Ухвала суду № 43350892, 17.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2503/15

Головуючий у першій інстанції Буран В. М.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 9 грудня 2014 року за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Біляївська державна нотаріальна контора, Ясківська сільська рада Біляївського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення - перебування на утриманні іншої особи,-

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з вказаною заявою, в якій просила суд встановити факт її перебування на утримані ОСОБА_3 з 1993 року і по день його смерті 11 січня 2000 року.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 9 грудня 2014 року заяву ОСОБА_2, заінтересована особа - Біляївська державна нотаріальна контора, Ясківська сільська рада Біляївського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення - перебування на утриманні іншої особи - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 9 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги.

Заслухавши пояснення, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с.7).

Заявниця мешкала сумісно з померлим ОСОБА_3 з 1976 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Але, як було встановлено з пояснень самої заявниці, так і свідків, до виходу на пенсію в 1993 році вона працювала, отримувала заробітну плату, а після виходу на пенсію отримує до теперішнього часу пенсію (а.с.5).

ОСОБА_3 працював до 12 серпня 1994 року, після чого, вийшов на пенсію, тобто, також, став отримувати пенсію. Отже, заявниця та померлий ОСОБА_3 отримували однаковий окремий дохід.

Судом вірно визначено, що на правовідносини, виниклі між сторонами, розповсюджуються правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.

З огляду на вимоги законодавства, при виниклих правовідносинах доказуванню підлягає факт перебування на утриманні спадкодавця не менше одного року до його смерті (ст.531 ЦК 1963 року), а утримання передбачає, що допомога, надана утриманцю була систематичною та основним джерелом його існування.

Так, обставини матеріального утримання, в силу специфіки таких відносин, можуть підтверджуватися письмовими доказами, зокрема чеками, квитанціями, розписками, грошовими переказами, аліментами, тощо, які свідчать про надання матеріальної допомоги як у грошовому, так і натуральному вигляді певній особі, для якої таке було основним та систематичним джерелом для існування.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За встановлених обставин та з урахуванням наведених норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодних належних та допустимих доказів, як того вимагає закон: ст. ст. 57-60 ЦПК України, на підтвердження своїх вимог щодо перебування на утриманні ОСОБА_3 заявницею не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що про підтвердження заявлених вимог свідчать пояснення свідків, які судом першої інстанції нібито не деталізовані, правильність висновків суду по суті не спростовують, оскільки пояснення свідків, як єдині докази факту перебування на утриманні не є допустимими та достатніми в розумінні ст.59 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що нібито померлий ОСОБА_3 отримував дещо більшу пенсію ніж заявниця, нічим не підтверджені та є неспроможними.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Зважаючи на заявлені вимоги, і відсутність в поданій апеляційній скарзі інших доводів, апеляційна скарга в межах зазначених доводів та вимог підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 9 грудня 2014 року за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Біляївська державна нотаріальна контора, Ясківська сільська рада Біляївського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення - перебування на утриманні іншої особи - - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

С.О. Погорєлова