Ухвала суду № 43333677, 16.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2015р. м. Київ К/9991/58101/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011

у справі № 2а-13660/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна консалтингова компанія»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011, позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 27.04.2010 № 0000012300/0 та № 0000330070/0, від 11.06.2010 № 0000012300/1 та № 0000330070/1, від 30.08.2010 № 0000012300/2 та № 0000330070/2, від 14.10.2010 № 0000012300/3 та № 0000330070/3.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Автомобільна консалтингова компанія» щодо підтвердження відомостей про взаємовідносини з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 20.04.2010 № 946/23-405/34392042. Цим актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що слугувало підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2010 № 0000012300/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 5956,88 грн., в т.ч. 3971,25 грн. основного платежу та 1985,63 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що слугувало підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2010 № 0000330070/0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 4765,5 грн., в т.ч. 3177 грн. основного платежу та 1588,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження винесено податкові повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0000012300/1 та № 0000330070/1, від 30.08.2010 № 0000012300/2 та № 0000330070/2, від 14.10.2010 № 0000012300/3 та № 0000330070/3.

Вчинення позивачем зафіксованих в акті від 20.04.2010 № 946/23-405/34392042 порушень податковий орган пов'язує з неправомірним включенням до складу валових витрат за ІІІ квартали 2008 року та до складу податкового кредиту за вересень 2008 року витрат та податку на додану вартість відповідно за операціями з придбання маркетингових послуг у ТОВ ПБК «Вертикаль» на підставі договору від 01.12.2009, посилаючись на нереальних характер таких операцій.

Реальність операцій з ТОВ ПБК «Вертикаль» поставлена податковим органом під сумнів з огляду на відсутність первинних документів, які б підтверджували фактичне надання маркетингових послуг. Крім того, відповідач посилається на відсутність у контрагента позивача - ТОВ ПБК «Вертикаль» трудових ресурсів, основних фонlів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів для здійснення господарської діяльності.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат, а платником податку на додану вартість - податкового кредиту з такого податку за операціями з придбання товарів (послуг) необхідно застосовувати положення п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими регламентувався порядок визначення валових витрат та податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин та якого платник податків (покупець) зобов'язаний дотримуватися.

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товару (робіт, послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог вказаних норм законів, підстави для позбавлення його права на валові витрати та податковий кредит відсутні.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законів, яке б позбавляло його права на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

В результаті дослідження питання щодо фактичного придбання позивачем маркетигнових послуг судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів (договір про надання послуг від 01.12.2009, податкова накладна від 16.09.2008 № 950, платіжне доручення від 12.09.2008 № 812, акт приймання робіт від 30.09.2008, звіт про проведення маркетингового дослідження) достовірно встановлено, що такі документи відповідають дійсності, складені з дотриманням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV, операції мали реальний характер, послуги придбані з метою використання у господарській діяльності.

Відсутність у підприємства-контрагента певних основних засобів, складських та інших умов, на що посилається відповідач у касаційній скарзі, само собою не може свідчити про фіктивність господарської операції. За наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію, розкривають її зміст та призначення яких узгоджується з характером господарської діяльності, такі посилання податкового органу не є підставою для висновку про нереальне здійснення .

Враховуючи наведене, діючи у межах, визначених ст. 220 цього Кодексу, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без мін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун