Ухвала суду № 43336612, 26.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18493/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Державного підприємства «Завод «Арсенал» про надання дозволу на реалізацію активів, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Завод «Арсенал» та просила надати дозвіл на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 1/26-55-25-01-17 від 29.04.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг, який через наявність арешту грошових активів ДП «Завод Арсенал» не може бути погашений інакше, як шляхом реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - з огляду на що наполягає на необхідності надання відповідного дозволу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України виставлено ДП «Завод «Арсенал» податкову вимогу від 10 грудня 2012 року № 3471 на суму податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140 817, 82 грн.

У зв'язку зі збільшенням суми заборгованості за земельним податком з юридичних осіб, податковий орган звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення з ДП «Завод «Арсенал» податкового боргу в розмірі 3 925 948, 28 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 23 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року адміністративний позов ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено частково та стягнуто з ДП «Завод «Арсенал» суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 3 690 260, 36 грн.

З метою погашення заборгованості та на виконання вказаного рішення суду позивачем направлялися інкасові доручення (платіжні вимоги) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу. Однак, останні були повернуті без виконання.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів недостатності коштів на розрахункових рахунках відповідача, - підстави для надання дозволу на реалізацію майна ДП «Завод «Арсенал», яке перебуває у податковій заставі, відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу).

Зі змісту наведених норм слідує, що достатньою умовою для звернення до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 №К/999138076/12.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт опису майна № 1/26-55-25-01-17, затверджений в.о. заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Корнієвською О.М. Відповідно до вказаного Акту балансова вартість або вартість за експертною оцінкою майна відповідача, що знаходиться у його власності, становить 24 005 504, 00 грн.

При цьому, сума податкового боргу з метою погашення якого позивач звернувся з даним адміністративним позовом становить 3 690 260, 36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Завод «Арсенал» має відкритті рахунки в Ф «ЦРУ» AT «Б» «Фінанси та кредит» м. Київ, МФР 300937 (№ 26005016223004 - російський рубль, №26007016223004 - долар США, № 26006016223003 - євро, № 26008016223001 - українська гривня, № 26042016223001 - українська гривня), в Чернігів. РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів, МФО 353586 (№ 26001051409671 - українська гривня, № 26060140260026 - українська гривня), в Ф АКІБ «УКРСИББАНК» «КРУ» у м. Києві, МФО 300733 (№26060140260026).

Як вже було зазначено вище, позивач на виконання рішення суду направляв інкасові доручення (платіжні вимоги) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу. Вказані інкасові доручення (платіжні вимоги) було повернуто банківськими установами на адресу позивача з наступними відмітками:

- інкасове доручення № 33/26-55-25-01-34 від 22.10.2014 Ф «ЦРУ» AT «Б» «Фінанси та кредит» м. Київ повернуто з відміткою про відсутність коштів на рахунку підприємства-боржника;

- інкасове доручення № 34/26-55-25-01-34 від 21.03.2014 Ф «ЦРУ» AT «Б»«Фінанси та кредит» м. Київ повернуто з відміткою про наявність попереднього арешту рахунку підприємства-боржника;

- інкасове доручення № 35/26-55-25-01-34 від 21.03.2014 Ф «ЦРУ» AT «Б» «Фінанси та кредит» м. Київ повернуто з відміткою про наявність попереднього арешту рахунку підприємства-боржника;

- інкасове доручення № 36/26-55-25-01-34 від 21.03.2014 Ф «ЦРУ» AT «Б» «Фінанси та кредит» м. Київ повернуто з відміткою про наявність попереднього арешту рахунку підприємства-боржника;

- інкасове доручення № 37/26-55-25-01-34 від 21.03.2014 Ф «ЦРУ» AT «Б» «Фінанси та кредит» м. Київ повернуто з відміткою про наявність попереднього арешту рахунку підприємства-боржника;

- інкасове доручення № 38/26-55-25-01-34 та № 494/26-55-25-01-34 від 21.10.2014 Чернігів .РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів повернуто з відміткою про часткову оплату в сумі 3 304, 47 грн.

В контексті наведеного колегія суддів звертає увагу, що більшість інкасованих доручень позивача булла повернута із відмітною про наявність попереднього арешту рахунку підприємства-боржника, що не є тотожним відсутності коштів, - так само як і не доводить факту їх недостатності.

Разом з тим, сам факт наявності арешту спростовує твердження податкового органу про відсутність на розрахункових рахунках ДП «Завод «Арсенал» грошових коштів.

Отже, недостатність коштів для погашення заявленої суми податкового боргу у разі зняття арешту позивачем не доведена жодними належними та допустимими доказами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не наведено наявність підстав для надання дозволу на реалізацію майна ДП «Завод «Арсенал», яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 1/26-55-25-01-17 від 29.04.2014.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний тест ухвали виготовлено 31 березня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С