Постанова № 43336771, 26.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 березня 2015 р. №820/2412/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Вишневського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - скасувати рішення (оформлене у вигляді висновку) Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, винесене 19.11.2014р. відносно громадянки Вєтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; - зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянці В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 із поновленням реєстрації місця проживання та поновленням у паспортних документах (національному паспорті) відмітки (штампу) про наявність дозволу на імміграцію в Україну; - зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) повідомити Адміністрацію державної прикордонної служби пор поновлення громадянці Вєтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, посвідки на постійне проживання в Україні.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішення (висновок) Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, винесене 19.11.2014 року, згідно з яким громадянку Вєтнаму ОСОБА_3 визнано такою, що не має дозволу на імміграцію в Україну має бути скасований як такий, що винесений з порушенням процедури розгляду відповідного питання. Також вказав, що з моменту надання дозволу на імміграцію не виникало будь-яких нових обставин, які б встановлювали порушення законодавства з боку позивача.

Представник позивача був присутній в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 26.03.2015р. прибув, надав в судове засідання письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав що на підставі чинного законодавства та враховуючи обставини справи, у відповідача є сумніви щодо правдивості відомостей та належності документів. На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що громадянка Вєтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 прибула в Україну та на підставі п.6 ч.2 ст.4 Закону України "Про імміграцію" отримала дозвіл на імміграцію.

Згідно з посвідкою НОМЕР_2 від 21.01.2005р. на постійне проживання ОСОБА_3 було надано дозвіл на імміграцію.(а.с.7) Підставою для надання посвідки ОСОБА_3 став той факт, що її чоловік - ОСОБА_5 був документований посвідкою на постійне проживання відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію". (а.с.26)

Суд встановив, що позивачка з 2003 року на території України займається підприємницькою діяльністю. (а.с.24).

ОСОБА_3 має чоловіка - ОСОБА_5, який в свою чергу має посвідку на постійне проживання. ОСОБА_3 має дитину, яка навчається в навчальному закладі м. Харкова. Дитина позивача, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, має громадянство України від 13.04.2013 року (а.с.26).

21.01.2005р. у встановленому законодавством порядку УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на підставі висновку від ОСОБА_3 було видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2, терміном дії - безстроково. Документування посвідкою позивача було здійснено відповідно до абзацу 4 пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію". Згідно з цим рішенням визнано факт прибуття ОСОБА_3 в Україну з Вєтнаму, що забезпечувало позивачу законне залишення в Україні на постійне проживання.

Відповідно до п.п.14-17 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затверджено Постановою КМУ N 1983 від 26.12.2002 територіальні органи Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щонайменше протягом місяця перевіряють надані іноземцем документи. Під час прийняття рішення по документування позивача посвідкою на постійне проживання уповноважений державний орган України з питань імміграційної політики перевіряв надані позивачем документи, вивчав підстави видачі посвідки на постійне проживання будь-яких порушень законодавства з боку позивача, громадянина Вєтнаму та відсутності необхідних документів не виявив. Таким чином, уповноважений державний орган України з питань імміграційної політики визнав правомірність прибуття громадянки ОСОБА_3 в Україну, правомірність подальшого проживання, правомірність набуття дозволу на імміграцію у відповідності до положень закону.

З 2003 року ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю, що надає законне джерело існування.

19.11.2014 року відповідач розглянувши матеріали особової справи №218379 про документування посвідкою на постійне проживання громадянки ОСОБА_3, без отримання будь-якого подання з боку правоохоронних органів, без запрошення позивача для надання пояснень, діючи фактично тільки на підставі тих же самих раніше досліджених та перевірених матеріалів на постійне проживання громадянки Вєтнаму - виніс оскаржуване рішення (у формі висновку) про результати перевірки матеріалів щодо правомірності документування посвідкою на постійне проживання ОСОБА_3, яким було визнано позивача таким, що не має дозволу на імміграцію в Україну, також визнано недійсною посвідку на постійне проживання, видану на ім'я громадянки Вєтнаму ОСОБА_3 та такою, що підлягає вилученню; анульовано відмітку про наявність дозволу на постійне проживання у паспортному документі громадянки Вєтнаму ОСОБА_3 та приведено статус перебування громадянки Вєтнаму ОСОБА_3 відповідно до вимог законодавства.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 № 2491-III (далі за текстом - Закон №2491) передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Суд зазначає, що з моменту документування позивача посвідкою на постійне проживання - не виникало нових обставин, які б тягли за собою обґрунтування скасування дозволу на імміграцію. Відповідачами у справі зазначені обставини не наводяться і документально не підтверджуються.

Відповідно до п.п. 21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р. (який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення), дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

На порушення зазначених приписів законодавства оскаржуване рішення (висновок) не містить обґрунтування, що вивчались обставини наявності у позивача, матері - дитини, яка народилась в Україні і є має право на набуття громадянства України, тривалість терміну перебування дитини в Україні, їх соціальні зв'язки, можливі негативні наслідки якщо дитина має розлучатись з матір'ю. Крім того, суд відмічає, що відповідачами у справі не надано будь-яких доказів надіслання (вручення) позивачу запрошення про надання пояснень у зв'язку із започаткуванням розгляду питання щодо скасування йому дозволу на імміграцію, і не надано доказів вручення (надсилання) позивачу оскаржуваного рішення (висновку).

Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".

Відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про імміграцію" підлягає скасуванню дозвіл на імміграцію, а статтею 13 вказаного Закону встановлюється вилучення посвідки на постійне місце проживання на підставі скасування дозволу на імміграцію.

Позивачу надавався дозвіл на імміграцію в Україні згідно з Закон України "Про імміграцію". Позивачу в силу дії цього Закону щодо набуття права на дозвіл на імміграцію надана посвідка на постійне місце проживання в Україні без надання дозволу на імміграцію.

Судом не встановлено і відповідачами документально не підтверджено, що позивачем для отримання дозволу на імміграцію подавались свідомо неправдиві відомості, підроблені документи чи документи, що втратили чинність.

Відповідно до ст.ст. 9, 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем під час отримання посвідки на постійне проживання в Україні було дотримано усіх вимог законодавства про імміграцію.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9, 11, КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про скасування посвідки на постійне місце проживання в Україні є протиправним та необґрунтованим, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині скасування рішення (оформлене у вигляді висновку) від 19.11.2014р. про скасування посвідки на постійне проживання в Україні, винесене громадянки Вєтнаму ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу вимог позивача щодо зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянки Вєтнаму ОСОБА_3 із поновленням реєстрації місця проживання та поновлення у паспортних документах (національному паспорті) відмітки (штампу) про наявність дозволу на імміграцію в Україну, та повідомити Адміністрацію державної прикордонної служби про поновлення громадянці Вєтнаму ОСОБА_3 посвідки на постійне проживання, суд зазначає наступне.

Положеннями частини 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладені обставини та той факт, що зазначена позовна вимога є похідною від попередньої позовної вимоги, адже саме на підставі рішення (висновку) від 19.11.2014р. посвідку на постійне проживання в Україні громадянці Вєтнаму ОСОБА_3 було визнано недійсною, суд, з метою відновлення порушеного права позивача вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підстережені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі

Скасувати рішення (оформлене у вигляді висновку) Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, винесене 19.11.2014 р. відносно громадянки В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянці В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 Ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 із поновленням реєстрації місця проживання та поновленням у паспортних документах (національному паспорті) відмітки (штампу) про наявність дозволу на імміграцію в Україну.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про поновлення громадянці В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 Ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 посвідки на постійне проживання в України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 31.03.2015 року.

Суддя Полях Н.А.