Постанова № 43357049, 24.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р. Справа № 816/4070/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2015р. по справі № 816/4070/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Поладіс-Монтаж"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

17 жовтня 2014 року позивач ТОВ "Поладіс-Монтаж" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2014 року № 0004912203/1933.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно ставиться йому у вину неправомірне формування податкового кредиту за березень 2014 року за господарськими операціями з ТОВ "Кайро". ТОВ "Поладіс-Монтаж" не погоджується з прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки реальність господарських операцій між ТОВ "Поладіс-Монтаж" та його контрагентом ТОВ "Кайро" підтверджується оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 08 жовтня 2014 року № 0004912203/1933. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поладіс-Монтаж" витрати зі сплати судового збору в сумі 182 гривні 70 копійок.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, а саме вимоги ст.. 129 Конституції України, ст..ст. 7, 9, 86, 159 КАС України та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на обставини, встановлені в ході перевірки.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Поладіс-Монтаж" зареєстровано 09 липня 2010 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15 лютого 2012 року № 200026796 (а.с. 12).

У період з 11 вересня 2014 року по 17 вересня 2014 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Поладіс-Монтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Кайро" за березень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 24 вересня 2014 року № 2271/16-03-22-03-08/37154252 (а.с. 17-24), яким зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового кредиту за березень 2014 року на суму 24978,00, в тому числі: за отримані будівельні роботи - на суму ПДВ 7920,00 грн., за придбаний товар - на суму ПДВ 17058,00 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2014 року № 0004912203/1933, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 25587,00 грн., в тому числі: за основним платежем 17058,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8529,00 грн.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

При цьому колегія суддів зазначає, що само по собі встановлення порушень, чи сумніви щодо діяльності контрагента позивача, на що зазначено в акті перевірки, не може бути підставою визнання неправомірним податкового обліку позивача. Також невідповідність дат платежів податковим накладним (останні виписані раніше) , про що зазначає відповідач також не свідчить про порушення обліку, оскільки податкові накладні виписуються і на дату поставки товару.

Однак при дослідженні документів, які надані позивачем в підтвердження операцій, та відповідачем в підтвердження правомірності оскарженого податкового повідомлення рішення встановлено наступне.

У договорах, які були надані до перевірки, зокрема у графі реквізитів ТОВ «Кайро», а саме у зазначенні номеру розрахункового рахунку та банку в якому цей рахунок відкрито вказано неіснуючий на момент складення договору рахунок, що підтверджується наданим витягом з АС «Податковий блок».

Так, р/р № 26004002026680 в АТ «Дельта Банк» м. Київ, МФО 380236 відкритий 06.03.2014 року, в той же час договори, в яких вказано даний рахунок укладені 14.01.2014 р. та 03.01.2014 р.

Наведене унеможливлює прийняття договору та документів на його виконання, як належних доказів здійснення господарських операцій.

Крім того, у банківських виписках міститься номер та дата іншого договору, який не надавався до перевірки, зокрема договір 10.02.2014 р. № 02-02/2014. (до перевірки надано договори №01-02/2014 від 03.01.2014 р. та №031401/2014 від 14.01.2014 року.)

Таким чином, документи надані позивачем по цих договорах і самі договори не можуть підтверджувати проведення господарських операцій.

Крім того, при перевірці встановлено взаємовідносини позивача по справі та ТОВ «Кайро» на підставі укладеного договору підряду №01-02/2014 від 03.01.2014 p., щодо капітального ремонту з переплануванням корпуса №1 ДЛО "Солнечный» Цех №45».

На виконання умов вищезазначеного Договору були оформлені акти прийому виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні.

В той же час до суду не надано документів щодо контролю якості виконання будівельних робіт у процесі будівництва.

Згідно із Законом України «Про будівельні норми», будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до цього закону державні будівельні норми (надалі - ДБН), стандарти і правила розробляються й затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Нині згідно з Указом Президента України № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» таким органом є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (далі - Мінрегіон) України, утворене шляхом реорганізації Міністерства регіонального розвитку та будівництва України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

Державні будівельні норми «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ДБН А.2.2-3-2012, затверджені наказом Мінрегіону України від 03.03.2012 № 98 (чинні з 01.07.2012) встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд, будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

За змістом п. 9.1 ДБН А.3.1 -5:2009, затверджених та введених в дію наказами Мінрегіонбуду від 25.12.2009 № 689, від 31.08.2010 № 334 та від 25.05.2011 № 53, будівельні організації забезпечують відповідність будівельної продукції вимогам «Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд», конкретизованим у регламентних технічних умовах і будівельних нормах.

Будівельна організація відповідно до вимог чинних стандартів ISO серії 90 000 здійснює комплекс технічних, економічних і організаційних заходів з ефективного управління якістю на всіх стадіях створення будівельної продукції (п. 9.2 ДБН А.3.1-5:2009).

Пунктом 9.4 ДБН А.3.1-5:2009 передбачено, що контроль якості виконання робіт у процесі виробництва, зокрема, включає вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування, операційний контроль виробничих процесів, приймальний контроль будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт та складати акти на закриття прихованих робіт. Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, строки, якість і умови виконання будівельно-монтажних робіт.

Проте, суду не надано ані проектно-технічних документацій, у відповідності до яких здійснювалося будівництво, копія якої обов'язково повинна бути у підрядника, ані будівельної документації, яка безумовно мала б бути утворена в процесі реального здійснення будівельних робіт (загальний журнал робіт, документи авторського нагляду, акти прихованих робіт, документи по контролю якості виконаних робіт у процесі будівництва та інш.) по вищевказаному об'єкту будівництва.

Додатково, під час перевірки встановлено взаємовідносини між ТОВ "Поладіс-Монтаж" та ТОВ "Кайро" шляхом укладення договору поставки товарів №031401/2014 від 14.01.2014 року.

Також, у наданих до перевірки товаро-транспортних накладних відсутні чіткі дані, щодо пункту навантаження продукції, у даних графах зазначено лише м. Харків, таким чином не можливо конкретно встановити звідки транспортувався товар.

Також в наданих ТТН відсутні дані щодо дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, дати і часу прибуття до вантажоодержувача.

До перевірки та до суду не надано первинні облікові документи з обліку матеріалів.

Враховуючи, що договори містять данні, щодо рахунку, який відкрито значно пізніше їх укладання, та крім того, наявність інших зазначених вище недоліків, документи платника податків надані в підтвердження здійснення господарських операцій не можуть бути визнані належними доказами проведення таких операцій, в т. ч. і податкові накладні.

Таким чином у позивача відсутні належні документи, які б давали право у відповідності до ст. 198, 201 ПК України відносити суми до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2015р. по справі № 816/4070/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 30.03.2015 р.