Рішення № 43353221, 26.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/4672/14-ц Провадження № 22-ц/772/562/2015Головуючий в суді першої інстанції Карпінська Ю. Ф.Категорія 20 Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Денишенко Т.О., Медяного В.М.,

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник ПАТ «Дельта Банк») на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 29.12.2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Кредитпромбанк», Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що договором купівлі-продажу від 03.12.2007 року відповідачем ОСОБА_3, діючи від імені свого малолітнього сина ОСОБА_2, передано у власність відповідача ОСОБА_4 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0822 га, загальною площею 0,1644 га в межах згідно плану. Відповідно п. 2.1.2 вказаного договору, станом на момент його укладання 1/2 частка житлового будинку та 1/2 частка земельної ділянки належали позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2007 року.

Вищезазначений правочин був вчинений відповідачем ОСОБА_3, як законним представником малолітнього на той час позивача на підставі рішення виконавчого комітету Медвеже-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 94 від 22.11.2007 року, яким надано ОСОБА_3 дозвіл на продаж 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0822 га.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 30.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2013 року, задоволено позов позивача до Виконавчого комітету Медвеже-Вушківської сільської ради, визнано протиправним та скасовано вищевказане рішення виконавчого комітету Медвеже-Вушківської ради Вінницького району Вінницької області № 94 від 22.11.2007 року.

Позивач вважає, що при укладені договору купівлі-продажу від 03.12.2007 року недодержано вимог, встановлених ч.1, 2, 3, 6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсним правочину.

Крім того, на час розгляду справи правовстановлюючі документи ОСОБА_3 втрачені, тому позивач має право на судовий захист у відповідності до ст.392 ЦК України, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 29.12.2014 року позов задоволений. Визнано договір купівлі-продажу від 03.12.2007 року, укладений між ОСОБА_3, яка діяла в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Білозарецькою О.Ю. та зареєстрованого в реєстрі № 2746, - недійсним. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 156,5 кв.м. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,0822 га, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,1644 га, розташовану по АДРЕСА_1. Судові витрати по справі залишити за позивачем.

На рішення суду ПАТ «Кредитпромбанк» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою апеляційного суду від 26.03.2015 року за заявою ПАТ «Дельта Банк» залучено до участі у справі в якості третьої особи правонаступника ПАТ «Кредитпромбанк» у виниклих відносинах - ПАТ «Дельта Банк».

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що договором купівлі-продажу від 03.12.2007 року відповідачем ОСОБА_3, діючи від імені свого малолітнього сина ОСОБА_2, передано у власність відповідача ОСОБА_4 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0822 га, за кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 0,1644 га в межах згідно планом, розташованої по АДРЕСА_1

Згідно п.2.1.2 вказаного договору станом на момент його укладання 1/2 частка житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки належали позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Вінницької районного державної нотаріальної контори від 07.11.2007 року за номером 1-1419, зареєстрованого Комунальним підприємством «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 08.11.2007 року в реєстрову книгу № 5, за реєстровим № 252.

Вищезазначений договір купівлі-продажу був вчинений ОСОБА_3 як законним представником малолітнього на той час позивача на підставі рішення виконавчого комітету Медвеже-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 94 від22.11.2007 року, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на продаж 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0822 га, за кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 0,1644 га в межах згідно планом, розташованої по АДРЕСА_1

Судом першої інстанції було встановлено, що після відчуження майна, яке належало дитині, спірне нерухоме майно було заставлене в іпотеку відповідно до іпотечного договору, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та відповідачем ОСОБА_3

В ході розгляду справи судом першої інстанції також було встановлено, що в період дії кредитного договору ОСОБА_3 не в повній мірі виконувала вимоги кредитного договору, в зв`язку з чим утворилася кредитна заборгованість. 10.06.2010 року Вінницьким районним судом Вінницької області було винесено рішення про стягнення солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором, в тому числі по нарахованим процентам та пеню. 27.11.2013 року Вінницьким районним судом Вінницької області винесено рішення, яким звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи право власності на ? частину будинку за позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача порушені та підлягають захисту, оскільки договір купівлі-продажу частини будинку та земельної ділянки був укладений без додержання вимог встановлених ст. 203 ЦК України.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи.

В матеріалах цивільної справи міститься рішення від 03.10.2011 року ухвалене Вінницьким районним судом Вінницької області, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб ПАТ «Кредитпромбанк», орган опіки та піклування ВРДА про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки - відмовлено. Вказане рішення залишено в силі Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 28.03.2012 року.

24.10.2013 року ОСОБА_2 подана заява про перегляд вказаного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03.10.2011 року за нововиявленими обставинами. В заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 посилався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.08.2013 року, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Медвеже-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22.11.2007 року №94 про надання дозволу на продаж ? частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та ? частини земельної ділянки площею 0,0822 га., загальною площею 0,1644 га., розташованих в АДРЕСА_1 і належить малолітньому ОСОБА_2

В результаті розгляду вказаної заяви рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 21.02.2014 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

04.04.2014 року Апеляційним судом Вінницької області винесено рішення, яким скасовано рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21.02.2014 року та прийнято нове рішення яким, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи орган опіки та піклуванні Вінницької районної державної адміністрації, ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання недійсними договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки - відмовлено. 23.07.2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ дане рішення Апеляційного суду Вінницької області залишено без змін.

Дослідивши вказані процесуальні рішення ухвалені у вищезазначеній справі, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, визнання права власності, з підстав визначених ч.1,2,6 ст. 203 ЦПК України, були предметом розгляд та оцінки судом і щодо них ухвалено рішення про відмову у позові, яке набуло законної сили.

В той же час позивач також просить визнати недійсним укладений договір з підстав визнання Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 30.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2013 року, протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Медвеже-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22.11.2007 року №94 про надання дозволу на продаж ? частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та ? частини земельної ділянки. Крім того, просить визнати право власності на нерухоме майно з підстав передбачених ст.. 392 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції залишив поза увагою, що на момент укладання оспорюваного договору купівлі-продажу, було чинним рішення органу опіки та піклування Медвеже-Вушківської сільської ради від 22.11.2007 року, яким був наданий необхідний дозвіл на продаж майна неповнолітнього ОСОБА_2

Суд не врахував, що дійсність договору оцінюється на момент його укладання, а тому скасування через певний час відповідного дозволу не є підставою для визнання недійсним договору укладеного раніше з дотримання вимог закону, зокрема ст. 203 ЦК України та при наявності дозволу.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Вказані вище обставини були встановлені і в рішенні Апеляційного суду Вінницької області від 04.04.2014 року (а.с.81).

Оскільки вимоги позову в частині визнання права власності є похідними від вимог про визнання недійсним договору, які в свою чергу є необгрунтваними, а посилання на ст. 392 ЦК України є безпідставним, оскільки вона не регулює виниклі правовідносини, вказані позовні вимоги не можуть бути задоволені та підлягають відхиленню.

Враховуючи те, що вимоги позову є недоведеними та необґрунтованими, а позовна давність може бути застосована лише до дійсних вимог, відмова у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском позовної давності у даній справі не відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи , які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи встановлене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не вірно застосував норми матеріального права, і його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник ПАТ «Дельта Банк») - задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 29.12.2014року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: Т.О. Денишенко

В.М. Медяний