Рішення № 43342582, 23.01.2015, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1029/14-ц

2/195/8/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2015 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Горват Н.Є., за участю: представника позивача та відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Християнська Фортеця» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та сплату відсотків за прострочення грошового зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Християнська Фортеця» звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором з відсотками в сумі 23 330,30 грн., з них: основна сума боргу у розмірі 1876,72 грн., сума несплачених процентів за користування кредитом за кредитним договором у розмірі 21453,58 грн.

Під час розгляду справи по суті представник позивача зменшив суму вищевказаної заборгованості, в зв'язку з чим подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути основну суму боргу у розмірі 1876,72 грн. та суму несплачених процентів за користування кредитом за кредитним договором у розмірі 17803,58 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_3 05.10.2010 року звернулася до Кредитної спілки «Християнська Фортеця» з проханням про прийняття її до членів кредитної спілки та про надання кредиту.

Правління Спілки, керуючись Статутом, Законом України «Про кредитні спілки», Законом України «Про об'єднання громадян» та іншими нормативними актами, що регламентують роботу Спілки, прийняло рішення про прийняття до членів спілки ОСОБА_3 та про надання їй кредиту у розмірі 6000 грн. на ремонт будинку на 18 календарних місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 35,9 річних (2,99% на місяць), що було скріплене кредитним договором № 60324Ф/2007-К від 05.10.2010 року.

За умовами такого кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язувалася щомісячно сплачувати основний платіж та відсотки рівними частками у розмірі 512,83 грн. за користування кредитом, однак несвоєчасно сплачувала за користування кредитними коштами, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

05.10.2010 року з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було підписано договір поруки №60324-П від 05.10.2010 р., за яким поручителі зобов'язалися нести відповідальність перед кредитором у повному обсязі витрати за кредитним договором № 60324Ф/2007-К від 05.10.2010 року.

Позивач зазначає, що відповідачам надсилалися листи за місцем мешкання, та проводилися телефонні розмови з вимогою про повернення боргу, але відповіді на листи вони не отримали та дій, які б свідчили про бажання боржників виплатити борг у добровільному порядку не побачили.

За умовами кредитного договору № 60324Ф/2007-К від 05.10.2010 р. (п.3.6) у випадку несвоєчасного повернення чергового платежу по кредиту боржник виплачує підвищений відсоток, що становить 145,4 % річних, та нараховується з дня виникнення прострочення по платежу за кожен день.

Станом на 29.05.2014 року основна сума боргу складає 1876,72 грн.

Відсоток за користування кредитними коштами, з урахуванням підвищеного відсотку за несвоєчасне повернення суми кредиту складає 17803,58 грн.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав письмові пояснення до заперечення відповідача проти даного позову, де посилаючись на ч.2 ст. 252 ЦК України зазначає, що термін дії договору в 18 місяців, як стверджує відповідач, не є терміном дії кредитного договору, а являється умовами надання кредиту. Він вважає, що термін дії кредитного договору та договору поруки не закінчився, тому пред'явлення вимоги до поручителя слід вважати не до 06.10.2012 р., як зазначає відповідач, а з дня останнього платежу по кредиту, при цьому остання сплата по кредиту була здійснена в грудні 2012 року. Тому позивач вважає, що мав термін для пред'явлення вимоги до поручителя до червня 2013 року включно. Крім того представник позивача надав суду копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень згідно яких відповідач ОСОБА_2 отримала відповідні повідомлення про виникнення заборгованості по вказаному кредитному договору 26.02.2013 р. та 22.03.2013 р.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечують проти позовних вимог, мотивуючи тим, що згідно ч.4 ст. 559 ЦК України позивач пропустив шестимісячний термін відведений йому на врегулювання суперечок за Договором поруки, та відповідно і право вимагати від них, як від поручителів виконання зобов'язань по Договору поруки. Тому вважають пред'явлення даного позову до них неправомірним, у зв'язку із закінченням строку дії Договору поруки.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, в судове засідання не з'явилися, не повідомили суд про причини своєї неявки, не надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, або заперечення щодо позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було доведено матеріалами справи позивач КС «Християнська Фортеця», як фінансова установа, відповідно до Закону України «Про кредитні спілки» від 21.12.2001 року та свого Статуту надала 05.10.2010 року своєму члену ОСОБА_3 кредит в сумі 6000 грн., про що вони між собою уклали договір кредиту № 60324Ф/2007-К від 05.10.2010 р. строком на 18 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 35,9 річних (2,99% на місяць), про що позичальник ОСОБА_3, яка є одним з відповідачів у даній справі, взяла на себе обов'язок щомісячно сплачувати основний платіж та відсотки рівними частками по 512,83 гривень на місяць за користування кредитом. Отримання вказаним відповідачем кредиту в сумі 6000 грн. підтверджується також видатковим касовим ордером від 05.10.2010 року.

