Рішення № 43349025, 12.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/1712/15 Головуючий у 1 інстанції: Пирогова Л.В.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Савченко О.В., суддів Кочеткової І.В. Маловічко С.В.

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів, визнання незаконними дій, зобов'язання безкоштовно поновити електропостачання, визнання недійсною угоди та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за електроенергію, стягнення вартості електроенергії, не облікової внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 22.10.2014р. звернулася до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів, визнання незаконними дії, та зобов'язання поновити електропостачання, в якому зазначила, що вона з 19.06.2012р. проживає за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира є комунальною власністю КП «ЖКС м. Гірник». На підставі довідки про забезпеченість житловою площею між нею та Селидівським РЕМ був укладений договір користування електричною енергією від 02.07.2012 року. 14.01.2013 року працівники Селидівського РЕМ, будучи в нетверезому стані, вперше відключили від електропостачання квартиру, в якій проживає вона з неповнолітньою донькою. На усне звернення до працівників Селидівського РЕМ показати їхні посвідчення та пояснити, в зв'язку з чим квартиру відключають від електропостачання, останні надавати посвідчення відмовились, а що стосується відключення - пояснили, що воно застосовується через несплату заборгованості за договором про реструктуризацию.

Вважала, що у зв'язку з тим, що відповідач відключив її від електропостачання її права як споживача є порушеними. В подальшому вона отримала АКТ про порушення ПКЕЕН № 183130 від 25.01.2013 року, який було складено без її присутності, а в акті записано, що вона відмовилась від підпису та була ознайомлена з ним, що є недостовірним. Зазначений акт вона отримала листом, та з акту дізналась, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 25.02.2013 року. На підставі цього акту їй була нарахована сума у розмірі 4 971,42 грн., яку їй було запропоновано сплатити, а також оплатити послуги за підключення електроенергії у квартирі. В подальшому на неї було складено у такий же незаконний спосіб ще декілька актів про порушення ПКЕЕН: № 184801 від 22.03.2013р. на суму збитків 592,35 грн.; № 184874 від 03.06.2013р. із сумою збитків 975,07 грн.; № 186203 від 12.08.2013р. - нараховано збитки у сумі 1759,85 грн. Просила суд визнати незаконними дії працівників Селидівського РЕМ щодо відключення від електроенергії 14.01.2013р. квартири за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача безкоштовно поновити електропостачання вищезазначеної квартири; визнати несправедливим та таким, що не створює зобов'язання, договір про реструктуризацію заборгованості від 15.06.2012 року; визнати незаконними акти про порушення ПКЕЕН № 183130 від 25.01.2013 року, № 184801 від 22.03.2013 року, № 184874 від 03.06.2013 року, № 186203 від 12.08.2013 року.

22.12.2014 року позивач надала заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просила визнати незаконними дії працівників Селидівського РЕМ щодо відключення від електроенергії 14.01.2013 року, зобов.язати Селидівський РЕМ безкоштовно поновити електропостачання до квартири за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсною угоду № 920 від 02.07.2014 року.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заявлено зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за електроенергію у сумі 6 153,64 грн., яка складається з частини непогашеного боргу по договору про реструктуризацію № 920 від 15.06.2012р. та частково з несплачених поточних щомісячних сум за спожиту електроенергію станом на 22.10.2014р.; про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією, яка розрахована за чотирма актами, складеними на ОСОБА_2, у сумі 8 298,69 грн.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 січня 2015 року ОСОБА_2 у позові відмовлено.

Зустрічний позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією, у розмірі 4 060,93 грн. та суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 6153, 64 грн., а також судовий збір у сумі 243,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Донецькобленерго» відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та задовольнити її позов в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Сторони, будучи повідомлені про день, час та місце розгляду справи до судового засідання апеляційного суду 12 березня 2015р. не з»явились, не надавши клопотань про відкладення розгляду справи та не сповістивши про причини неявки, тому колегія у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянула справу у їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних обґрунтувань.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 у зв»язку з його необгрунтованістю. Разом з тим, частково задовольняючи зустрічний позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», суд вважав, що зібраними у справі доказами підтверджуються його вимоги щодо підстав та розміру заборгованості за спожиту електроенергію і частково щодо суми вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої за Актами про порушення ПКЕЕН.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони грунтуються на зібраних матеріалах справи, які всебічно, повно та ретельно досліджені судом.

Судом встановлено, що згідно довідки про забезпечення житловою площею, виданої КП «ЖКС м. Гірник» 19.06.2012р., ОСОБА_2 має в користуванні трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 9).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 02.07.2012р., вона звернулась до Селидівського РЕМ з проханням про направлення електромонтера за вказаною адресою з метою обстеження електролічильника, складання договору на постачання та споживання електричної енергії та переоформлення на своє ім»я особового рахунку ( а.с. 10).

Відповідно до акту-звірки розрахунків за електроенергію станом на 15.06.2012р. за вказаною квартирою встановлена заборгованість за електроенергію у сумі 7 514,20 грн., яка виникла з 09.08.2010р. Зазначений акт підписано постачальником та споживачем ОСОБА_2 ( а.с. 11).

