Ухвала суду № 43356370, 24.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р.Справа № 2014/2-а-2000/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 02.02.2015р. по справі № 2014/2-а-2000/11

за позовом ОСОБА_1

до Зміївської міської ради Харківської області треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

09.02.2011 року, ОСОБА_1 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовом до Зміївської міської ради Харківської області треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність Зміївської міської ради Харківської області в частині невжиття заходів по відновленню безперешкодного пішохідного проходу між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та зобов'язати Зміївську міську раду Харківської області відновити безперешкодний пішохідний прохід між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 шляхом вжиття заходів, передбачених чинним законодавством України щодо зобов'язання ОСОБА_2. яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 в частині перенесення незаконно встановленої на території вказаного пішохідного проходу огорожі на межу її власної земельної ділянки у відповідності до Державного акту про право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1). загальною площею 0.1000 та. виданий ОСОБА_2 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010989100171. та зобов'язання ОСОБА_3, що проживає за адресою АДРЕСА_2. перенесення самовільно встановленого забору па території вказаного пішохідного проходу, на межу його власної земельної ділянки; визнати недійсним рішення XXX сесії Зміївської міської ради V скликання від 23.09.2008 року «Про затвердження ОСОБА_2 технічної документації по встановленню меж та передачу безоплатно в приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житловою будинку, господарських будівель, споруд по АДРЕСА_1.

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 29.11.2011 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Харківської області. 3-ті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Зміївського районного суду Харківської області від 29.11.2011 року по справі № 2а-2000/11/2014 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а постанову Зміївського районного суду Харківської області від 29 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року - залишено без змін.

27.11.2014 року ОСОБА_1, звернувся до Зміївського районного суду Харківської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив суд винести рішення про приведення земельних ділянок ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 у відповідність згідно Державних актів на право приватної власності на землю, згідно припису Зміївської міськради від 14.12.2011 року; матеріали на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передати до Державної податкової інспекції для донарахування податку на землю.

Вказана заява ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 01.12.2014 року була залишена без руху, встановлено строк для усунення недоліків. Недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявником усунено.

18.12.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області із заявою про перегляд постанови Зміївського районного суду Харківської області від 29.11.2011 року за нововиявленими обставинами, в якій просив суд: винести рішення про приведення земельних ділянок ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 у відповідність згідно Державних актів на право приватної власності на землю, згідно припису Зміївської міськради від 14.12.2011 року; матеріали на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передати до Державної податкової інспекції для донарахування податку на землю за весь період використання; зобов'язати Зміївську міську раду Харківської області надати офіційний

Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви зазначив, на момент розгляду даної справи по суті в суді першої інстанції в матеріалах справи ще не було Акту обстеження земельних ділянок гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на предмет відповідності Державним актам на право приватної власності на землю, який було складено 14.12.2011 року. Згідно припису Зміївської міської ради Харківської області, на підставі цього акту гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пропонувалося добровільно привести земельні ділянки у відповідність згідно Державних актів, що не зроблено і на час подання зазначеної заяви. Не погодившись з постановою Зміївського районного суду Харківської області від 29.11.2011 року ОСОБА_1 звертався з метою її оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду, а також до Вищого адміністративного суду України. На момент розгляду даної справи судами апеляційної та касаційної інстанції Акт обстеження від 14.12.2011 року в матеріалах справи вже був, однак, суди не прийняли його до уваги. Таким чином, заявник вважає, що Актом обстеження Зміївської міської ради Харківської області від 14.12.2011 року підтверджується незаконне захоплення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельної ділянки загального користування, зокрема, щодо відповідності фактичних меж земельних ділянок розмірам, відображених у Державних актах на право власності на землю. Зазначене, на думку заявника, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.02.2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Зміївського районного суду Харківської області від 29.11.2011 року за нововиявленими обставинами - залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 02.02.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті зазначеної ухвали норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання з підстав та обґрунтувань викладених в апеляційній скарзі. Також заявником було подано до суду апеляційної інстанції заяву про залучення в якості третьої особи прокуратуру Зміївського району Харківської області.

Протокольною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи прокуратури Зміївського району Харківської області - відмовлено.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані істотними обставинами в розумінні ст. 245 КАС України. Суд зазначив, що не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові обставини, тобто такі, що виникли або змінилися після постановлення рішення або винесення ухвали, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі у своїх поясненнях, апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Стаття 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі; 3) обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

За частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за №1 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15 (далі по тексту - постанова Пленуму), як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Колегія суддів зазначає, що істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Натомість, в обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на матеріали Кадастрової карти України, про яку йому стало відомо 19.11.2014 року та з якої вбачається, що між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 залишилася земля комунальної власності пішохідний прохід. Крім того, ОСОБА_1 вказує на наявність Акту обстеження земельних ділянок гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на предмет відповідності Державним актам на право приватної власності на землю, який було складено земельною комісією Зміївської міської ради Харківської області 14.12.2011 року, тобто після ухвалення судового рішення судом першої інстанції від 29.11.2011 року, яке позивач просить переглянути. При цьому, як свідчать матеріали справи та не спростовується заявником, копію зазначеного акта обстеження від 14.12.2011 року було надано ОСОБА_1 до апеляційної скарги, апеляційна скарга позивача також містить посилання на згаданий вище акт, тобто вказані докази вже були предметом розгляду в суді апеляційної та касаційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що судове рішення може ґрунтуватися лише на тих доказах, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, тобто які існували на час розгляду справи, і не доведення сторонами обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, навіть з певних об'єктивних причин, та отримання після ухвалення судового рішення нових доказів, не дає підстав для перегляду судового рішення, яке ухвалювалось на підставі з'ясованих судом обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи.

Неприпустимий перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі необґрунтованого твердження про відкриття нових обставин.

Таким чином, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 не можна віднести до нововиявлених обставин відповідно до приписів ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 - відсутні.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Зміївського районного суду Харківської області від 02.02.2015 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги - колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 02.02.2015р. по справі № 2014/2-а-2000/11- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2015 р.