Ухвала суду № 43353273, 30.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 127/18881/13-ц Провадження № 22-ц/772/1088/2015Головуючий в суді першої інстанції Бойко В. М. Доповідач Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від "30" березня 2015 р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів: Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

При секретарі: Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Саволюк Яни Олегівни,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Саволюк Я.О. Посилається на те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2015 року не вказано, яким чином вона перешкоджає встановленню меж згідно норм чинного законодавства, а також не вказано, що вона зацікавлена у встановленні меж і тому зверталась у різні інстанції про необхідність встановлення меж, але ОСОБА_5 суперечив та суперечить щодо необхідності їх встановлення. Таким чином, вважає, що вказана постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2015 року є надуманою, не відповідає дійсним обставинам справи у зв'язку з чим, підлягає скасуванню.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено (а.с.28).

В апеляційній скарзі скаржник у справі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 просять ухвалу суду першої інстанції від 10 лютого 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилаються на те, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, що з'явилися до суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.312 ч.1 п.3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно ст.303 п.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.124 Конституції України право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Саволюк Я.О. від 13.01.2015р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №127/18881/13-ц про усунення ОСОБА_5 перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди при відновленні твердих меж між земельними ділянками будинковолодінь, розташованих по АДРЕСА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 виданого 29.09.2010р. зареєстрованого за НОМЕР_2.

Оскаржувана постанова направлена боржнику для виконання, а стягувачу до відома за вих. № 575/07- 35/16 від 13.01.2015 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З даного повідомлення вбачається, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження. Також 04.02.2015р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2. Двері будинку ніхто не відчинив, тому виконати вимоги виконавчого документу виявилось неможливим, про що було складено відповідний акт державного виконавця.

Разом з тим, місцевий суд звернув увагу на те, що як пояснив в судовому засіданні заявник та його представник ним помилково в скарзі вказано сторін позовного провадження: позивач та відповідач замість вірного скаржник та особа дії якої оскаржуються, та невірно вказано посилання на КАС України замість вірного ЦПК України.

Отже, суд першої інстанції вважав, що скаржником не надано жодного доказу щодо незаконності вказаної постанови, крім того, заявник і в судовому засіданні не вказав підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а доводи стосовно того, що у постанові про відкриття виконавчого провадження не вказано, яким чином скаржник перешкоджає встановленню меж згідно норм чинного законодавства, а також, що скаржник зацікавлена у встановленні меж місцевий суд звернув увагу на те, що заявнику слід звернутися до суду з заявою про роз'яснення рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначені підстави не є підставою для оскарження дій державного виконавця, і що державним виконавцем Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Саволюк Я.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції у даній справі, оскільки встановлено, що даний висновок суду є недостатньо обґрунтованим та передчасним, оскільки судом фактично було порушено порядок, встановлений для вирішення даного питання.

Так, частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.383, 384 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003 року роз`яснено, що учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

Так, відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Таким чином, завданням Державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Зі змісту частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Колегія суддів, враховуючи принцип змагальності цивільного судочинства та забезпечення права на судовий захист всіх сторін виконавчого провадження, так як рішення суду може вплинути на їх права та обов'язки, вважає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для розгляду скарги боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_2, оскільки судом не було залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_5, який є стягувачем у даному виконавчому провадженні.

Крім того, колегія суддів також звертає увагу на те, що суд першої інстанції приймаючи до свого розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ Саволюк Я.О. не звернув належної уваги на невідповідність даної скарги вимогам ЦПК України, оскільки ОСОБА_2 у скарзі зазначила сторін позовного провадження позивача та відповідача замість скаржника та особи, дії якої оскаржуються, а також невірно посилалася на норми КАС України замість ЦПК України. При цьому, колегія суддів вважає, що посилання суду в своїй ухвалі лише на пояснення заявника та її представника про допущені ними помилки у написанні скарги, не можуть слугувати достатніми підставами для розгляду даної скарги у такому вигляді.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду є незаконною, оскільки суд порушив порядок, встановлений для розгляду скарги на дії державного виконавця, що відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали з передачею цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.303, 304, 307, 312-317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року скасувати та передати дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий : підпис. В.М. Медяний

Судді : підпис. Л.В. Пащенко

В.В. Жданкін

Згідно з оригіналом.

Суддя: В.М. Медяний