Постанова № 43356667, 18.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 року справа №810/7220/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами до Київської міської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 03.07.2014 р. №100250002/2014/000233/2 про коригування заявленої митної вартості товару.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ТОВ «Фоззі-Фуд» було надано повний перелік документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до ст.53 МК України. Вказав, що крім обов?язкових документів до митного органу були подані додаткові документи, які, на думку позивача, не мають розбіжностей, відтак вважає повністю підтвердженим складову митної вартості імпортованих товарів, а тому наполягає на безпідставності прийнятого відповідачем рішення.

У призначений для розгляду справи час представник відповідача, повідомлений належним чином про дату та місце проведення судового засідання, не прибув, надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив у задоволенні позову відмовити.

У представленому до суду поясненні зазначив, що відповідно до п. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до п. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Згідно п. 21 ст. 58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. У п. 2.1 контракту від 16.01.14 № 002/14 вказано, що ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочної упаковки, маркування навантаження, витрати з митного оформлення товару в країні продавця. Проте, у позивача відсутня така складова митної вартості як вартість робіт пов’язаних із пакуванням та невиконана умова наявності всіх складових митної вартості.

Умови поставки в вищезазначеному контракті не співпадають з товоросупровідними документами, які надавались на момент митного оформлення. Відповідно до п. 8.1 вищезазначеного контракту передбачався 8 % оплата протягом 5 календарних днів після отримання по факсу копії проформи інвойса. Цей документ на момент митного оформлення не надавався.

В представленій експортній декларації зазначається один контейнер а по факту до митного оформлення та по товоросупровідним документам мається два.

До митного оформлення надано страховий поліс компанії «Ераве Україна» без договору про страхування вантажу. Відповідно до пояснення до Інкотермс 2010 р. щодо розміру страхування, страхова сума повинна складати 110 відсотків. В наданому полісі зазначена сума, яку не має можливості прорахувати, таким чином виникають сумніви щодо складової митної вартості, а саме розрахунку суми страхування.

В довідках про транспортні витрати від 06.06.14 йдеться посилання на договір від № ІІА00056156, який до митного оформлення не надавався.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» визначено перелік документів, що підтверджують транспортні витрати. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 53 МК України декларанту надіслано електронне повідомлення та запропоновано надати додаткові документи, а саме:

виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Для підтвердження витрат на транспортування декларанту відповідно до ч.ч. 2, З ст. 53 МК України запропоновано подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, (п. III Правил затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599)

Додаткові документи, що надані листом від 18.09.14 №УРБ№10/14-4191, не могли бути підставою для перегляду рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару, оскільки декларантом не дотримано вимог п. 8 ст. 55 МК України в частині терміну подання таких документів, тому не відповідач не знайшов підстав для перегляду митної вартості товару.

Згідно частини шостої статті 128 КАСУ, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, з'ясувавши що немає потреби у заслуховуванні свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані документи та матеріали, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке:

16.01.2014 р., між ТОВ «Фоззі-Фуд» та фірмою «Rise and Shine» (КНР) був укладений контракт №002/14, згідно умов якого фірма «Rise and Shine» продає, а позивач купує продукцію під торгівельною маркою «Повна чаша» в асортименті, кількості, за цінами у відповідності до інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту.

02.07.2014 р., позивачем було подано до Київської міжрегіональної митниці митну декларацію №100250002/2014/065956 з метою митного оформлення імпорту товару- посуду столового кухонного, виготовленого із фаянсу або тонкої кераміки (тарілки, чашки) торговельної марки «Повна чаша» за митною вартістю 1,032 USD/кг. На підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ «Фоззі-Фуд» надало наступні документи: власне митну декларацію; зовнішньоекономічний договір №002/14 від 16.01.2014 р.; рахунок-фактуру; транспортні перевізні документи; страховий поліс від 13.05.2014 р. №1433; прайс-лист без иномеру від 16.01.2014 р.; комерційну пропозицію б/н від 16.01.2014 р. (перелік документів зазначений в графі 44 митної декларації).

На підставі статті 53 МК України, митним органом було направлено в електронному вигляді повідомлення про надання додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товарів, а саме: виписки із бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни-відправника; висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировин; транспортні (перевізні) документи з відомостями про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Вказані вимоги були зумовлені тим, що відповідно до п. 2.1 контракту від 16.01.14 р.№ 002/14 ціна мала включати в себе вартість продукції, тари, термоусадочної упаковки, маркування навантаження, витрати з митного оформлення товару в країні продавця. Тобто підтвердженню підлягала така складова митної вартості як вартість робіт, пов’язаних із пакуванням.

Крім того, Умови поставки у вищезазначеному контракті не співпадали з товоросупровідною документацією, яка надавалась на момент митного оформлення. Відповідно до п. 8.1 контракту передбачалась 8 % оплата вартості продукції протягом 5 календарних днів після отримання по факсу копії проформи інвойса. Цей документ на момент митного оформлення пред?явлений не був.

В наданій позивачем експортній декларації зазначалось про наявність одного контейнеру, а по факту до митного оформлення та по товоросупровідним документам пред?явлено два.

До митного оформлення був представлений страховий поліс компанії «Ераве Україна» без договору про страхування вантажу. Згідно пояснень до Інкотермс 2010 р. щодо розміру страхування, страхова сума повинна складати 110 відсотків. У страховому полісі, наданому позивачем, зазначена сума, яку неможливо прорахувати, отже виникли сумніви щодо складової митної вартості, а саме розрахунку суми страхування.

