Рішення № 43336030, 30.03.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.03.2015 Справа № 920/275/15Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Мітіній Н.М.., розглянувши матеріали справи № 920/275/15:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії, м. Суми

до відповідача: Управління житлово - комунального господарства Сумської обласної державної адміністрації, м. Суми

про стягнення 7164 грн. 23 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: Фарбітний С.Є. (довіреність №3324 від 03.112014 року)

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг по договору про надання послуг електрозв'язку № 1495 від 20.07.2009 року у сумі 6095 грн. 79 коп., пеню у сумі 244 грн. 97 коп., суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції - 775 грн. 49 коп. та 3 % річних від простроченої суми - 47 грн. 98 коп., а також витрати по оплаті судового збору.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем, а ухвала про відкладення розгляду справи направлялась судом на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, а саме: 40030, м. Суми, вул. Шишкарівська, буд.9, - повернута поштовим відділення з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

За п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

20.07.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №1495 про надання послуг електрозв'язку, за умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги електрозв'язку, перераховані в Додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в Додатку 2, а відповідач зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги

Відповідно до п.п. 4.2, 4.5, 4.6 договору відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільною погодженою авансово-кредитною системою оплати. Розрахунки за фактично отримані послуги в кредит за кожний попередній місяць проводиться відповідачем протягом 10 днів з дня отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі застосування авансової системи оплати, відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, за подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив в повному обсязі вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 6095 грн. 79 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено факт надання позивачем послуг за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частиною першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6095 грн. 79 коп. заборгованості за надані послуги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.8 договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нараховано пеню за період з серпня 2014 року по січень 2015 року в сумі 244 грн. 97 коп.

Разом з тим, нарахування пені у розмірі 1% від затриманих платежів за кожну добу затримки не перевищує суми пені, яка мала бути нарахована згідно діючого законодавства, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 244 грн. 97 коп. є правомірними.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних в сумі 47 грн. 98 коп. та інфляційні збитки у сумі 775 грн. 49 коп.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 6095 грн. 79 коп. основної заборгованості, 244 грн. 97 коп. пені, 775грн. 49 коп. інфляційних збитків, 47 грн. 98 коп. 3 % річних.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати наданих послуг, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Сумської обласної державної адміністрації (40030, м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 9 і.к. 03366003) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком" (м.Суми, вул.Іллінська, 2; ід. код 23825401) 6095 грн. 79 коп. основної заборгованості, 244 грн. 97 коп. пені, 775грн. 49 коп. інфляційних збитків, 47 грн. 98 коп. 3 % річних та 1827грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.03.2015 року.

Суддя І.В. Зайцева