Постанова № 43341231, 30.03.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/546/15-a

30 березня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, суддя Осташ А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тілія ЛТД»

про стягнення заборгованості за страховими внесками в сумі 2 257,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тілія ЛТД» (ТОВ «Тілія ЛТД») про стягнення заборгованості за страховими внесками в розмірі 2 257,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків в сумі 2 257,79 грн., яку не сплатив добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився та подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідача також в судове засідання не з'явилися, незважаючи на те, що належним чином були повідомленні про день та час слухання справи. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи слухання справи за відсутності представників від відповідача не поступило.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені обставини та положення ч.6 ст.128 КАС України, суд прийшов до переконання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних міркувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тілія ЛТД» зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, номер страхового свідоцтва страхувальника 1912000250.

Судом встановлено, що відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І півріччя 2008 року, підписаної керівником та головним бухгалтером ТОВ "Тілія ЛТД", відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на суму 2 257,79 грн. Дана заборгованість виникла до 01 січня 2011 року і станом на дату розгляду справи в суді страхувальником не погашена.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 3 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Пунктом 7 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 визначено, що суми внесків нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV), який діяв на момент виникнення правовідносин, для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Роботодавці набувають статусу страхувальників, юридичні особи - з дня взяття їх на облік.

Згідно п.2 ч.2 ст. 45 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 1 та частиною 2 ст. 52 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Оскільки відповідачем не виконано обов'язку страхувальника, передбаченого Законом № 1105-XIV, добровільно не сплачено суми заборгованості по страхових внесках, то сума заборгованості в розмірі 2 257,79 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Пунктом 5.8. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. № 36, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за № 867/14134 (що діяла на момент виникнення правовідносин) передбачено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Відповідно до ч. 1 ст.55 Закону № 1105-XIV спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тілія ЛТД» (47851, вул. Грушевського,39, м. Скалат, Підволочиський р-н, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 14049642) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі 2 257 (дві тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 79 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.