В довідках про транспортні витрати від 06.06.14 йдеться посилання на договір від № ІІА00056156, який до митного оформлення не надавався.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» визначено перелік документів, що підтверджують транспортні витрати. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 53 МК України, декларанту надіслано електронне повідомлення та запропоновано надати додаткові документи.

Для підтвердження витрат на транспортування декларанту відповідно до ч. 2- 3 ст. 53 МК України запропоновано подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, (п. III Правил затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599).

З огляду відповідача, додаткові документи, що були надані ТОВ «Фоззі Фуд» листом від 18.09.14 №УРБ№10/14-4191 не могли бути підставою для перегляду рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару, оскільки декларантом не дотримано вимог п. 8 ст. 55 МК України в частині терміну подання таких документів.

Відповідно до ч. З ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів прийняв письмове рішення про коригування митної вартості товарів відповідно до положень статті 55 Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв’язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів з дотриманням умов, зазначених у ст. 60 Кодексу.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв’язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень ст. 62 Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв’язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у ст. 63 МК України.

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

ТОВ «Фоззі-Фуд» скористалось можливістю випуску товарів у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України.

Сума гарантій становить: ввізне мито - 12370,15 грн; ПДВ - 51954,63 грн.

Відповідач зауважує, що наявна усталена судова практика щодо розгляду судами спірних відносин з питань здійснення митним органом митних формальностей та прийняття рішень про визначення митної вартості товарів, яка свідчить на користь позиції митного органу, що відображено в ухвалах ВАСУ від 18.06.2013 р. у справі №К/800/4707/13 та від 22.05.2014 р. у справі № К/9991/5989/11 тощо.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено обґрунтування неможливості застосування 1-5 методів визначення митної вартості, тобто митним органом було доведено правомірність застосування 6 (резервного) методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 18.05.13 у справі №К/800/4707/13.

Оскільки додаткові документи, які були надані позивачем листом від 18.09.2014 р. №УРБ 10/14-4191 не могли бути підставою для перегляду рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару, з огляду недотримання декларантом п.8 ст.55 МК України в частині терміну надання таких документів, відповідно до ч.3 ст.54 МК України орган доходів і зборів за результатами здіснення контролю правильності визначення вартості товарів прийняв рішення про коригування вартості товарів згідно ст.55 МК України.

Митним органом прийнято рішення щодо коригування митної вартості товарів щодо ВМД № 100250002/2014/065956 від 02.07.2014 р, яким відкоригована митна вартість товару посуду столового кухонного, виготовленого з фаянсу або тонкої кераміки (тарілки, чашки) торгової марки «Повна чаша», замість заявленої митної вартості 1,032 дол. США/ кг визначена -1,70 долл.США/кг. В рішенні вказано, що митна вартість визначена за резервним методом. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в зв'язку неподанням документів в повному обсязі, на вимогу митного органу, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України), а надані додаткові документи не можуть бути підставою для перегляду рішення про коригування митної вартості, оскільки не дотримані вимоги п.8 ст.55 МКУ.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

статтею 7 МКУ передбачено, що державну митну справу становлять визначені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.

Частиною 1 ст.49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які мають базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 54 МКУ встановлює, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 5 статті 54 МКУ передбачено: митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Суд звертає увагу, що митний орган може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Дана правова позиція підтверджується постановою Верховного суду України від 10.04.2012 у справі №К-20026/10 якою визначено, що «надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів». Перелік документів, які подаються декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У випадках, встановлених Кодексом, митний орган має право запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи, визначені частинами третьою - четвертою статті 53 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 статті 53 МКУ , у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 МКУ передбачено право митного органу у разі обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість письмового вимагати, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Отже, на митний орган покладено обов'язок здійснювати контроль правильності визначення митної вартості товарів під час якого, зокрема, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частинами 1-3 ст. 57 МКУ встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 57 МКУ передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, -ч.1-2 ст.64 МКУ. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Отже, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості таких товарів якщо митним органом виявлено, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, при вказане рішення має мітити відомості перелік яких встановлений частиною другою статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (п.8 ст.55 Митного кодексу).

Підсумовуючи вищевикладене, беручи до уваги виключну компетенцію митних органів в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, відповідач мав право вимагати надання позивачем додаткових документів.

Зі змісту п.7. ст.55 МК випливає, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач використав можливість випустити товари із застосування заходів гарантування, передбачених п.7. ст.55 Митного кодексу за митною декларацією від 03.07.2014 р. № 100250002/2014/065956.

Згідно наданих документів, а саме реєстру поштових відправлень від 18.09.2014 р. на адресу відповідача була направлена заява (рекомендоване поштове відправлення), як стверджує позивач лист від 18.09.14 р. №УРБ 10/14-4191 із додатковими документами, які не прийняті митним органом для перегляду рішення, на підставі п.8 ст.55 МКУ.

Як було встановлено судом, митним органом під час здійснення митного контролю було встановлено, що у відповідача були наявні підстави для сумніву в правильності митної оцінки товарів, що переміщувались через митний кордон України відповідно до МД №100250002/2014/065956 з підстав, зазначених у мотивувальній частині рішення.

Незважаючи на те, що із рішення відповідача вбачається, що воно за своїм змістовим наповненням відповідає ч.2 ст. 55 МКУ, суд вважає безпідставним неприйняття додаткових документів, надісланих позивачем засобами поштового зв?язку для перегляду прийнятого рішення та висновок відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту) щодо таких товарів, в зв'язку неподанням документів в повному обсязі, на вимогу митного органу, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України), оскільки такі документи позивачем були надані і могли стати підставою для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного рішення від 03.07.2014 р. №100250002/2014/000233/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 03.07.2014 р. №100250002/2014/000233/2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.