Ухвала суду № 43333193, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2015р. м. Київ К/800/52123/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П

секретар Антипенко В.В.

за участю представників Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія»- Герасименко В.А., Лялюги Л.В., Жук М.А.; Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області -Пивовара В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - ДПІ) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 березня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» (далі - Товариство) до ДПІ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000932301/0, №0000942301/0 від 9 серпня 2010 року; № 0000932301/1, №0000942301/1 від 15 жовтня 2010 року; № 0000932301/2, №0000942301/2 від 9 листопада 2010 року; № 0000932301/3, №0000942301/3 від 24 січня 2011 року.

На обґрунтування позову зазначило, що висновки контролюючого органу є безпідставними, оскільки вони не підтверджуються чинним законодавством та спростовуються наявними у Товариства первинними документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, угоди укладені із контрагентами, не порушують жодної вимоги законодавства України щодо визнання їх нікчемними.

9 березня 2011 року постановою Волинського окружного адміністративного суду, залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000932301/0, №0000942301/0 від 9 серпня 2010 року; № 0000932301/1 та №0000942301/1 від 15 жовтня 2010 року; № 0000932301/2, №0000942301/2 від 9 листопада 2010 року; № 0000932301/3, №0000942301/3 від 24 січня 2011 року визнані протиправними та скасовані.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанції зазначили, що у Товариства наявні всі необхідні документи, які оформленні відповідно до вимог чинного законодавства України, на підтвердження реальності господарської операції із контрагентами, які надають право на формування відповідних показників при обчисленні податку на додану вартість.

Крім того, ДПІ не надала доказів щодо нікчемності (недійсності) правочинів, укладених Товариством із контрагентами.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Волинського окружного адміністративного суду та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 26.07.2010 року до 28.07.2010 року ДПІ здійснила позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків приватного підприємства «Інтертрейд-Волинь» за період з 1.10.2008 року до 30.09.2009 року, за наслідками якої 29.07.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариство у порушення вимог ч. 1. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України, п.п. 5.2.1, п 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94) занизило податок на прибуток, у розмірі 856 500,00 грн., а також у порушення вимог ч. 1. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занизило податкок на додану вартість, у розмірі 685 200,00 грн.

9 серпня 2010 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000932301/0 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 1 284 750,00 грн., у тому числі за основним платежем - 856 500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 428 250,00,00 грн., № 0000942301/0 щодо збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 1 027 800,00 грн., у тому числі за основним платежем - 685 200,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 342 600,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями -рішннями, Товариство оскаржило їх в адміністративному порядку до Луцької ОДПІ, ДПА у Волинській області, ДПА України, скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

За наслідками розгляду скарг податковими органами ДПІ прийняла податкові повідомлення рішення № 0000932301/1 та №0000942301/1 від 15 жовтня 2010 року; № 0000932301/2, №0000942301/2 від 9 листопада 2010 року; № 0000932301/3, №0000942301/3 від 24 січня 2011 року, якими встановлено нові строки сплати грошових зобов'язань.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.08.2008 року та 22.09.2009 року між Товариством та ПП «Інтретрейд-Волинь» були укладені договори купівлі-продажу комплектів деталей на термоперетворювачі опору ТСМ-1088, ТСМ-1288.

Відповідно до додаткових угод від 23 серпня 2008 року та від 23 вересня 2009 року було уточнене місце передачі товару (сторони визначили місце поставки товару за адресою знаходження покупця) і ціна договорів.

На підтвердження виконання зазначених договорів Товариство надало податкові накладні, банківські виписки, оборотні відомості за рахунком 631 «Розрахунки з постачальниками за запаси», згідно яких обліковується кредиторська заборгованість Товариства, у розмірі 100 050,00 грн.

Придбані комплекти деталей були оприбутковані на складі, пройшли внутрішнє переміщення та були списані у виробництво у жовтні 2008 року та вересні 2009 року відповідно.

Після обробки у листопаді 2008 року згідно з приймально-здавальними відомостями на склад передано готову продукцію - термоперетворювачі опору ТСН-1088 та ТСН-1288, які були реалізовані при виконанні контракту від 21.09.2009 року, укладеного між Товариством та CHESTER UNITED LTD (Великобританія), що підтверджується вантажно-митними деклараціями.

Як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що при здійсненні планової виїзної перевірки, за наслідками якої 4.03.2010 року була складена довідка №1165/23-1/00225644, не були встановлені порушення у податковому обліку господарських операцій між Товариством та ПП «Інтертрейд-Волинь».

Крім того, реальність господарських операцій між Товариством та ПП «Інтертрейд-Волинь» підтверджується постановою господарського суду Волинської області від 24.11.2010 року за позовом ПП «Інтертрейд-Волинь» до Товариства про стягнення заборгованості за договорами від 28.08.2008 року та 22.09.2009 року.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час правовідносин, далі Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

ПДВ у сумі 685 200 грн. сплачене у складі вартості поставленого ПП «Інтертрейд-Волинь» товару, віднесено Товариством до податкового кредиту (у жовтні 2008 року - 342 600 грн., у вересні 2009 року - 342 600 грн.).

Відповідно до пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Закон № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що матеріалами адміністративної справи підтверджено факт виконання господарських операцій між Товариством та ПП «Інтретрейд-Волинь», первинні документи складені при виконанні правочинів, за змістом відповідають вимогам чинного законодавства України та у своїй сукупності підтверджують придбання товару та подальше його використання у власній господарській діяльності.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 березня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.