Постанова № 43356383, 25.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 р. Справа № 816/4464/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників: позивача - Кушнаренко С.А., відповідача - Шевченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 816/4464/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо"

до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

треті особи Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", ОСОБА_3

про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

11 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Весо" (далі по тексту - ТОВ "Весо", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі по тексту - ДП "Інформаційний центр" МЮУ, відповідач), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі по тексту - ПАТ "Імексбанк"), в якому просив суд:

- визнати приватне обтяження № 14081188 запис № 1, яке зареєстровано Одеською філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі договору про надання кредиту № 999-00041432/1 від 07 травня 2013 року, об'єктом обтяження є рухоме майно ОСОБА_3 згідно з п. 7.12 Договору про надання кредиту № 999-00041432/1 від 07 травня 2013 року - недійсним;

- зобов'язати вчинити дії, а саме видалити приватне обтяження № 14081188 запис № 1, яке зареєстровано Одеською філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі договору про надання кредиту № 999-00041432/1 від 07 травня 2013 року, об'єктом обтяження є рухоме майно ОСОБА_3 згідно з п. 7.12 Договору про надання кредиту № 999-00041432/1 від 07 травня 2013 року з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

17 грудня 2014 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив:

- визнати запис №1 приватне обтяження №14081188 заставного рухомого майна яке зареєстроване 08 вересня 2013 року 14.25.51 за № 13839357 Одеською філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, об'єктом обтяження є рухоме майно фізичної особи ОСОБА_3 згідно з п.7.12 Договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, боржник ОСОБА_3 код. НОМЕР_1, АДРЕСА_1 в реєстрі обтяжень рухомого майна, недійсним;

- скасувати запис №1 приватне обтяження №14081188 заставного рухомого майна яке зареєстроване 08 вересня 2013 року 14.25.51 за № 13839357 Одеською філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, об'єктом обтяження є рухоме майно фізичної особи ОСОБА_3 згідно з п.7.12 Договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, боржник ОСОБА_3 код. НОМЕР_1, АДРЕСА_1 в реєстрі обтяжень рухомого майна, повністю;

- зобов'язати Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України внести запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення запису №1 приватне обтяження №14081188 заставного рухомого майна яке зареєстроване 08 вересня 2013 року 14.25.51 за № 13839357 Одеською філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, об'єктом обтяження є рухоме майно фізичної особи ОСОБА_3 згідно з п.7.12 Договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, боржник ОСОБА_3 код. НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 року по справі №816/4464/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо" до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", ОСОБА_3 про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано реєстраційний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08 серпня 2013 року № 13839357, який зареєстрований Одеською філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, об'єктом обтяження є рухоме майно ОСОБА_3 (код: НОМЕР_1) згідно з п. 7.12 Договору про надання кредиту № 999-00041432/1 від 07 травня 2013 року.

Зобов'язано Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Одеської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити реєстраційний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08 серпня 2013 року № 13839357 про обмеження відчуження рухомого майна ОСОБА_3 (код: НОМЕР_1) здійснений за заявою Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (код: 20971504).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо" витрати зі сплати судового збору у розмірі 48,72 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значеня для справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 року по справі №816/4464/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі, надісланих доповненнях до апеляційної скарги, а також його представник у судовому засіданні зазначив, що відповідач діє виключно для задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності на основі державної власності, а реєстраційний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08 серпня 2013 року № 13839357, який зареєстрований Одеською філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, об'єктом обтяження є рухоме майно ОСОБА_3 (код: НОМЕР_1) згідно з п. 7.12 Договору про надання кредиту № 999-00041432/1 від 07 травня 2013 року, був внесений у відповідності до вимог чинного законодавства. Пояснив, що у реєстратора були відсутні підстави для відмови у внесенні запису у Реєстрі обтяжень, оскільки в наданій ПАТ "Імексбанк" заяві були наведені всі необхідні відомості, виправлень заява не містила, плата була внесена у повному обсязі. При цьому, вказав на те, що підставою для виключення записів з Реєстру є заява обтяжувача, а тому державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України не має правових підстав самостійно вилучити запис з Реєстру про обтяження рухомого майна заставою. Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, а також його представник у судовому засіданні, з викладених підстав, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Вказав на протиправність внесення оскаржуваного реєстраційного запису, з підстав його невідповідності вимогам норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядку "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" № 830 від 05.07.2004, затвердженого постановою Кабінету Міністрів. Вважає, що в реєстрі відсутня ідентифікація рухомого майна по родовим та індивідуальним ознакам, що призводить до скасування обтяження.

