Ухвала суду № 43336625, 24.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7194/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року позовні вимоги Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 12 лютого 2013 року №0000341502, від 14 травня 2013 року №0003381502.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення суми податку на додану вартість, вказану у податковій накладній, до суми податкового кредиту за відповідний звітний період.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 23 січня 2013 року Броварською ОДПІ Київської області ДПС, правонаступником якої є Броварська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 23 січня 2013 року №31/15-209/37199618, в якому встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які виписані контрагентами позивача та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму ПДВ 1480865,00 грн., внаслідок чого підлягають виключенню зі складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року податкові накладні на загальну суму 8885189,00 грн., в тому числі на суму ПДВ 1480865,00 грн.

На підставі акту перевірки №31/15-209/37199618 від 23 січня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2013 року №0000341502, згідно якого за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 1851081,25 грн., у тому числі 1480865,00 грн. за основним платежем та 370216,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення ДПС у Київській області прийнято рішення №962/10/10-206/150 від 22 квітня 2013 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2013 року №0000341502 у частині штрафної санкції на 370216,25 грн.

Відповідачем на підставі рішення про результати розгляду скарги №962/10/10-206/150 від 22 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року №0003381502, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2221297,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 1480865,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 740432,50 грн.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 05 липня 2013 року №6311/6/99-99-10-01-15 повторна скарга позивача залишена без задоволення, вищезазначені податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесені податкові повідомлення-рішення від 12 лютого 2013 року №0000341502, від 14 травня 2013 року №0003381502 є безпідставними та неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Разом з тим, в силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими Податковим кодексом України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством. В іншому випадку, без подання заяви на постачальника, який своєчасно не зареєстрував податкові накладні, платник податку - покупець товарів/послуг зобов'язаний включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2012 року ДП «Укрспирт» разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року подало у електронному вигляді додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», що підтверджується квитанцією №2 від 20 листопада 2012 року.

22 листопада 2012 року ДП «Укрспирт» листом №04-12/371 на підтвердження факту сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг у контрагентів, що зазначені в додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, подало до відповідача копії наступних документів: податкова накладна №4 від 11 жовтня 2012 року та платіжне доручення №204 від 11 жовтня 2012 року «Газпромтехнології» - 1251821,52 грн.; податкова накладна №2 від 09 жовтня 2012 року та платіжне доручення №174 від 09 жовтня 2012 року «Газпромтехнології» - 3146702,04 грн.; податкова накладна №3 від 10 жовтня 2012 року та платіжне доручення №190 від 10 жовтня 2012 року «Газпромтехнології» - 1251821,52 грн.; податкова накладна №1 від 08 жовтня 2012 року та платіжне доручення №164 від 08 жовтня 2012 року «Газпромтехнології» - 2000000,00 грн.; податкова накладна №110 від 31 жовтня 2012 року та видаткова накладна №РН-0000521 від 31 жовтня 2012 року «Красненський комбінат хлібопродуктів» - 124629,20 грн.; податкова накладна №55 від 16 жовтня 2012 року та видаткова накладна №РН-0000457 від 16 жовтня 2012 року «Красненський комбінат хлібопродуктів» - 89355,00 грн.; податкова накладна №109 від 31 жовтня 2012 року та видаткова накладна №РН-0000520 від 31 жовтня 2012 року «Красненський комбінат хлібопродуктів» - 89740,00 грн.; податкова накладна №108 від 31 жовтня 2012 року та видаткова накладна №РН-0000519 від 31 жовтня 2012 року «Красненський комбінат хлібопродуктів» - 87920,00 грн.; податкова накладна №15 від 23 жовтня 2012 року «Тимчук Іван Петрович» - 1251,97 грн.; податкова накладна №53/2 від 27 жовтня 2012 року та товарна накладна №187 від 27 жовтня 2012 року «Степ-М» - 75677,20 грн.; податкова накладна №148 від 08 жовтня 2012 року та товарна накладна №148 від 08 жовтня 2012 року «ПАП Аркадія» - 311290,20 грн.; податкова накладна №18/2 від 27 жовтня 2012 року та товарна накладна №32 від 27 жовтня 2012 року «ФГ Галмар» - 60259,35 грн.; податкова накладна №17/2 від 25 жовтня 2012 року та товарна накладна №31 від 25 жовтня 2012 року «ФГ Галмар» - 62083,70 грн.; податкова накладна №32 від 31 жовтня 2012 року та акт виконаних робіт №ОУ-0000854 «Агроінвест» - 124613,42 грн.; податкова накладна №1 від 03 жовтня 2012 року та акт виконаних робіт №ОУ-0000854 «Агроінвест» - 61068,20 грн.; податкові накладні №7, №8 від 23 жовтня 2012 року та платіжне доручення №182781 від 23 жовтня 2012 року «Ладижинський завод «Екстра» - 94500,00 грн.; податкова накладна №1 від 08 жовтня 2012 року та платіжне доручення №156 від 08 жовтня 2012 року «Ладижинський завод «Екстра» - 41057,86 грн.

Вищезазначені обставини визнаються сторонами, а тому в силу ч.3 ст.72 КАС України не доказуються перед судом.

Як вбачається з акту перевірки від 23 січня 2013 року №31/15-209/37199618, підставою для висновку відповідача щодо порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є те, що при проведенні аналізу формування податкового кредиту за жовтень 2012 року встановлено, що ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до складу податкового кредиту жовтня 2012 року включено податкові накладні на загальну суму ПДВ 1480865,00 грн. від контрагентів-постачальників, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, відповідач не заперечує подання позивачем в електронному вигляді 20 листопада 2012 року разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», натомість, відповідач вважає, що первинні документи, фактично подані позивачем 22 листопада 2012 року, мали бути подані 20 листопада 2012 року разом з податковою декларацією та додатком 8.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відсутності факту реєстрації виконавцем послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем до відповідача до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період - жовтень 2012 року подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Надходження такої заяви із скаргою в силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Натомість, відповідачем не надано доказів щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Газпромтехнологія», ВАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів», ОСОБА_2, ТОВ «Степ-М», «ПАП Аркадія», «ФГ Галмар», ДП «Агроінвест», ДП «Ладижинський завод «Екстра» для з'ясування достовірності та повноти нарахування зобов'язань з податку по взаємовідносинам з позивачем, в акті перевірки позивача не зазначається жодних даних про проведення перевірки контрагентів, що виписували податкові накладні, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, у відповідності до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) надано первинні документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, які у зв'язку з неможливістю надіслання їх засобами електронного зв'язку разом з заявою, подані відповідачу із супровідним листом 22 листопада 2012 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень від 12 лютого 2013 року №0000341502, від 14 травня 2013 року №0003381502, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, в силу п.60.6 ст.60 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Таким чином, враховуючи, що за рішенням ДПС у Київській області №962/10/10-206/150 від 22 квітня 2013 року збільшено суму грошового зобов'язання податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2013 року №0000341502 у частині штрафної санкції на 370216,25 грн., прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року №0003381502, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2221297,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 1480865,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 740432,50 грн., є безпідставним та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки фактично позивачу повторно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за встановлене порушення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 березня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.