду суду оригінал Статуту ТОВ „Проскурів Заготзерно", та його належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к.316.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул. Михайла Грушевського, 146, офіс 2, м. Красилів, Хмельницька обл., 31000) - рекоменд. з повідомл.