Ухвала суду № 43333732, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2015 р. м. Київ К/800/38933/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство"

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014

у справі № 2а-1670/6098/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по день закриття, з огляду на надходження відомостей Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про зняття позивача з обліку у зв'язку з ліквідацією, за результатами якої складено акт від 20.07.2012 №2392/22-209/13962545, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 209665,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 30.08.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0012122301/1287, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 210187,00 грн., в тому числі 209665,00 грн. - основний платіж та 522,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безтоварний характер спірних господарських операцій з придбання товарів (послуг) у ПП "Фінтехснаб" та ТОВ "Спецпромстандарт", на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку в розмірі 209665,00 грн., що у свою чергу підтверджує правомірність доводів Кременчуцької ОДПІ про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що позивач у січні, березні та листопаді 2011 року формував податковий кредит, зокрема, в результаті здійснення господарських операцій за договором №15 від 10.03.2010, укладеним з ПП "Фінтехснаб", за умовами якого ПП "Фінтехснаб" (субпідрядник), згідно наявних у нього ліцензій, приймає на себе виконання робіт по завданню позивача (замовника): будівельно-монтажні роботи та поставку металопрокату.

Разом з тим, на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Фінтехснаб" в матеріалах справи наявні: видаткова накладна, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, банківські виписки, прибуткова накладна, витяг з журналу видачі довіреностей, сертифікати якості на товар, договори підряду з генпідрядниками ТОВ "Феррострой" та ТОВ Агрофірмою "Добробут", акт виконаних робіт згідно договору підряду з ТОВ "Феррострой", довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та відомості використаних ресурсів затрат підрядчика згідно договору підряду з ТОВ Агрофірмою "Добробут".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Спецпромстандарт", згідно договору купівлі-продажу №12 від 11.01.2011, в матеріалах справи наявні: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні, картки по рахунку, акт здачі-прийняття робіт, сертифікати якості та технічні паспорти на товар, банківські виписки та платіжні доручення.

Щодо встановлених судами попередніх інстанцій недоліків оформлення товарно-транспортних накладних, колегією суддів слід зазначити, що дана обставина є лише порушенням ведення бухгалтерського обліку та не може свідчити про недоведеність поставки товару у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, окремі неточності у заповненні видаткових накладних та актах приймання виконаних будівельних не можуть впливати на реальність господарських операцій з поставки товару та виконання робіт, та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Колегія суддів вважає, що судам попередніх інстанцій за необхідності слід поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували податкові накладні та інші первинні документи, видані ПП "Фінтехснаб" та ТОВ "Спецпромстандарт", оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем сум до складу податкового кредиту на підставі цих податкових накладних.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентами, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль