Рішення № 43336243, 26.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р.Справа № 922/861/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків про стягнення 13931,11 грн. за участю :

прокурора - Зливка К.О. за посвідченням № 013773 від 06.12.2012 р.

представника позивача - Воронова Ю.В. за довіреністю № 82 від 12.01.2015 р.

представника відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у сумі 13178,75 грн. та пені у сумі 752,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на порушення відповідачем вимог ч.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.п. 4.6. договору № 1610 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 04.03.2004 р., оскільки відповідач сплачував орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з жовтня 2013 р. по грудень 2014 р. у відповідача виникла заборгованість по орендній платі в сумі 13178,75 грн. та станом на 19.12.2014 р. відповідачу була нарахована пеня у розмірі 752,96 грн.

Ухвалою суду по справі від 17.03.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.03.2015 р. о 10:20.

04.03.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 17.03.2015 р. о 10:40.

17.03.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 26.03.2015 р. о 11:40.

Прокурор та представник позивача до початку судового засідання надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх. № 11997 від 26.03.2015 р.), яка не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про розгляд справи у суді був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, встановив наступне.

Згідно договору № 1610 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 04.03.2004 р. (надалі - договір) позивачем було передано в строкове платне користування відповідачу нежитлові приміщення загальною площею 74,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, майдан Рози Люксембург, 10, літ. «А-7».

До зазначеного договору між сторонами була укладена додаткова угода № 2 відповідно до якої відповідачу були передані в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 142,2 кв.м. - місця загального користування, розташовані за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10, літ. «А-7».

Також, до зазначеного договору між сторонами були укладені додаткові угоди № 3, 4, 5, 6, 7. Відповідно до додаткової угоди № 6 до договору строк дії договору було продовжено до 20.07.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази заявлення сторонами про припинення дії договору оренди суд дійшов до висновку, що станом на момент розгляд справи він діє.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.4 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 208/07 від 03.10.2007 р., і складає з 03.10.2007 р. по 31.10.2007 р. - 1040,48 грн., а за листопад 2007 р. - 1112,24 грн. без урахування індексів інфляції за жовтень і листопад 2007 року.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Згідно п.4.6. договору відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити позивачу орендну плату відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 7.3. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати за договором за період з жовтня 2013 р. по грудень 2014 р. склала 13178,75 грн. та на момент звернення прокурора з відповідним позовом до суду відповідачем не була сплачена.

У зв'язку з не сплатою відповідачем позивачу суми заборгованості за договором відповідачу станом на 19.12.2014 р. була нарахована пеня у розмірі 752,96 грн., яка теж відповідачем не була сплачена.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Також, ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації та виконання зобов'язань є істотними умовами договору.

Згідно ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Особливості порядку застосування штрафних санкцій передбачено статтею 232 Господарського кодексу України, відповідно до частини 6 якої, нарахування таких санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник коштів сплачує на користь їхнього одержувача за прострочення платежу, пеню в розмірі встановленому угодою сторін. Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за договором за період з жовтня 2013 р. по грудень 2014 р. у сумі 13178,75 грн. та пені станом на 19.12.2014 р. у сумі 752,96 грн. підтверджуються матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 10, 18, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 526, 530, 549, 611, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (61166, м. Харків, Дзержинський район, вул. Коломенська, буд. 3, ідентифікаційний код 24473039) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, Київський район, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412) заборгованість з орендної плати у сумі 13178,75 грн. та пеню в сумі 752,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (61166, м. Харків, Дзержинський район, вул. Коломенська, буд. 3, ідентифікаційний код 24473039) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.03.2015 р.

Суддя Д.О. Доленчук