Постанова № 43336281, 26.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р. Справа № 8/80/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Россолов В.В., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача- не з'явився,

відповідача- не з'явився, (довіреність №01-11/4200 від 03.04.2014 року),

представник ДВС - Бойчук Н.Р. (довіреність №4.1-14/41/46 від 26.01.2015 року),

розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України (вх. 1673Х/1-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2015 року

за позовом ТОВ "Донбаська вугільна компанія", м.Луганськ (місцезнаходження - вул.Радченко, буд.34, м.Дружківка, Донецька область, 84205),

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ (місцезнаходження -провулок Приладний, буд.2-А, м.Київ, 03680),

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2015 року по справі №8/80/2011 (суддя Лаврова Л.С.) задоволено скаргу стягувача на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. Визнано незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.09.2014 року ВП № 35695810 з виконання наказу господарського суду Луганської області №8/80/2011 від 15.08.2011 року. Визнано недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19.09.2014 року ВП №35695810 про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області №8/80/2011 від 19.09.2014 року .

Державна виконавча служба України із вказаною ухвалою суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, в задоволенні скарги - відмовити.

26.03.2015 року представник ДВС України надав суду клопотання про залучення в якості третьої особи Міністерство енергетики та вугільної промисловості з метою надання пояснення та тлумачення наказу №1004 від 13.12.2012 року.

Колегія суддів враховує, що відповідно до статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Таким чином, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Враховуючи, що господарським судом Луганської області 03.08.2011 року прийнято рішення у даній справі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для залучення третьої особи, у зв'язку із чим відмовляє в задоволенні клопотання ДВС України.

В судове засідання 26.03.2015 року позивач та відповідач не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до підпункту 4 п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1290/14 від 12.09.2014 року, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов: якщо неможливо здійснити повідомлення учасника судового процесу в спосіб, зазначений в підпунктах 1,2, 3 пункту 6 цього листа, інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

У Харківського апеляційного господарського суду була відсутня можливість відправлення поштою ухвали суду від 16.03.2015 року на юридичну адресу сторін у даній справі, про що складено акт №13-44/246 від 16.03.2015 року.

Інформація про час та місце проведення судового засідання по даній справі було розміщено на сторінці Харківського апеляційного господарського суду офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, що підтверджується роздрукованою сторінкою з мережі Інтернет, яка міститься в матеріалах справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції направив ухвалу суду від 16.03.2015 року на адресу відповідача, зазначену в апеляційній скарзі, однак поштове відправлення повернуто підприємством зв'язку із довідкою про невручення.

Таким чином, Харківським апеляційним господарським судом вжито всі можливі заходи щодо повідомлення учасників судового процесу (в даному випадку позивача та відповідача), які знаходяться на території проведення АТО про час та місце проведення судового засідання у даній справі.

Враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 24.12.2014 року за клопотанням стягувача, проведено заміну Приватного АТ "Луганська Вугільна Компанія" - позивача по справі №8/80/2011 та стягувача у виконавчому провадженні ВП №35695810 на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія" ( а.с.66-67).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ДВС України, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.08.2011 року у справі №8/80/2011 стягнуто з ДП "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоуправління" Луганське" ідентифікаційний код 32473323, яке знаходиться за адресою : м. Луганськ , вул. Лермонтова, 1-в на користь ПАТ "Луганська Вугільна компанія" ідентифікаційний код 32474386, яке знаходиться за адресою : м. Луганськ, вул.Советская,18 - основний боргу 10801731, 61 грн., інфляційні нарахування у сумі 503360,69 грн., штраф у сумі 756121,21 грон., пеню у сумі 1307009,52 грн., та 3 % річних 107425, 44 грн., а також витрати по сплаті державного мита 23956,85 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 221,72 грн. ( а.с.25-32).

На виконання вказаного рішення суду 15.08.2011 року господарським судом Луганської області видано наказ ( а.с.35).

03.12.2012 року Відділом примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35695810 ( а.с.34).

Постановою ВПВР ДВС України від 19.09.2014 року виконавче провадження було зупинено на підставі п. 17 ч.1 ст. 37 Закону Україні "Про виконавче провадження" (а.с.12).

Вказана постанова мотивована тим, що боржник включений до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, згідно постанови КМУ «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках та критеріїв визначення способу їх приватизації» від 19.09.2012 оку №987 та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.12.2012 року №1004.

Скарга стягувача мотивована тим, що постанова про зупинення виконавчого провадження ВП №35695810 від 19.09.2014 року винесена з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в постанові КМУ «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках та критеріїв визначення способу їх приватизації» не передбачено приватизації такого об'єкту як Державне підприємство "Луганськвугілля" (боржник у виконавчому провадженні). До вказаного переліку не входить також і відособлений підрозділ " Шахтоуправлінння "Луганське". У зв'язку з викладеним, на думку скаржника, постанова ВПВР ДВС України від 19.09.2014 року, якою зупинено виконавче провадження є незаконною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів враховує наступне.

Стаття 37 Закону України "Про виконавче провадження" містить перелік обставин, за наявністю яких зупинення виконавчого провадження є обов'язковим.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є, зокрема, встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" до об'єктів приватизації віднесено вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси; розрізи як єдині майнові комплекси; акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 року № 987 затверджений перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках.

Як свідчать матеріали справи, боржником у виконавчому провадженні ВП №35695810 є Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Луганське».

Однак, ні ДП «Луганськвугілля», ні відокремлений підрозділ «Шахтоуправління Луганське» не включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках.

Таким чином, відомості щодо прийняття рішення щодо приватизації даних об'єктів постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 року № 987 не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що державним виконавцем було неправомірно винесено постанову від 19.09.2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 35695810 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 15.08.2011 року у справі № 8/80/2011.

В апеляційній скарзі ДВС України зазначає, що згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.12.2012 року №1004 «Про здійснення передприватизаційної підготовки», державні підприємства ( в тому числі ДП «Луганськвугілля») зобов'язано здійснити передприватизаційну підготовку об'єктів державної власності в термін до 03.03.2013 року, у зв'язку з чим, на думку апелянта, державний виконавець правомірно зупинив виконавче провадження, відповідно до вимог п.17 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.12.2012 року №1004 «Про здійснення передприватизаційної підготовки», керівникам державних підприємств: "Волиньвугілля", "Донецька вугільна енергетична компанія", "Макіїввугілля", "Красноармійськвугілля", "Артемвугілля", "Львіввугілля", "Орджонікідзевугілля", "Шахтарськантрацит", "Торезантрацит", "Сніжнеантрацит", "Луганськвугілля", "Первомайськвугілля", "Донбасантрацит" доручено здійснити у термін до 03.03.2013 передприватизаційну підготовку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках; інформувати до 3 числа кожного місяця, наступного за звітним, Департамент майнових відносин та управління корпоративними правами Міненерговугілля України про стан виконання цього наказу.

Таким чином, вказаним наказом доручено керівникам підприємств лише здійснити передприватизаційну підготовку, однак рішення про приватизації стосовно боржника у даній справі - ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» не прийнято. Боржник не включений до переліку підприємств, які підлягають приватизації.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію, колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 26.01.2015 р. у справі № 8/80/2011 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційна скарга Державної виконавчої служби України не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 99, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2015 року у справі №8/80/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 8/80/2011 підписано 31.03.2015 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Шепітько І.І.