Постанова № 43336166, 26.03.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р. Справа № 809/620/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Григоріва В.М.,

представника третьої особи Василів М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-66-25 від 03.02.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-66-25 від 03.02.2015 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 року залучено управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності та отримує пенсію в зв'язку з втратою годувальника, а тому на неї не розповсюджуються вимоги п.4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві. Додатково вказали, що позивач отримує пенсію в зв'язку з втратою годувальника, а тому належить до осіб, які звільнені від сплати єдиного внеску. Платником такого внеску ОСОБА_1 може бути тільки на умовах добровільної участі. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав із підстав викладених в письмовому запереченні. Додатково суду вказав, що відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на неї не поширюються пільги щодо сплати такого внеску. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні з приводу позовних вимог заперечила. Суду пояснила, що на суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування та отримують пенсію по втраті годувальника не поширюється пільги по сплаті єдиного соціального внеску, тому за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року управлінням Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську нарахована позивачу недоїмка по сплаті соціального внеску в сумі 2388,06 грн., що відображено в картці особового рахунку платника та передано ДПІ в м. Івано-Франківську внаслідок набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв'язку з проведенням адміністративних реформ", згідно з яким адміністрування єдиного внеску віднесено до компетенції Міністерства доходів і зборів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позову суд зазначає наступне.

ОСОБА_1, 23.07.1993 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку (а.с.10-11).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина 4 статті 4 Закону).

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

За Законом України "Про пенсійне забезпечення" призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії (стаття 2 Закону).

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 26.03.2010 року, довічно (а.с.12,18).

Крім того, позивач має право на пільги встановлені законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.01.2000 року (а.с.13).

На позивача поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту".

Пунктом 19 статті 15 цього Закону (в редакції, що діяв на час спірних правовідносин) визначено пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону, а саме зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Позивач 28 травня 2012 року звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з заявою про звільнення її від сплати єдиного соціального внеску, які мотивувала тим, що є пенсіонером і має пільги, передбачені ст.ст.6, 7, 10 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" (а.с.82).

Про прийняте рішення з приводу поданої заяви від 28.05.2012 року позивача не повідомлено. Тільки в січні 2015 року відповідач та третя особа повідомили позивача про її обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 03.02.2015 року сформована вимога №Ф-66-25, згідно якої позивач зобов'язана сплатити борг (недоїмку) по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9872,56 грн. (а.с.9).

Як вже встановлено судом, фізичні особи-підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Право жінок на пенсію за віком, що було передбачене частиною першою статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частиною першою статті 26 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин) пов'язується, зокрема, з досягненням 55 років.

Разом з тим, статтею 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені умови, норми та порядок пенсійного забезпечення інвалідів, учасників війни, сімей загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Так, дружинам (якщо вони не взяли повторний шлюб) пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема жінкам після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

На час звернення до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську позивач досягнула 50 річного віку, а її стаж роботи становив більше 20 років. Дана обставина підтверджується копією трудової книжки позивача, копією розрахунку її стажу (а.с.77-80, 83), а також не заперечувалася в судовому засіданні представниками відповідача та третьої особи.

У зв'язку з викладеним, особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є пенсіонерами за віком.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Отже, за змістом цієї норми фізична особа-підприємець ОСОБА_1, яка обрала спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, так як вона є пенсіонером за віком (незалежно від того чи досягла вона загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням пенсійного віку) та отримує відповідно до закону пенсію.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, сформувавши спірну вимогу не врахувала тієї обставини, що у відповідності до вимог пенсійного законодавства України, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, пенсія якої призначена на пільгових умовах, може сплачувати такі внески тільки на добровільній основі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спірна вимога є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, а позов, як наслідок, підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за №Ф-66-25 від 03.02.2015 року про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 недоїмки в сумі 9872 грн.56 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 31.03.2015 року.