Ухвала суду № 43357764, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 року

справа № 804/15830/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 12.12.2014р. у справі №804/15830/14

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «СПК Енергобудмонтаж»

до:

про:

Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

29.09.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СПК Енергобудмонтаж» (далі – ТОВ «СПК Енергобудмонтаж») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області (далі – Нікопольська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення. / а.с. 2-12 /.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/15830/14 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «СПК Енергобудмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарським операціям з постачальником ТОВ «Спецторг-Інвест» за період лютий 2014р. та подальшого використання (реалізації) придбаної у вказаного підприємства продукції (товарів), послуг у фактичних періодах їх здійснення, податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Спецторг-Інвест», їх вид, обсяг, у зв’язку з чим позивач не мав право на формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ сплачених у вартості товару отриманого від цього контрагента, а тому відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства, що призвело до заниження ПДВ на суму 77451 грн. за лютий, березень, квітень 2013р., що було зазначено у акті перевірки № 2219/221.36439658 від 25.07.2014р., на підставі якого відповідачем 29.08.2014р було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003592201, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з ПДВ на загальну суму 96813,75 грн.. Позивач вважає висновки податкового органу, у акті перевірки, та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов’язань за договорами, та подальше використання позивачем отриманих від контрагентів товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що угоди між позивачем та його контрагентами були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та сформовано податковий кредит, тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0003592201 від 29.08.2014р про визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 77451 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 19362,75 грн., всього 96813,75 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2014р. у справі №804/15830/14 адміністративний позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0003592201 від 29.08.2014р. про визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 77451 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 19362,75 грн., всього 96813,75 грн. (суддя - Власенко Д.О.) / а.с. 226-229/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 236-239/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 12.12.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 12.12.2014р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином /а.с. 245/, про поважність причин не явки свого представника до суду у судове засідання, або про можливість розгляду даної справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «СПК Енергобудмонтаж», позивач у даній справі, ідентифікаційний код 36439658, зареєстровано як юридичну особу 11.03.2009р. реєстраційною службою Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 22.07.2014р. по 25.07.214р. було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «СПК Енергобудмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарським операціям з постачальником ТОВ «Спецторг-Інвест» за період лютий 2014р. та подальшого використання (реалізації) придбаної у вказаного підприємства продукції (товарів), послуг у фактичних періодах їх здійснення, за результатами якої було складено акт №2219/221.36439658 від 25.07.2014р. (далі – акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 14-23/, податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Спецторг-Інвест», їх вид, обсяг, у зв’язку з чим позивач не мав право на формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Спецторг-Інвест», тому відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства – п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на суму 77451 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту № 2219/221.36439658 від 25.07.2014р., податковим органом (відповідачем у справі) 29.08.2014р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003592201, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з ПДВ на загальну суму 96813,75 грн., у тому числі: основний платіж (збільшення) -77451 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 19362,75 грн. /а.с. 36/.

Як вбачається з акту перевірки /а.с. 14-23/ вищезазначені висновки за результатами проведеної перевірки позивача податковим органом (відповідачем у справі) також було зроблено з урахуванням інформаційних електронних баз податкового органу стосовно контрагента позивача, а також на підставі акту ДПІ у Бабушкінському районі № 81/06-62-22-3/39005095 від 19.05.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання», з яких податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Спецторг-інвест» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 11.02.2014р. між ТОВ «СПК Енергобудмонтаж» (заказчик) та ТОВ «Спецторг-Інвест» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з видалення оксидів з поверхні труб і нанесення кольорового маркування №11/02 та у перевіряємому періоді, ТОВ «Спецторг-Інвест» було надано позивачу по справі послуг відповідно до договору на загальну суму – 464706 грн., в тому числі ПДВ – 77451 грн., надані відповідно до умов договору послуги були оплачені позивачем у повному обсязі, при цьому позивачем відповідачу під час проведення перевірки та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи було надано первинні документи за вищезазначеними правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов’язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України і які у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є належними первинними документами на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік та фінансова звітність за господарськими операціями суб’єктів господарювання, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов’язань за договором з ТОВ «Спецторг-Інвест» №11/02 від 11.02.2014р., і на підставі яких у звітний період позивачем сформовано податковий кредит / а.с. 41, 42-44, 45, 46, 47, 48-50, 51, 52, 53, 54-56, 57, 58, 59, 60-62, 63, 64, 65, 66-68, 69, 70, 71, 72-74, 75, 76, 77, 78-80, 81, 82, 83, 84-86, 87, 88, 89, 90-92, 93, 94, 95, 96-98, 99, 100, 101-103, 104-122/.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначати, що посилання податкового органу під час проведення перевірки та під час розгляду даної справи судом на відсутність товарно-транспортних накладних щодо транспортування товарів від контрагентів позивачу, як на підстави обґрунтованості прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, оскільки відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не спростовує реальність спірних господарських операцій адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню роботи з перевезення вантажів для обліку транспортної роботи, а позивач здійснював операції з придбання послуг та не виступав у якості замовника за договором перевезення.

Також посилання на відсутність сертифікатів якості на товар (продукцію) є неправомірним, оскільки вони не є первинними документами в розумінні Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджують її здійснення.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуг) покупець зобов’язаний сплатити вартість товару (послуг) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов’язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуг) цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуг), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуг) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР – 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв’язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, зокрема положення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового Кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави визначення об’єкту оподаткування ПДВ та для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено у вартості отриманих від його контрагента ТОВ «Спецторг-Інвест» послуг, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів, які позивачем було отримано від цього, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для збільшення позивачу грошового зобов’язань з ПДВ у загальному розмірі на суму 96813,75 грн. податковим повідомленням-рішенням №00038592201 від 29.08.2014р., яке є предметом оскарження у даній справі, не відповідають вимогам Податкового кодексу України, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог та визнання протиправним та скасування такого рішення суб’єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 12.12.2014р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2014р. у справі №804/15830/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 31.03.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко