Вирок № 43342485, 31.03.2015, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/734/15-к

Провадження № 1-кп/191/170/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: судді - Черкової Н.Т.

за участю секретаря - Куслій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015042040000024 від 31.01.2015 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з неповною середнбою освітою (9 кл.), не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимого: 14.10.2005 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.З ст.185, 75 КК України до 3 років позб./ волі з іспитовим строком 2 роки; 02.03.2006 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України, до 3 роки 6 місяців позбавлення волі; звільнений 04.01.2008 року по відбуттю строку покарання; 28.08.2008 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.187 КК України, до З років позб волі. Звільнений 17.01.2011 року з Синельниківської ВК №94 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання; 25.08.2011 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України, до 5 місяців арешту; 05.12.2011 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України, до 3 років 10 днів позбавлення волі; звільнений 10.08.2013 року з П'ятихатської ВК №122 Дніпропетровської області на підставі ухвали П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2013 р. у порядку ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 8 днів, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора - ДаньковаА.Ю.

обвинуваченого- ОСОБА_1., суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше судимий 05.12.2011 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України, до 3 років 10 днів позбавлення волі, звільнившись 10.08.2013 року умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 8 днів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, для себе відповідних висновків не зробив, і знову, вчинив корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, повторно, 30.01.2015 року приблизно об 11-00 годині, перебуваючи в приміщенні кафе «Дорожній», розташованому на привокзальній площі ст. Синельникове-1 Придніпровської залізниці, в м. Синельникове Дніпропетровської області, побачив раніше йому не знайому громадянку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка в той час сиділа за одним з столиків вищезазначеного кафе та вживала їжу, а в лівій руці тримала свій жіночий гаманець в якому перебували пенсійне посвідчення, видане на її ім'я, поповнення рахунку на мобільний телефон оператора мобільного зв'язку «МТС» номіналом 40 гривен та грошові кошти в сумі 115 грн. ОСОБА_1, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно з корисливих

мотивів, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, ОСОБА_1 рукою вихватив з лівої руки гр. ОСОБА_2 її вищезазначений жіночій гаманець вартістю, відповідно до висновку експерта №124/38 від 11.02.2015 року, 71-25 гривень з перебуваючими в ньому пенсійним посвідченням виданим на її ім'я, поповненням рахунку на мобільний телефон оператора мобільного зв'язку «МТС» номіналом 40 гривень та грошові кошти в сумі 115 гривень.Потерпіла гр. ОСОБА_2, виявивши злочинні дії ОСОБА_1, стала у словесній формі просити останнього повернути їй викрадений у неї речі, але ОСОБА_1 на прохання останньої не відреагував, з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився за власними розсудом. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій гр. ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 226,25 гривень. Гаманець потерпілій повернуто, позов по справі не заявлено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому противоправному діянні визнав повністю, суду дав пояснення обставин скоєного злочину аналогічно тому, як вони викладені вище у вироку, у скоєному розкаявся.

Ухвалою суду згідно ч.3 ст. 349 КПК України, з відома учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об'ємі.

При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності і істинності їх позиції, а також роз'яснено судом, що вони будуть позбавлені право оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Крім пояснень ОСОБА_1 із визнанням своєї винуватості, його вина знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: том №2: протоколом прийняття заяви про вчинений злочин (а.с.6), протоколом огляду місця події (а.с.9-12, 26-32, 54-55) та фото таблицями до нього (а.с.12-13), протоколом особистого огляду, під час якого вилучено пенсійне посвідчення (а.с.16-20), постановою про визнання речовими доказами(а.с.32), квитанцією про прийняття на зберігання (а.с.33), розпискою потерпілою про отримання посвідчення (а.с.34), висновком товарознавчої експертизи про вартість гаманця (а.с.39-44), протоколами пред'явлення особи для впізнання (а.с.49,79), протоколом проведення слідчого експерименту від 24.02.2015 року, під час якого обвинувачений пояснив яким чином і при яких обставинах скоїв даний злочин (а.с.124).

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази та оцінивши все у сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю, а його дії у вчиненні кримінального правопорушення правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога не стоїть,

вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, матеріальну шкоду частково відшкодовано, раніше неодноразово судимого, даний злочин скоїв маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, що вказує на те, що ОСОБА_1 не бажає ставати на шлях виправлення та перевиховання, тому вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 призначити йому покарання в межах інкримінованого йому діяння за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі.

Речові докази підлягають поверненню потерпілій. Судові витрати на проведення товарознавчої експертизи в порядку п.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 370, 373- 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з ізоляцією його та поміщенням в кримінально-виконавчу установу закритого типу.

Початок відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 24.02.2015 року, тобто з дня фактичного його утримання під вартою.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою.

Речові докази, які передані на зберігання в камеру схову ЛВ на ст. Синельникове: жіночий гаманець (а.с.33, т.2) - повернути потерпілій ОСОБА_2 після набрання чинності вироком; пенсійне посвідчення (а.с.34, т.2) - залишити у її користуванні.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 124/38 від 11.02.2015 року у сумі 393-12 грн.; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача: 805012; код отримувача: 37989316; отримувач: УК у Кіровському районі м. Дніпропетровська /24060300; рахунок отримувача - 31418544700007.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення а засудженим ОСОБА_1 у той же строк і в тому ж порядку з моменту вручення їм копії даного вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя: Н. Т. Черкова