02.07.2012р. ОСОБА_2 звернулась із заявою до начальника Селидівських РЕМ щодо укладення графіку погашення виявленої заборгованості ( а.с. 43).

В цей же день, 02.07.2012р. між сторонами була укладена Угода № 920 про погашення боргу за спожиту електроенергію, згідно з якою ОСОБА_2 зобов»язалась до 02.01.2015р. погасити вказаний борг за електроенергію в сумі 7 514,20 грн. щомісячними платежами по 225,47 грн. В пункті 2 вказаної угоди сторони узгодили, що у разі невиконання споживачем вказаних умов енергопостачальник має право припинити постачання електроенергії без додаткових попереджень ( а.с. 42).

02.07.2012р. між ОСОБА_2 як споживачем та Селидівськими РЕМ як постачальником укладено договір про користування електричною енергією ( а.с. 12-13). На ОСОБА_2 переоформлено особовий рахунок № 2231080 ( а.с. 21).

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що її безпідставно примусили працівники енергопостачальника укласти Угоду № 920 щодо реструктуризації боргу, який утворився до надання їй квартири АДРЕСА_1, не грунтуються на матеріалах справи. Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту ОСОБА_2, вона зареєстрована у цій квартирі з 23.09.2009р., а отже переоформлення особового рахунку на іншого члена сім»ї не звільняє його від обов»язку щодо сплату боргу, що утворився на момент такого переоформлення ( а.с. 8-зворот).

Також ОСОБА_2 зазначає, що їй неправомірно розбили борг на 30 місяців, в той час як згідно із ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» реструктуризацію визначено на період 40 місяців, що порушило її права споживача та унеможливило своєчасне погашення боргу, оскільки нею сплачувались одночасно і поточні платежі за спожиту електроенергію. Вважає, що Угода в такому разі є недійсною, оскільки її умови є несправедливими.

Проте, такі ствердження не є підставою для визнання вказаної угоди недійсною, оскільки сторони є вільними в укладенні договорів на тих умовах, які ними будуть узгоджені. Тому, написавши заяву про розстрочення боргу на 40 місяців, але взнавши, що фактично постачальник розстрочив його на 30 місяцв, споживач могла відмовитись від такої пропозиції та Угоду не укладати.

Крім того, постачальником такі умови включено до Угоди на підставі наказу № 172 від 26.07.2007р. Міністерства палива та енергетики України «Про порядок оформелння графіків погашення заборгованості побутових споживачів», де в п. 1.3 визначено градацію, яку слід застосовувати при укладенні угод про реструктуризацію боргів за спожиту електроенергію, а саме, заборгованість до 10 000 грн. розбивається на строк до 30 місяців.

Отже, суд правильно вважав, що підстав для визнання недійсною Угоди № 920 від 02.07.2012р., не мається.

Як з»ясовано в ході розгляду справи, ОСОБА_2 не регулярно здійснювала поточні платежі за спожиту електроенергію, не дотримувалась графіку погашення заборгованості за Угодою № 920, у зв»язку з чим станом на день настання строку повної сплати - 02.01.2015р. борг за цією угодою не був погашений повністю, а також малась заборгованість за спожиту електроенергію, яка виведена станом на 22.10.2014р., тому загальна сума боргу складає 6 153,64 грн., яку суд обгрунтовано стягнув з ОСОБА_2 ( а.с. 51-52).

Також недотримання графіку погашення заборгованості призвело до того, що постачальник у відповідності до вимог п. 2 Угоди № 920 без попередження 14.01.2013р. відключив її помешкання від енергопостачання. Ці дії не можна визнати неправомірними, оскільки постачальник діяв в межах договірних відносин зі споживачем, а тому не можна зобов»язувати поновити енергопостачання до помешкання ОСОБА_2 безкоштовно.

Що стосується складання чотирьох актів протягом 2013р. у зв»язку з порушенням споживачем ОСОБА_2 ПКЕЕН, то встановлено наступне.

Перше відключення електроенергії відбулось 14.01.2013р. на підставі п. 2 Угоди № 920 від 02.07.2012р. Але споживач самовільно здійснила підключення квартири до енергопостачання до мережі енергопостачальника шляхом накиду проводів навантаження на кінцевий ввід поза приладом обліку, та це порушення зафіксовано в Акті № 183130 від 25.01.2013р. ( а.с. 16-17).

Вид порушення кваліфіковано за пп. 5 п. 3.1 Методики та розраховано суму недооблікованої електроенергії у розмірі 4 971,42 грн. ( а.с. 57), потім цей розрахунок було уточнено енергопостачальником, згідно з яким нарахована сума недооблікованої електроенергії склала 733,26 грн. Суд визнав правильним уточнений розрахунок за цим Актом та стягнув саме суму у розмірі 733,26 грн.

Проте колегія вважає, що розрахунок слід було здійснювати за пп. «в» п. 3.3 Методики, тобто з дати першого відключення споживача від електроенергії та до дати повторно відключення за актом, а не за пп. «б» за 1 рік як зробив постачальник у першому розрахунку. Не ґрунтується на вимогах цього підпункту Методики і другий розрахунок, оскільки в ньому відправним моментом для нарахування постачальник визначив жовтень 2012р., а момент першого відключення - 14.01.2013р.

