Ухвала суду № 43357022, 26.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6275/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

при секретарі судового засідання - Вишневській А.В.

за участю представників:

апелянта - Кулинич К.С.,

позивача - Пущенської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року по справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернешнл" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2013 року №0001082201, №0001092201, №0001102201, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернешнл" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2013 року №0001082201, №0001092201, №0001102201.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач погодитись не може через відсутність підстав для притягнення його до відповідальості за порушення податкового законодавства, оскільки, на його думку, виконання ним та його контрагентами зобов'язань за спірними договорами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані перевіряючим під час проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001082201 від 22.08.2013 року, згідно якого нарахований податок на прибуток в сумі 1522192 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 761096 грн.; №0001092201 від 22.08.2013 року, згідно якого нарахований податок на додану вартість в сумі 1084302 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 236770 грн.; №0001102201 від 22.08.2013 року, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 254375 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з 30.07.2013 року по 05.08.2013 року, на підставі наказу начальника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 24.07.2013 року № 107, та на підставі службового посвідчення серії УОД №054442, виданого 19.12.2008 року, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п.78.1ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, головним державним ревізором-інспектором було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», код ЄДРПОУ 20005502, з питань взаємовідносин із контрагентами: ТОВ «Укрвторметагро» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року; ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, у зв'язку із отриманням податкової інформації, яка не підтверджує дані обліку ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укрвторметагро» та за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс».

За результатами проведеної перевірки складено акт № 314/15-54-22-01/20005502 від 12.08.2013 року.

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл»:

- п.п.5.2.1 п.5.2., абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1522192 грн.;

- п.185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.5, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1084302 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2012 року у сумі 254375 грн.

На підставі акту податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0001082201 від 22.08.2013 року, згідно якого нарахований податок на прибуток в сумі 1522192 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 761096 грн.;

- №0001092201 від 22.08.2013 року, згідно якого нарахований податок на додану вартість в сумі 1084302 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 236770 грн.;

- №0001102201 від 22.08.2013 року, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 254375 грн.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками проведеної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з його контрагентами.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2009 р. між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (Замовник) та ТОВ «Укрвторметагро» (Агент) був укладений агентський договір №09/2009. Згідно пункту 1 замовник доручає, а агент приймає на себе зобов'язання щодо надання замовнику допомоги у пошуку продавців залізорудного концентрату на експорт з урахуванням вищезазначеного вантажу; здійснити дослідження ринку та встановити потенційних продавців залізорудного концентрату; надати замовнику інші інформаційні та консультативні послуги, пов'язані з даними договором. Згідно пункту 2 договору, ТОВ «Укрвторметагро» зобов'язувалась виконати доручення замовника. Згідно п.3 сума винагороди Агента у разі виконання прийнятих на нього зобов'язань є твердою та встановлюється у сумі 15 гривень з урахуванням 20% НДС за кожну тону залізорудного концентрату, підібраною Агентом щодо виконання умов даного договору та згруженою на судно (а.с.55-56).

04.04.2012 року між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (Покупець) та ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» був укладений контракт поставки товару на умовах СРТ №ВП040412/2. Відповідно до п.1 постачальник зобов'язується передати у власність покупця макуху соняшникову (товар) врожаю 2011 року, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар відповідно до умов контракту (а.с.105-108).

Також, 06.04.2012 року між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (Покупець) та ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» був укладений контракт поставки товару на умовах СРТ №001Вз12. Відповідно до п.1 постачальник зобов'язується передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану наливом (товар) врожаю 2011 року, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар відповідно до умов контракту (а.с.109-112).

На виконання умов вищезазначених договорів позивачем було надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, а також копії контрактів щодо експорту товарів разом із ВМД, які наявні в матеріалах справи.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки первинні бухгалтерські документи та податкові документи оформлені без порушень, підписані уповноваженими та скріплені печатками сторін, мають всі реквізити.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та ТОВ «Укрвторметагро» у період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року; та між ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» у період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року відповідають приписам чинного податкового законодавства України.

Разом з тим судова колегія звертає увагу на те, що висновки акту перевірки № 314/15-54-22-01/20005502 від 12.08.2013 року зокрема ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 2136/225/33016850 від 07.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрвторметагро» за період з 2010, 2011 та січень-листопад 2012 року» та Акт ДПІ у Малиновському районі, в якому зокрема зазначено, що не можливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрвторметагро» з контрагентрами за перевіряємий період та підтвердити їх подальшу реалізацію та акті ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 29.10.2012 року №323/22214/31094984/2601 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ПП «Гамма-Плюс», ПП «Дари Азова», ТОВ «Негоциант-Агро», ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон», ТОВ «Марін Груп Україна» за період 01.03.2012 року по 31.08.2012 року, в якому зазначено, що не можливо зробити висновок щодо підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» з контрагентами покупцями за перевіряємий період.

Суд першої інстанції правомірно надав належну оцінку доказам та критично оцінив використання відповідачем актів зустрічних звірок, оскільки згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 року № К/800/1821/13 дані акти не можна використовувати при здійсненні висновків щодо правомірності та повноти проведення господарських операцій між позивачем та безпосередньо його контрагентами, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів, посилання відповідача на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.03.2015 року

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин