Рішення № 43340805, 10.03.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18485/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року Рівненський міський суд

в особі головуючого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря Панасюк О.М.,

представника позивача Оверчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

ПАТ „Дельта Банк" звернувся в суд з позовом про стягнення із ОСОБА_2,ОСОБА_5 заборгованості за Договором про іпотечний кредит №27.3/000133/08-НВД від 03 березня 2008 року в сумі 230 137 грн. 07 коп., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки,що належить на праві власності ОСОБА_3,ОСОБА_4 - квартиру АДРЕСА_1,стягнути із відповідачів по справі пропорційно судовий збір в сумі 2 301 грн. 37 коп.

В судовому засіданні представник позивача Оверчук О.М. позов підтримала. Пояснила,що 03 березня 2008 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит № 27.3/000133/08-НВД,згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 250 000 грн. зі сплатою 12,0% річних за користування кредитом на строк з 03 березня 2008 року по 03 липня 2035 року. 26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку,обсязі та на умовах,визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора у зазначених зобов»язаннях,а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов»язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Для забезпечення виконання зобов»язань за договором між ВАТ «Кредитпромбанк»,правонаступником якого є Пат «Дельта Банк» та ОСОБА_3,ОСОБА_4 03 березня 2008 року було укладено Іпотечний договір №27.3/000133/101/08-НВД,відповідно до якого останні як Іпотекодавці за Іпотечним договором передали в іпотеку Банку нерухоме майно,а саме квартиру АДРЕСА_1. Виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов»язань забезпечене укладеним між Банком та ОСОБА_5 договором поруки №27.3/000133/П01/08-НВД,відповідно до якого поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність,а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі,що і боржник. В порушення взятих на себе зобов»язань позичальник умови договору не виконував,про що неодноразово повідомлявся,в результаті чого станом на 28 серпня 2014 року утворився борг в сумі 230 137 грн. 07 коп. Покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити в повному обсязі, стягнути із ОСОБА_2,ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Договором про іпотечний кредит №27.3/000133/08-НВД від 03 березня 2008 року в сумі 230 137 грн. 07 коп., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки,що належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4-квартиру по АДРЕСА_1, стягнути із відповідачів по справі пропорційно судовий збір в сумі 2 301 грн. 37 коп.

Відповідачі ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 в судове засідання не з»явились,про час та день розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зі згоди представника позивача, суд відповідно до ст.224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 03 березня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит № 27.3/000133/08-НВД,згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 250 000 грн. зі сплатою 12,0% річних за користування кредитом на строк з 03 березня 2008 року по 03 липня 2035 року.

26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги,відповідно до якого в порядку,обсязі та на умовах,визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора у зазначених зобов»язаннях,а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов»язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до п.2.4 Договору, Позичальник зобов»язується щомісячно до 03 числа кожного місяця,починаючи з наступного після укладання цього Договору,здійснювати погашення Кредиту рівними частинами в сумі не менше 762,20 грн. та сплачувати відсотки,нараховані Кредитором на залишок заборгованості за кредитом згідно Графіку погашення кредиту шляхом внесення готівки до каси Кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок,відкрити у Кредитора. Остаточне погашення Кредиту здійснити не пізніше 03 липня 2035 року.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, взяті на себе за кредитним договором зобов'язання ОСОБА_2 не виконав, на час розгляду справи в добровільному порядку наявний борг за кредитним договором не погасив, відсутність своєї вини у невиконанні зобов'язання не довів.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума боргу за кредитним договором станом на 28 серпня 2014 року складає 230 137 грн. 07 коп.,з яких 201 981 грн. 40 коп. - тіло кредиту, 28 155 грн. 67 коп. - відсотки.

Для забезпечення виконання зобов'язань за договором між ВАТ «Кредитпромбанк» як Іпотекодержателем та ОСОБА_2, ОСОБА_5,ОСОБА_3,ОСОБА_4 як Іпотекодавцями 03 березня 2008 року було укладено Іпотечний договір №27.3/000133/101/08-НВД,відповідно до якого останні передали в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1,ринковою вартістю 349 734 грн. 00 коп.

Згідно п.1.1 Іпотечного договору вищевказана квартира належить Іпотекодавцю ОСОБА_2 та членам його сім»ї ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності.

Виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов»язань забезпечене укладеним 03 березня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5 Договором поруки №27.3/000133/П01/08-НВД,відповідно до п.1 якого Поручитель зобов»язується відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником усіх його зобов»язань за Договором про іпотечний кредит та додатковими угодами про нього,як існуючими на момент укладення Договору,так і тими,що виникають на його підставі в майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Як вбачається з ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно п.3.2 Договору поруки, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне подання вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо), належить виключно позивачеві. Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).

Таким чином, відповідно до аналізу зазначених норм права та роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», звернення стягнення на предмет іпотеки є можливим у разі невиконання боржником зобов'язання.

Відповідно до п.42 постанови,резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Відповідно до положень ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами (ст.ст.58,59 ЦПК України) ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні та з досліджених матеріалів справи вбачається,що особа позичальника ОСОБА_2 збігається з особою Іпотекодавця,яким окрім ОСОБА_3,ОСОБА_5,ОСОБА_4, є також ОСОБА_2

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як встановлено судом з досудової вимоги,відповідачі були повідомлені про наявний борг за кредитним договором,однак на вимогу Банку про повернення боргу не відреагували,кошти не повернули.

Таким чином,суд вважає,що позов підлягає до задоволення частково в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором.

В частині звернення стягнення на предмет іпотеки суд вважає за необхідне відмовити,оскільки звернення стягнення та стягнення заборгованості протирічить постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та є подвійним стягненням.

Згідно ст.88 ЦПК України до стягнення з ОСОБА_2,ОСОБА_5 на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору 2 301 грн. 37 коп.

На підставі ст.61 Конституції України, ст.ст. 526,527,530,611 ЦК України, керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 232,292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_5,солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" заборгованість за Договором про іпотечний кредит №27.3/000133/08-НВД від 03 березня 2008 року в сумі 230 137 грн. 07 коп. (двісті тридцять тисяч сто тридцять сім грн. 07 коп.).

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5, солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 301 грн. 37 коп.(дві тисячі триста одна грн. 37 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду М.М.Головчак