Отже, нарахування за Актом № 183130 слід здійснити за період з 14.01.2013р. - дати першого відключення до повторного відключення з 25.01.2013р. у зв»язку з наступним порушення ( а.с. 59), тобто за 12 днів. Наводиться розрахунок: Кільк. фаз = 1, cos (Fi) = 0,90, К= кільк. год. х потужн. (напруга х струм) х cos (Fi) х кільк. фаз. = 8 х 5,5 х 0,90 х 1 = 39,60. Спож.= 12 х 39.60= 475,2 кВт; 475,2 х 0,2154 = 102,36 грн.; ПДВ (20%)= 20,47 грн. Сума до сплати: 102,36 грн. + 20,47 грн. = 122,83 грн. Таким чином, споживач за цим актом повинна сплатити саме цей розмір вартості необлікованої електроенергії у сумі 122,83 грн.

Акт переглядався на засіданні комісії 25.02.2013р., у яке запрошувалась ОСОБА_2, та комісією визнано доведеним факт порушення споживачем ПКЕЕН ( а.с. 63,64).

22.03.2013р. складено другий Акт про порушення ПКЕЕН побутовим споживачем ОСОБА_2 щодо самовільного піключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника шляхом підключення фазного і нульового дроту приховною електропроводкою поза приладом обліку, у зв»язку з чим нараховано необліковану електроенергію за час з попереднього відключення з 26.01.2013р. по 22.03.2013р. у сумі 592,35 грн. ( а.с. 75-76, 82). Цей акт також переглядався на засіданні комісії, у яке запрошувалась ОСОБА_2 ( а.с. 84).

03.06.2013р. здійснено чергову перевірку дотримання ПКЕЕН за місцем мешкання ОСОБА_2 та знову виявлено порушення у вигляді самовільного піключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, шляхом накиду проводів на вводі поза приладом обліку, про що складено акту № 184874 ( а.с. 85-88), зроблено розрахунок необлікованої електроенергії у сумі 975,07 грн. за період з дня останнього відключення до нового відключення з 23.03.2013р. по 03.06.2013р. ( а.с. 89). Акт розглянуто на засіданні комісії 03.07.2013р. ( а.с. 90).

Актом про порушення ПКЕЕН від 12.08.2013р., складеним за адресою місця мешкання ОСОБА_2, встановлено, що споживачем здійснено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, шляхом накиду на ввід поза приладом обліку, та розраховано суму необлікованої електроенергії за час з дня останнього відключення з 04.06.2013р. по 12.08.2013р. в сумі 1 759,85 грн. ( а.с. 65-69). Комісією з розгляду актів цей акт визнано обгрунтованим та затверджено розрахунок збитків, на яку запрошувалась ОСОБА_2 ( а.с. 74).

Отже, вказаними Актами доводиться, що ОСОБА_2 протягом 2013р. після першого відключення 14.01.2013р. її помешкання від постачання електричної енергії у зв»язку з порушення умов Угоди про реструктуризацію боргу, самовільно ще тричі підключала своє помешкання до електромережі у різні способи поза приладом обліку.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 не спростувала зазначені в Актах порушення,

зазначаючи лише, що ці акти складені з порушенням процедури та без її присутності.

Ретельно та всебічно дослідивши вказані доводи ОСОБА_2, суд першої існстанції обгрунтовано визнав, що всі дії працівників Селидівських РЕМ є правомірними, їх виходи за адресою місця мешкання ОСОБА_2 з метою перевірок здійснені у відповідності до прийнятих розпоряджень ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 22 від 22.03.2013р., № 34 від 25.01.2013р., проведення перевірок здійснювалось у абонентів, які не виконують графіків реструктуризації заборгованості, до списку яких було внесено ОСОБА_2, та згідно із завданням рейдової бригади, яка утворена у відповідності до локальних нормативних актів підприємства, а складені акти відповідають вимогам п. 53 ПКЕЕН.

Таким чином, суд обгрунтовано визнав, що Акти складені правомірно, а тому підлягають стягненню визначені ними суми вартості необлікованої електроенергії.

Проте, визнавши невірним розрахунок, проведений за актом № 183130 від 25.01.2013р., колегія зменшує стягнуту судом за цим актом суму необлікованої вартості електричної енергії з 733,66 грн. до 122,83 грн. Тому за чотирма Актами слід стягнути загальну суму у розмірі 3450,63 грн. замість стягнутої судом 4060,93 грн.

Отже, викладені ОСОБА_2 доводи на спростування висновків суду не знайшли свого підтвредження в ході перегляду справи в апеляційному порядку, тому колегія змінює рішення лише в частині розміру стягнутої вартості необлікованої електричної енергії та залишає рішення суду без змін в іншій частині, про що у відповідності до вимог п.п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 січня 2015 року у цій справі змінити в частині розміру стягнутої вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, зменшивши її розмір до 3 450 ( трьох тисяч чотириста п»ятдесяти) гривень 63 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Савченко О.В.

Судді: Кочеткова І.В.

Маловічко С.В.