Постанова № 43336514, 23.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 березня 2015 року 14:02 №826/2766/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещата долина»

до

державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2014 №00181191501,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 березня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хрещата долина» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2014 №00181191501.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 №00181191501, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 14.10.2014 №5703/26-56-15-01-38 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 28.10.2014 №00181191501.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попереднє найменування - державна податкова інспекція у Подільському районі головного управління Міндоходів у місті Києві) проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року-серпень 2013 року, лютий 2014 року-липень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещата долина» підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 14.10.2014 №5703/26-56-15-01-38 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 №00181191501, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 13260,00 грн., у тому числі: 0,00 грн. – основний платіж, 13260,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із приписами статті 48 названого Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до пункту 48.7 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно із приписами підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статі 49, статті 183, 203 Податкового кодексу України податкові декларації з податку на додану вартість подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків): - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, згідно із пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 гривень, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки від 19.08.2014 №4279/26-56-22-05/23/38232856 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещата долина» вже було в 2014 році застосовано штрафну санкцію відповідно до пункту 120.1 статті120 Податкового кодексу України у розмірі 170 грн. відповідно до податкового повідомлення - рішення від 10.09.2014 №0006812205.

Відповідно до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещата долина» з податку на додану вартість 26.09.2014, позивачем було сплачено нараховану штрафну санкцію передбачену в податковому повідомленні - рішенні від 09.09.2014 №00068122005. Зазначене позивачем під час судового розгляду справи не заперечувалось.

В подальшому, в результаті перевірки, оформленої актом від 14.10.2014 №5703/26-56-15-01-38, контролюючим органом встановлено, що позивачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2013 року по серпень 2013 року та з лютого 2014 року по липень 2014 року.

Так, з урахуванням пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, 28.10.2014 було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення №0018191501, яким нараховано штрафну санкцію у розмірі 13 260,00 грн.

Враховуючи, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.10.2014 №0018191501, дії позивача щодо неподання податкової звітності класифікувались як повторні, контролюючий орган при винесення такого рішення діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 30.03.2015