Однак, як стверджує позивач, відповідач ОСОБА_3 несвоєчасно вносила платежі за користування кредитними коштами внаслідок чого станом на 29.05.2014 року основна сума боргу становить 1876,72 грн. та заборгованість з нарахування процентів за користування кредитом складає в сумі 17803,58 грн., що підтверджується також наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Крім того, 05.10.2010 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №60324-П з кожним, за яким поручителі зобов'язувалися взяти на себе відповідальність у разі неналежного виконання відповідачем ОСОБА_3 договору кредиту № 60324Ф/2007-К від 05.10.2010 року.

Згідно з ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Беручи до уваги, що за укладеним кредитним договором позивач виконав всі свої зобов'язання, а відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явилася, будучи у встановленому законом порядку повідомленою про час та місце розгляду справи, не спростувала позовні вимоги, свої зобов'язання виконувала не належним чином, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 19680,30 грн., суд вважає, що позовні вимоги КС «Християнська Фортеця» в частині стягнення заборгованості саме з відповідача ОСОБА_3 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно, суд вважає, що в цій частині слід відмовити у задоволенні позову, з наступних підстав.

Відповідно ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З договору поруки № 60324-П вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 7) про його припинення: «після виконання умов Кредитного договору» суперечить ч.1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦК України, якими передбачено, що строк є певний період часу, який визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

В той же час п.п.4.5 Кредитного договору № 60324Ф/2007-К від 05.10.2010 року сторонами були погоджені строки погашення кредиту та виплати процентів, зазначені в графіку розрахунку, з якого випливає, що днем настання строку виконання основного зобов'язання є 5 квітня 2012 року. Оскільки згідно з п.п.1.1 Кредитного договору грошові кошти надавалися у кредит терміном на 18 місяців в строк до підпункту 4.5. Кредитного договору.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач на протязі шести місяців від дня закінчення терміну виплати кредиту, тобто з 06.04.2012 року по 06.10.2012 року стосовно забезпечення повернення кредитних коштів з причини невиконання позичальником своїх зобов'язань, до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не звертався, та ніяких вимог щодо повернення кредиту до них не висував.

Так, з матеріалів справи також суд вбачає, що перше повідомлення отримане відповідачем ОСОБА_2 від позивача було відправлено поштою лише 29.11.2012 року, тобто після закінчення шестимісячного терміну передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України, а щодо отримання таких повідомлень іншими відповідачами в матеріалах справи взагалі відсутні відомості.

За змістом роз'яснень, що містяться в п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Що стосується позовних вимог, а саме в частині накладення солідарно арешту на майно відповідачів до повного погашення заборгованості, то суд вважає необхідним відмовити позивачу у накладені арешту на майно відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , вважаючи такі вимоги передчасними.

Також, суд вважає необхідним стягнути суму судового збору з ОСОБА_3, так як солідарні боржники не відповідають перед кредитором за судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 14, 252, 526, 559, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин",

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки «Християнська Фортеця» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та сплату відсотків за прострочення грошового зобов'язання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1) основну суму боргу за кредитним договором №60324Ф/2007-К від 05.10.2010 року в сумі 1876 (одна тисяча вісімсот сімдесят шість) гривень 72 копійок, несплачені проценти за користування кредитом в сумі 17803,58 грн., а всього 19 680,30 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. 30 коп.) на користь Кредитної спілки «Християнська Фортеця» (51934, вул. Медична, 26, м.Дніпродзержинськ, р/р 26002050242206 в ДФ КБ «ПриватБанк» ЕДРПОУ 25946729, МФО 305299).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Християнська Фортеця» сплачений по справі судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л. А. Кондус