Треті особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що треті особи по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі третіх осіб.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Статуту державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 80/5 від 02 серпня 2005 року (далі - Статут) Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є підприємством державної форми власності, що засноване Міністерством юстиції України на підставі наказу від 09 грудня 1997 року № 76/5 "Про утворення державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України" та діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року № 1272 "Про державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України".

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 42326330 та зняття копій представником ТОВ "Весо" було з'ясовано, що в матеріалах виконавчого провадження знаходиться витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43044170, в якому зроблено запис №1 приватне обтяження №14081188 заставного рухомого майна, яке зареєстроване 08 вересня 2013 року 14.25.51 за № 13839357 Одеською філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, об'єктом обтяження є рухоме майно фізичної особи ОСОБА_3 згідно з п.7.12 Договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, боржник ОСОБА_3 код. НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Не погодившись із вказаним записом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування реєстраційного запису № 14081188, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено вимогу, що суперечить твердженню останнього щодо правомірності саме обтяження, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського управління юстиції в межах ВП № 36729153.

Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування реєстраційного запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08 серпня 2013 року № 13839357, який зареєстрований Одеською філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, об'єктом обтяження є рухоме майно ОСОБА_3 (код: НОМЕР_1) згідно з п. 7.12 Договору про надання кредиту № 999-00041432/1 від 07 травня 2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, діючи в межах та на підставі повноважень, повинен був відмовити у внесенні спірного запису про обтяження рухомого майна ОСОБА_3, не визначеного а ні індивідуальними, а ні родовими ознаками. При цьому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його прав є таким, що не забезпечить відновлення порушеного права останнього, у зв`язку з чим, вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Одеської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити реєстраційний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08 серпня 2013 року № 13839357 про обмеження відчуження рухомого майна ОСОБА_3 (код: НОМЕР_1) здійснений за заявою Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (код: 20971504).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, зокрема, реєстрація обтяжень рухомого майна та припинення обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-ІV (далі - Закон України № 1255-ІV), Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (далі - Порядок), Інструкції про порядок ведення державного реєстру та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 №73/5, зареєстрованого в Мін'юсті 29.07.2004 за №942/9541 (далі-Інструкція).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 1255-ІV, обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону № 1255-ІV предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

У відповідності до статей 11, 42 вказаного Закону, обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Стаття 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлює, що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

Згідно із положеннями пункту 2, 4 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого 05 липня 2004 року Постановою Кабінету Міністрів України № 830 Державний реєстр обтяжень рухомого майна це єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, про звернення стягнення на предмет обтяження, держателем якого є Мін'юст, який забезпечує ведення Реєстру, адміністратором є державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, яке відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі, реєстраторами якого є суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Згідно підпунктом 3 пункту 8 Порядку, у разі обтяження рухомого майна до Реєстру вносяться опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.

Відповідно до статті 7 Закону України № 1255-ІV у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним.

Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження.

Опис предмета обтяження за родовими ознаками може, зокрема, вказувати на:

1) усі існуючі та майбутні активи рухомого майна або окремого виду рухомого майна певної особи;

2) усі або окрему частину товарно-матеріальних цінностей суб'єкта господарської діяльності;

3) дебіторську заборгованість суб'єкта господарської діяльності.

Згідно із статтею 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", пункту 6 Порядку, підставою для внесення записів до Державного реєстру є заява обтяжувача, в якій зазначаються відомості про обтяжувача та боржника, зокрема, для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст (для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувала); опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Порядку, в заяві про виникнення обтяжень зазначається: опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.7 наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року N 73/5 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв" (далі - Інструкція): 2.1. Структура "Заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна": "Вихідний номер та дата заяви"; "Відомості про Обтяжувача"; "Відомості про Боржника"; "Документ-підстава" (назва документа та його реквізити); "Відомості про обтяження"; "Умови" (розмір зобов'язання або вимоги, строк виконання зобов'язання); "Опис предмета обтяження"; "Додаткові відомості"; "Аркуш та всього аркушів".

2.7. Заповнення розділу "Опис предмета обтяження". Розділ "Опис предмета обтяження" містить такі підрозділи: "Рухоме майно, що має серійні номери"; "Рухоме майно, крім описаного вище за серійними номерами".

2.7.1. Підрозділ "Рухоме майно, що має серійні номери" містить такі поля: <Опис майна>; <Серійний номер>; <Номер державної реєстрацій.

2.7.2. У поле <Опис майна> вноситься назва майна.

2.7.3. У поле <Серійний номер> уноситься номер, наданий об'єкту під час його випуску на заводі.

2.7.4. У поле <Номер державної реєстрацій вноситься номер, наданий об'єкту під час його реєстрації у відповідному державному органі.

2.7.5. Підрозділ "Рухоме майно, крім описаного вище за серійними номерами" містить інформацію про невизначене рухоме майно (наприклад, худоба, птиця, майбутній врожай, активи платників податків та інше). У разі реєстрації активів, що перебувають у податковій заставі, уноситься запис "Усі активи платника податків".

Матеріалами справи підтверджено, що спірний запис, в якому об'єктом обтяження є рухоме майно ОСОБА_3 (код: НОМЕР_1) згідно з п. 7.12 Договору про надання кредиту № 999-00041432/1 від 07 травня 2013 року внесено відповідачем на підставі прийнятої заяви ПАТ "Імексбанк", яке є обтяжувачем.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що обтяжувачем, у полі «Документ-підстава» зазначено: «Договір про надання кредиту № 999- 00041432/ 1 від 07.05.2013 року, а в полі «Опис предмета обтяження» зазначено: «Рухоме майно фізичної особи ОСОБА_3, згідно п.7.12 Договору про надання кредиту № 999- 00041432/ 1 від 07.05.2013 року»,

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що рухоме майно, яке підлягало обтяженню, не мало серійних номерів, а у поданій обтяжувачем заяві було зазначено всі необхідні відомості для ідентифікації майна, а саме майно визначене у відповідному пункті договору, що є достатнім для ідентифікації майна та реєстрації обтяження.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відповідність опису предмета обтяження, зазначений як: «Рухоме майно фізичної особи ОСОБА_3, згідно п.7.12 Договору про надання кредиту № 999- 00041432/ 1 від 07.05.2013 року», зокрема, вимогам статті 7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки описане рухоме майно, яке підлягає обтяженню можливо ідентифікувати за родовими ознаками.

Крім того, колегія суддів зауважує, що формат заповнення бланку заяви ПАТ "Імексбанк" повністю відповідає вимогам нормативних документів, що регламентують порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, і дає повне право Реєстратору прийняти зазначену заяву до обробки та здійснити відповідні дії щодо внесення інформації до Реєстру.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає хибними доводи позивача про протиправність внесення оскаржуваного реєстраційного запису, з підстав його невідповідності вимогам норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядку "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" № 830 від 05.07.2004, затвердженого постановою Кабінету Міністрів, оскільки в реєстрі відсутня ідентифікація рухомого майна по родовим та індивідуальним ознакам, а також відповідні висновки суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про відсутність правових підстав для відмови у внесенні спірного запису до Реєстру обтяжень, з огляду на таке.

Згідно з п. 2 Порядку, адміністратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, яке відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі, реєстраторами якого є суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Пунктом 9 Порядку передбачено вичерпний перелік підстав, згідно яких, реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру, а саме:

- у заяві відсутні чи наведено не повністю або з виправленням відомості, зазначені у пунктах 6 і 7 цього Порядку;

- обтяжував не пред`явив паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність;

- відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру;

- плату внесено не в повному обсязі.

З огляду на зазначені норми, колегія суддів вказує на те, що, оскільки в наданій ПАТ "Імексбанк" заяві були відсутні виправлення, встановленні особи обтяжувача, внесенні плати в повному обсязі на підставі доданого документа про сплату, що, зокрема не заперечується позивачем по справі, а також враховуючи наведення у заяві всіх необхідних відомостей, підстави для відмови у внесенні запису до Реєстру були відсутні, а тому державний реєстратор зобов`язаний був внести до Реєстру обтяжень спірний запис.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності внесення в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 43044170 запису №1 приватне обтяження №14081188 заставного рухомого майна, яке зареєстроване 08 вересня 2013 року 14.25.51 за № 13839357 Одеською філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, об'єктом обтяження є рухоме майно фізичної особи ОСОБА_3 згідно з п.7.12 Договору про надання кредиту № 999 - 00041432/1 від 07 травня 2013 року, боржник ОСОБА_3 код. НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при внесенні оскаржуваного запису до Реєстру обтяжень рухомого майна, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 року по справі №816/4464/14 не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 816/4464/14 задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 816/4464/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 30.03.2015 р.