Ухвала суду № 43355891, 31.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 березня 2015 року м. Київ № 826/5333/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із матеріалами справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс ЛТД»доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 р. № 0001391702, рішення про застосування фінансових санкцій та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 р. № 0001391702, рішення про застосування фінансових санкцій та вимоги про сплату боргу.

Ознайомившись з позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Натомість, як вбачається з позовної заяви, остання не містить дати позову, а тому позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви та проставити дату позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів (ч. 2 цієї статті).

Отже обставини, якими обґрунтовується позов мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи (ч. 2 вказаної статті).

Позивачем оскаржується, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 р. № 0001391702. Проте заявляючи адміністративний позов, позивач не надав суду примірника окаржуваного рішення. Отже, позивачу необхідно надати суду належним чином завірене податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 р. № 0001391702.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують правосуб'єктність ТОВ «Аверс ЛТД», зокрема, доказів, які свідчать про функціонування вказаної установи станом на дату подання адміністративного позову (статут, положення, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Відповідно до п. п.1, 2 ч.1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та чи має представник належні повноваження.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана Генеральним директором ТОВ «Аверс ЛТД» ОСОБА_1 Однак, доказів, які б підтверджували його повноваження на підписання позовної заяви (Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, протоколу загальних зборів учасників, наказу про призначення на посаду директора) суду не надано.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судовий збір разом з витратами, пов'язаними з розглядом справи, належить до судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі або/чи прийняття до розгляду документа, що є об'єктом справляння судового збору, суддя, серед іншого, повинен перевірити відповідність сплаченої суми судового збору розміру ставок, встановлених Законом про судовий збір, порядку сплати судового збору, а у разі відсутності документа про сплату судового збору перевірити наявність пільг зі сплати цього платежу.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Законом України від 19 вересня 2013 року N 590-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 23 жовтня 2013 року, статтю 4 Закону про судовий збір доповнено частиною третьою такого змісту: "Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги".

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про судовий збір, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Аналіз цієї норми разом з приписами частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що позивач від свого імені повинен сплатити судовий збір за подання позову.

Частина перша статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України визначає можливість використання в адміністративному судочинстві процесуального представництва, згідно з яким сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Першою стадією, на якій може бути реалізовано представництво, є стадія звернення до суду.

Як передбачено в частині п'ятій статті 106 цього Кодексу, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

У такому разі сплата судового збору може бути здійснена від імені представника.

Якщо особа бере участь у справі особисто і через представника, то до позовної заяви, поданої позивачем, може бути долучено документ про сплату судового збору позивачем або його представником.

Такі висновки зроблено на підставі аналізу ухвал Вищого адміністративного суду України, зокрема ухвали суду від 15 січня 2014 року (36849575).

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Роз'яснення з приводу сплати судового збору надано судам листом Державної судової адміністрації України від 10 листопада 2011 року N 12-6621/11.

Згідно з цим роз'ясненням документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції банківської установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Цей абзац змінено листом Державної судової адміністрації України від 16 серпня 2013 року N 12-4618/13. Із його змісту виключено інформацію щодо необхідності зазначення у квитанції інформації про зарахування коштів.

При заповненні платіжного документа у графі "Код" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а в разі його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

У графі "Призначення платежу" вказується:

"Судовий збір за позовом ______ (П. І. Б. чи найменування установи, організації позивача), _____ (найменування суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ ____ (суду, де розглядається справа)".

Таким чином, правильність оформлення платіжного документа і надання доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на платника судового збору.

Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі.

Позивачем надано суду оригінал квитанції про сплату судового збору від 06.12.2014 р. № 949 на суму 73,08 грн. Однак вказана квитанція не містить підпису посадової особи банківської установи та відбитку печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного документа, а тому суд не може прийняти вказаний платіжний документ як належний доказ сплати судового збору.

Отже, вказаний платіжний документ потрібно надати позивачу у вищенаведеній формі.

Крім того, як вбачається із квитанцій від 06.12.2014 р. № 949 та від 21.01.2015 р. № G6-2238, платіж судового збору від імені ТОВ «Аверс ЛТД» здійснено ОСОБА_2 Проте доказів, які б свідчили про наявність у вказаної особи повноважень на сплати судового збору суду не надано. Також ОСОБА_2 не зазначена в якості представника у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.

Підсумовуючи вищенаведене, позивачу необхідно надати суду наступне:

- позов з проставленою датою;

- докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву;

- докази на підтвердження правосуб'єктності ТОВ «Аверс ЛТД»;

- податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 р. № 0001391702;

- належним чином завірений платіжний документ від 06.12.2014 р. № 949;

- суду докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху .

2. Встановити позивачу строк до 14 квітня 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук